Справа № 500/7836/23
19 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Чортківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
визнати неправомірною бездіяльність Чортківської міської ради щодо невинесення на розгляд сесії Чортківської міської ради питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Росохач Чортківського району Тернопільської області;
зобов'язати Чортківську міську раду розглянути на черговій сесії Чортківської міської ради питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Росохач Чортківського району Тернопільської області та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Росохач Чортківського району Тернопільської області;
стягнути з Чортківськї міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 6473,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Чортківської міської ради від 27.08.2021 №630 позивачці надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га за рахунок земель комунальної власності Чортківської міської ради. В жовтні 2021 року ню було виготовлено проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Росоха Чортківського району Тернопільської області (надалі - Земельна ділянка). 21.10.2021 позивач звернулась до Чортківської міської ради з із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй у власність вказаної земельної ділянки, однак станом на момент звернення до суду її заяву відповідачем так і не розглянуто, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді від 07.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.12.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що зважаючи на те, що підпунктом 5 пункту 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України передбачена заборона (на час дії воєнного стану в Україні) безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, міська рада, як відповідач, не може прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Росохач, Чортківського району, Тернопільської області (арк. справи 35-37).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Чортківської міської ради від 27.08.2021 №630 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га за рахунок земель комунальної власності Чортківської міської ради (арк. справи 7).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2021 земельній ділянці, яка розташована в с.Росохач, Чорткіський р-н., Тернопільська обл., присвоєно кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства (арк. справи 8).
21.10.202 позивач звернулася до Чортківської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (арк. справи 11).
Однак, станом на даний час відповідачем вказану заяву не розглянуто та рішення не прийнято.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).
Відповідно до пункту "б" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Згідно з частиною першою статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,00 гектара.
Умови погодження і затвердження документації із землеустрою визначені статтею 186 ЗК України.
Відповідно до положень пункту 6 частини третьої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 та ч.10 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою від 21.10.2021) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Отже, єдиним варіантом правомірної поведінки у даному випадку, є прийняття рішення з питань затвердження проекту землеустрою, шляхом голосування за нього більшістю голосів від загального складу ради. Інша поведінка, є протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану" від №2247-ІХ від 12.05.2022, внесені зміни до Земельного кодексу України.
Як слідує із підпункту 5 пункту 27 розділу ХХ Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Однак, це не свідчить про те, що у відповідача відсутній обов'язок щодо розгляду заяви позивача та прийняття рішення за результатами її розгляду.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Відтак слід зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га в с. Росохач Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, та прийняти відповідне рішення за результатом її розгляду.
Обраний спосіб захисту є належним, достатнім та ефективним для відновлення порушеного права позивача.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди в розмірі 6473,60 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-3 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому, позивач повинен довести зазначені обставини належними, допустимими та достовірними доказами.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).
Поряд із цим, суд зауважує, що позивач не надала суду жодних доказів спричинення моральної шкоди, також нею не доведено завдання такої шкоди, наявності причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, а тому підстави для стягнення моральної шкоди у розмірі 6473,60 грн відсутні.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Чортківської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, за адресою: с. Росохач Чортківського району Тернопільської області.
Зобов'язати Чортківську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125587000:02:003:0005, за адресою: с. Росохач Чортківського району Тернопільської області та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Чортківської міської ради в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Чортківська міська рада Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, 48500, код ЄДРПОУ 24636045).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.