05 лютого 2024 року Справа № 480/5855/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,
представника позивача - Бикової Р.Ю.,
представника відповідача - Великодньої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5855/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумська митниця, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000022/2 від 26.05.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805020/2023/000278.
Свої вимоги мотивує тим, що разом із МД до митного оформлення було подано рахунок-фактуру від 10.05.2023 року № 202300050 (із вміщуваною в ньому декларацією про походження товару), виданий продавцем - MRIA AUTO GmbH, в якому вартість імпортованого позивачем транспортного засобу вказана у розмірі 3000,00 Євро. При цьому, рахунок-фактура виступав також документом, який замінює зовнішньоекономічний контракт, що дозволяється пунктом 2 частини 2 статті 53 МК України.
Також до митного оформлення було подано експортну митну декларацію (декларацію країни відправлення) від 11.05.2023 року № 23DE210106403610Е0, в графі 7 «Примітки» якої здійснено посилання на вказаний рахунок-фактуру «№ 380-202300050/1» (шляхом зазначення його коду класифікації як документа (380), безпосередньо номера документа (202300050) та кількості сторінок (1), яким визначена підстава для переміщення транспортного засобу з ЄС до України та його вартість як об'єкта оцінки.
У свою чергу, банківські платіжні документи не подавалися з тих підстав, що розрахунок між позивачем та продавцем транспортного засобу відбувався у готівковій формі.
Разом з тим, в позивача наявна видана продавцем MRIA AUTO GmbH паперова квитанція з ціною транспортного засобу в розмірі 3000,00 Євро, яка підтверджує проведений між позивачем та продавцем транспортного засобу розрахунок у готівковій формі саме в заявленому розмірі.
В якості документа, що містить відомості про вартість перевезення транспортного засобу, було подано довідку № б/н від 25.05.2023 року із вказаною вартістю таких витрат до митного кордону України у розмірі 200 Євро.
Документи про вартість ліцензування та страхування до митного оформлення не подавалися з тих підстав, що такі витрати позивачем понесено не було.
Окрім того, на підтвердження дійсності ціни імпортованого транспортного засобу у розмірі 3000, Євро ОСОБА_1 при обранні для купівлі транспортного засобу виготовлялися скріншоти з сайтів, на яких ним досліджувався ринок продажу європейських автомобілів за необхідними йому параметрами, в тому числі такий скріншот було виготовлено й з сайту, на якому продавцем-дилером - MRIA AUTO GmbH розміщувалося оголошення про продаж обраного ним автомобіля.
Таким чином, вищезазначені документи у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість імпортованого позивачем автомобіля, яка була вказана у графі 47 МД навіть в більшому розмірі, аніж дійсна (тому відповідно заявлена митна вартість ґрунтується на дійсній вартості оцінюваного транспортного засобу, що відповідає вимогам статті VII ГАТТ) розрахунок у готівковій формі саме в заявленому розмірі.
Жодних невідповідностей щодо ціни товару у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відповідачем а ні в електронних повідомленнях, а ні в оскаржуваному рішенні не вказано, а в МД декларантом було застосовано не основний, а одразу резервний метод визначення митної вартості (графа 43 № 23UA805020005392UO).
Відтак, наведені відповідачем відомості не відповідають обставинам проведення митного контролю транспортного засобу, придбаного позивачем.
Ухвалою від 20.06.2023р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
06.07.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відкладалося за клопотаннями представників сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.53-58), в якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки позивачем самостійно було заявлено митну вартість товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару та змінено ціну товару, яка визначена в рахунку фактурі (інвойсі) 202300050 від 10.05.2023 року з 3000.00 € до 4000.00 €, що вже свідчить про те, що ціна яка була сплачена ОСОБА_1 за товар, є недостовірною.
Твердження представника позивача про те, що ціна змінилася у зв'язку з проведеною попередньою консультацією, не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами.
На виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не було надано в повному обсязі, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Листом від 26.05.2023 вих№1, декларантом повідомлено, що для підтвердження митної вартості за МД 23UA805020005392U0 від 25.05.2023 інших документів, крім зазначених в декларації, надати не має можливості.
Зазначає, що видана продавцем MRIA AUTO GmbH папeрoва квитанція з ціною автомобіля в розмірі 3000,00 Євро під час митного оформлення товару не надавалася та вона не містить обов'язкових реквізитів таких як: номер документу, найменування платника, найменування та місцезнаходження банку платника, цифровий або літерний код іноземної валюти, найменування отримувача, призначення платежу та інше, а тому брати її до уваги, як документ який підтверджує оплату за товар, є неможливим.
Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.
Відтак, у митного органу виникла необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.
Джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі цінова інформація наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів (за фактом попередніх митних оформлень), здійснені у максимально наближений термін: МД №23UA205170012363U0 від 27.04.2023р.
Всі інші транспортні засоби MERCEDES - BENZ; модель CITAN, які містяться в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби, мають пошкодження, а тому митним органом було взято за основу аналогічний транспортний засіб (без пошкоджень) за єдиною ціною в розмірі 9 000,00 тис. євро.
При визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів законодавство України ставить ряд вимог, які необхідно враховувати при прийнятті відповідного рішення, такі як: якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 статті 60 Митного Кодексу України).
Оскільки товар, який ввозився на митну територію, а саме автомобіль вантажний, що був у використанні марки MERCEDES - BENZ; модель CITAN, є, вживаним, такий показник як «якість та репутація на ринку» неможливо встановити з автомобілів, інформація щодо яких є в ціновій базі даних ЄАІС Держмитслужби України, оскільки «фізичний знос» автомобіля навіть одного року виготовлення під час його експлуатації буде різним.
Окрім цього, позивачем самостійно було заявлено митну вартість товару за 6 (резевним) методом визначення митної вартості товару, що само по собі вказує на неможливість застосування митним органом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, про що зазначає представник позивача.
Тому, керуючись частиною першою статті 55 МК України, 07 жовтня 2022 року відносно заявлених у МД товарів відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000022/2 (далі - рішення).
Ухвалою від 12.12.2023р. підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в якому оголошувалася перерва для подання додаткових доказів та пояснень.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25.05.2023 року уповноваженою на декларування особою ФОП ОСОБА_2 від імені позивача до структурного підрозділу відповідача було подано електронну митну декларацію № 23UA805020005392U0 (далі - МД), згідно з якою митниці пред'являвся до митного оформлення імпортований вантажний автомобіль, що був у користуванні, марки MERCEDES-BENZ модель CITAN, VIN: НОМЕР_1 , опис та характеристики якого зазначалися у графі 31 цієї МД, а саме «Календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017. Тип кузова фургон. Колір сірий. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1461 см куб. Потужність двигуна 81 кВт. Місць для сидіння, включно з місцем водія 2. Маса в разі максимального завантаження 2,200 т. Вантажопідйомність 0,752 т. Колісна формула: 4х2. Призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Транспортний засіб відповідає рівню екологічних норм Євро 6».
Позивачем було заявлено митну вартість товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару та змінено ціну товару, яка визначена в рахунку фактурі (інвойсі) 202300050 від 10.05.2023 року з 3000.00 Євро до 4000.00 Євро.
Разом із МД №23ЦА805020005462Ц4 до Сумської митниці подано такі товаросупровідні документи: за кодом «m0380» рахунок фактура (інвойс) 202300050 від 10.05.2023 року; за кодом «m0862» декларація про походження товару 202300050 від 10.05.2023; за кодом «m1702» протокол про порушення митних правил 0117/80500/23 від 25.05.2023; за кодом «m2800» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.10.2017; за кодом «m3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 25.05.2023; за кодом «d4207» договір про надання послуг митного брокера №10/05/23 від 10.05.2023, за кодом «9000» довіреність НСК 895871 від 12.05.2023; за кодом «9201» платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів 0.0.2999931582.1 від 16.05.2023; за кодом «9610» копія митної декларації країни відправлення 23DE210106403610E0 від 11.05.2023; за кодом «9703» сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UА.009.025166-23 від 23.05.2023.
За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених в митниці цим підприємством раніше, та враховуючи рекомендації профілів ризиків, які були згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР), 106-2 «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» з коментарем: «Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості»;
117-2 «здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості» з коментарем:
«Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості», що вбачається із доданих до відзиву скріншотів з АСМО «Інспектор».
На виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не було надано в повному обсязі, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Листом від 26.05.2023 вих№1 декларантом повідомлено, що для підтвердження митної вартості за МД 23UA805020005392U0 від 25.05.2023 інших документів, крім зазначених в декларації, надати немає можливості. З запропонованою митною вартістю 9000 Євро для транспортного засобу - MERCEDES - BENZ CITAN 2017 року виготовлення, країна походження Німеччина - не згоден.
Керуючись частиною першою статті 55 МК України, 07 жовтня 2022 року відносно заявлених у МД товарів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000022/2.
В подальшому, на виконання вимог частин 1 та 2 статті 256 МК України відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000278 (далі - Картка відмови).
З метою випуску товару у вільний обіг ОСОБА_1 подав до митного оформлення нову МД в порядку частини 7 статті 55 МК України №UA805020005462U4 від 26.05.2023р., за якою до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею.
При цьому позивач сплатив різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, визначених митницею.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Зокрема, як вбачається із картки відмови у прийнятті митної декларації, під час митного оформлення було подано рахунок-фактуру (інвойс) №202300050 від 10.05.2023р., в якому вартість імпортованого позивачем автомобіля вказана у розмірі 3000,00 Євро.
Як зазначає представник позивача, банківські платіжні документи не подавалися з тих підстав, що розрахунок між ОСОБА_1 та продавцем транспортного засобу відбувався у готівковій формі.
При цьому, рахунок-фактура (а.с.17), на думку представника позивача, виступав також документом, який замінює зовнішньоекономічний контракт, що дозволяється пунктом 2 частини 2 статті 53 МК України.
Так, до матеріалів справи представником ОСОБА_1 подавалася копія паперової квитанція, виданої продавцем MRIA AUTO GmbH, з ціною автомобіля в розмірі 3000,00 Євро (а.с.24), яка до митного оформлення разом з іншими документами не подавалася (а.с.15), а відтак і не могла бути врахована під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Крім того, суд зауважує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто він носить інформаційний характер для покупця про товари, роботи або послуги, які доступні для оплати, та сам по собі не створює юридичних зобов'язань для жодної зі сторін.
Отже, рахунок-фактура надає додаткову інформацію сторонам угоди, але не є юридично обов'язковим документом для здійснення операцій. Досягнення правового зобов'язання ґрунтується на самому договорі між сторонами.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» під зовнішньоекономічним договором (контрактом) розуміють матеріально оформлену угоду двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця;
Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Отже, законом передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі та дозволяється його укладення шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, у разі експорту послуг (крім транспортних), чого у цьому випадку не було, оскільки за змістом поданих до митного оформлення документів позивачем був придбаний автомобіль, а не експортувалися певні послуги.
Тому твердження представника позивача, що рахунок-фактура (а.с.17) був також документом, який замінює зовнішньоекономічний контракт, є необґрунтованими з огляду на наведені вище норми закону та обставин справи.
Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що за домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови щодо страхування, гарантій якості, умов залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умов передачі технічної документації на товар, порядку сплати податків, митних зборів, різного роду захисних застережень, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту), тощо.
Отже, у випадку ненадання декларантом до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контрактів) та додатків до нього у разі їх наявності неможливо встановити конкретні умови постачання товару, в тому числі щодо визначення моменту сплати рахунку на час такого митного оформлення та необхідності подання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, а також транспортних (перевізних) документів, оскільки невідомо, чи за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару чи ні, чи сплачено відповідний рахунок чи ні, тощо.
Тому у митниці були обґрунтовані підстави витребувати у декларанта додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, оскільки документи, зазначені у частині другій цієї статті, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Листом від 26.05.2023 вих№1 декларантом повідомлено, що для підтвердження митної вартості за МД 23UA805020005392U0 від 25.05.2023 інших документів, крім зазначених в декларації, надати немає можливості.
Зважаючи на самостійне заявлення позивачем митної вартості товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару та зміну ціни товару, яка визначена в рахунку фактурі (інвойсі) 202300050 від 10.05.2023 року з 3000.00 € до 4000.00 €, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Сумська митниці не визнала заявлену митну вартість.
Таким чином, Сумською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості.
При цьому, твердження представника позивача про те, що ціна змінилася у зв'язку з проведеною попередньою консультацією, не підтверджується жодними доказами.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Так, коригування митної вартості товару ввезеного позивачем здійснено за резервним методом визначення митної вартості товару.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а саме згідно з положеннями статті 64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.
Згідно з пунктом 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.
Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.
Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася.
Основою для визначення митної вартості, є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
При визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів законодавство України ставить ряд вимог, які необхідно враховувати при прийнятті відповідного рішення, такі як: якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 статті 60 Митного Кодексу України).
Оскільки товар, який ввозився на митну територію, а саме автомобіль вантажний, що був у використанні марки MERCEDES - BENZ; модель CITAN, є вживаним, такий показник як «якість та репутація на ринку» неможливо встановити з автомобілів інформація за якими є в ціновій базі даних ЄАІС Держмитслужби України, оскільки «фізичний знос» автомобіля, навіть одного року виготовлення, під час його експлуатації буде різним.
Окрім цього позивачем самостійно було заявлено митну вартість товару за 6 (резевним) методом визначення митної вартості товару, що само по собі вказує на неможливість застосування митним органом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, про що зазначає представник позивача, оскільки за ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за переліченими в ній методами послідовно: від основного до другорядних, в порядку, визначеному ст.ст.59-64 МК України, а не навпаки.
Також відповідачем зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Зокрема, джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі цінова інформація наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів (за фактом попередніх митних оформлень), здійснені у максимально наближений термін: МД №23UA205170012363U0 від 27.04.2023.
Товар: вантажний автомобіль, що був у використанні - 1 шт. Марка MERCEDES - BENZ; модель CITAN. Календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017. Тип кузова фургон. Колір сірий. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1461 см куб. Потужність двигуна 81 кВт. Місць для сидіння, включно з місцем водія 2. Маса в разі максимального завантаження 2,200 т. Вантажопідйомність 0,752 т. Колісна формула: 4х2. Призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Транспортний засіб відповідає рівню екологічних норм Євро 6.
Автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, б/в, - марка «MERCEDES - BENZ» - модель «CITAN» - календарний рік виготовлення 2018, - модельний рік виготовлення 2018, - тип кузова - вантажний фургон, - об'єм двигуна 1461 см3, тип - дизельний, - потужність - 66 кВт, маса в разі повного навантаження - 2200 кг, - вантажопідйомність - 716 кг, загальна кількість місць, включаючи водія -2, - колісна формула 4х2.
При цьому, оскільки всі інші транспортні засоби MERCEDES - BENZ; модель CITAN, які містяться в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби, мають пошкодження (а.с.117), то митним органом було взято за основу аналогічний транспортний засіб (без пошкоджень) за єдиною ціною в розмірі 9 000.00 тис. Євро.
Тому посилання представника позивача на обрання відповідачем найвищої митної вартості з усіх наявних в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби для застосування резервного методу: 9000,00 євро - МД № 23UA205170012363U0 від 27.04.2023 (обраний відповідачем) замість 5274,06 євро - МД № UA100430/2023/473090 від 12.05.2023 6015,29 євро - МД № UA204020/2023/18611 від 11.05.2023 7857,18 євро - МД № UA206020/2023/5435 від 30.03.2023, є необґрунтованими, адже всі інші транспортні засоби MERCEDES - BENZ; модель CITAN, які містяться в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби, мають пошкодження, окрім вказаного МД № 23UA205170012363U0 від 27.04.2023.
Також суд не погоджується із посиланнями представника позивача на рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2023р. №UA805000/2023/000078/3, від 20.12.2023р. №UA805000/2023/000087/2 та від 28.11.2023р. №UA805000/2023/000081/2, оскільки вони містять посилання на митні декларації, які були використані як джерела визначення митної вартості, від 02.08.2023р., від 29.09.2023р. та від 10.11.2023р. (а.с.107-109), оскільки вказані декларації були подані значно пізніше ніж подання позивачем 25.05.2023р. електронної митної декларації, а тому вони не могли бути використані митницею під час коригування митної вартості автомобіля.
Крім того, суд не погоджується із посиланнями представника позивача на форму МД-2 від 06.09.2022р. №UA205140/2022/062738 (а.с.104), в якій ТОВ «Глобалмаркет» ціну товару було визначено у розмірі 4000 Євро, оскільки таке митне оформлення було здійснено значно раніше ніж митне оформлення за декларацією МД № 23UA205170012363U0 від 27.04.2023р., на яку відповідач послався в оскаржуваному рішенні, тобто митне оформлення у вересні 2022р. не було у цьому випадку митним оформленням автомобіля в максимально наближений час до митного оформлення транспортного засобу позивача, тому такі доводи не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Оскільки митна вартість була визначена Сумською митницею Держмитслужби за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), то посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 55 МКУ визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Оскільки митна декларація, на яку посилається Сумська митниця, містить відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, таке джерело є достатнім для обґрунтування такого числового значення.
Відповідно до частини другої статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положенням цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Таким чином, при застосуванні шостого (резервного) методу визначення митної вартості митницею використовується інформація з баз даних ЄАІС про вже проведені митні оформлення подібного товару. При цьому, за основу при коригуванні береться вартість товару, за якою цей товар, за якою цей товар оформлено у вільний обіг.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу встановлюється також у постановах ВС України від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, постанова ВС України від 26.07.2021 справа № 813/8725/14, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/769/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ОСОБА_1 не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.
Таким чином, посадові особи Сумської митниці під час здійснення контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вище обставини, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність рішень відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, внаслідок чого згідно зі ст.139 КАС України сплачений при зверненні до суду з цим позовом судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.02.2024 р.
Суддя О.О. Осіпова