про повернення позовної заяви
19 лютого 2024 року м. Рівне №460/28742/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненскього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки складену у формі довідки Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 липня 2023 року № 146/1202;
зобов'язати військово-лікарську комісію Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 ,з урахуванням захворювань встановлених висновками МРТ досліджень від 08.12.2023 та відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1963.
Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та докази реєстрації (створення електронного кабінету) адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; доказів сплати суми судового збору у розмірі 1073,60 грн, або ж інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища)
Зазначена ухвала отримана позивачем 09 січня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 19 лютого 2024 року позивач не усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі від 29 грудня 2023 року про залишення позовної заяви без руху.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Пунктом 6 частини п'ятої вищезазначеної статті передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до матеріалів справи, позовна заява подана до суду представником позивача - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем, проте у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача та його представника зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що у представника позивача - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби встановлено Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною першою статті 29 Закону № 2232-XII передбачено, що військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Відтак, на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори проводяться при проходженні військової служби у військовому резерві чи виконанні військового обов'язку в запасі.
За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов'язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов'язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду.
На військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов'язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов'язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов'язаних є підставою для зарахування військовозобов'язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі).
Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 2232-XII, час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону.
Отже, для одержання права на пільгу по сплаті судового збору за вказаних обставин, позивач повинен надати наказ командира в/ч про початок та закінчення зборів та його участь у цих зборах у якості військовозобов'язаного, військовослужбовця та/або резервіста.
Крім того, право на одержання пільги щодо сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI, вищевказані особи мають виключно у справах пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. За змістом позовної заяви, позивач оскаржує постанову Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки складену у формі довідки Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 липня 2023 року № 1.
Суд наголошує, що при зверненні до суду, позивачем не надано доказів, що він є військовослужбовцем або ж призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому становищі подає позов у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку або під час виконання службових обов'язків.
З огляду на наведене, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Станом на 19.02.2024 позивач не усунув недоліки позовної заяви та не подав до суду доказів сплати суми судового збору у розмірі 1073,60 грн, або ж інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та докази реєстрації (створення електронного кабінету) адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк
За приписами частини п'ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, у зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 19 лютого 2024 року
Суддя О.В. Поліщук