про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2024 року Справа № 480/1106/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова чистина 2253), яка полягає у не повідомленні НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити повідомлення НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року;
- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", додаткової винагороди в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року в розрахунку до 70 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду в межах тримісячного строку з дати отримання відповіді на запит, тобто з дати коли йому стало відомо про порушення його прав. Враховуючи поважність зазначених обставин, позивач просить поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, а також заяву про поновлення строку звернення до суду, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог КАС України, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року (включно).
Таким чином спір щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)”.
Суд звертає увагу на те, що відповідно пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З приводу «продовженого» на строк дії карантину строку для звернення до суду, суд зазначає, що карантин на всій території України був установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». За пунктом 1 цієї постанови (у первинній редакції), карантинні обмеження були запроваджені з 12 березня до 03 квітня 2020 року. З того часу дія карантину безперервно і неодноразово продовжувалася.
Зокрема, на дату набрання чинності редакцією статті 233 КЗпП України, яка встановлювала строк звернення до суду з позовами щодо виплати заробітної плати, на всій території України діяв карантин. Востаннє строк дії карантину був продовжений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2023 року № 383 до 30 червня 2023 року.
Кабінет Міністрів України постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» припинив дію карантину з 30 червня 2023 року.
У пункті 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України йдеться про продовження строків, які визначені статтею 233 КЗпП України. У вимірі обставин цієї справи це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив'язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору. Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити.
З цим позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 15 лютого 2024 року, тобто більше ніж через три місяці після того, як Уряд припинив дію карантину на всій території України.
Відлік строку звернення до суду з позовними вимогами щодо ненарахування та не виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року почався 19 липня 2022 року і мав би закінчуватися через три місяці стосовно кожного місяця, в якому відбувалось порушення, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач мав право - у межах строку - оскаржити дії відповідачів щодо невиплати йому додаткової винагороди.
Суд наголошує на тому, що строк дії карантину, зокрема кінцева дата, був передбачуваним; цей строк продовжували заздалегідь і на тривалий час (два місяці), що забезпечувало таким чином безперервну його дію, починаючи з дати запровадження (12 березня 2020 року) й до дати припинення (30 червня 2023 року). Продовження дії карантину до 30 червня 2023 року відбулося на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383, тож на дату ухвалення цієї постанови позивач мала б знати, що строк для її звернення до адміністративного суду за захистом права на оплату праці продовжений ще на два місяці. Цього строку - у доповнення до періоду, що минув - було достатньо для того, щоб звернутися до суду з позовом.
Доводи позивача про звернення до суду в межах тримісячного строку з дати отримання відповіді на запит 15.11.2023, тобто з дати коли йому стало відомо про порушення його прав не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки отримання рішення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання суду нової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, починаючи з 30.06.2023 по день звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Воловик