Справа № 538/1322/23 Номер провадження 33/814/351/24Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В. А. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
16 лютого 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 листопада 2023 року,
Постановою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 листопада 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 24 червня 2023 року об 01:01 год. в м. Лохвиця по вул. Героїв України, 21/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічному засобі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу, скасувати постанову суду та закрити провадження в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що він не порушував ПДР, а отже дії працівників поліції щодо зупинки ТЗ є неправомірними, а складені процесуальні документи не є належними доказами його провини.
Також працівниками поліції не було йому роз'яснені його права та наслідки відмови від проходження огляду.
Зазначає, що поліцейським не залучалися двоє свідків, а наявний в матеріалах справи відеозапис є фрагментарним та не може бути належним доказом. Окрім того, працівником поліції не виписувалося письмове направлення до медичного закладу.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що розгляд справи відбувся без його участі. Копію постанови суду від 15.11.2023 він отримав в приміщенні суду 12.12.2023, після чого подав апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь в розгляді справи. Копія постанови суду направлена на його адресу була повернута з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно розписки, а.с. 36, ОСОБА_1 отримав копію постанови від 15.11.2023 особисто 12.12.2023. 13.12.2023 засобами поштового зв'язку ним була подана апеляційна скарга.
Зазначені обставини свідчать про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження як пропущеного з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами є:
протокол серії ААД №015864 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 в зв'язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з особистими поясненнями «не згоден»,
письмові пояснення водія ОСОБА_1 «Від пояснень відмовляюся відповідно до »,
направлення на огляд водія до медичного закладу,
записи бодікамери працівника поліції,
рапорт поліцейського.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається порушення ОСОБА_1 комендантської години, що стало підставою для зупинки керованого ним транспортного засобу.
Під час спілкування з водієм та перевірки документів у поліцейського виникла підозра щодо перебування водія в стані наркотичного сп'яніння та повідомлено останньому про виявлені у нього візуальні ознаки - розширені зіниці очей, блідість обличчя. На пропозицію пройти огляд в найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (01:04 год.). При цьому поліцейський роз'яснює, що в зв'язку з відмовою від проходження огляду буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відповідає «Зрозуміло».
В подальшому поліцейський ще неодноразово запитує водія щодо проходження огляду на що ОСОБА_1 відповідає «Ні, я заповнюю бланк».
Відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стала підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5 ПДР).
Доводи апелянта щодо безпідставності зупинки транспортного засобу під його керуванням не беруться до уваги, оскільки автомобіль було зупинено під час комендантської години приблизно о 01 год., що є самостійною підставою для зупинки транспортних засобів та перевірки водіїв з огляду на введений в країні воєнний стан.
Що стосується довільності виявлених та зафіксованих поліцейським ознак наркотичного сп'яніння, який не має спеціальної освіти та не відповідає дійсності, апеляційний суд зауважує, що у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння, поліцейський лише виявляє ознаки наркотичного сп'яніння у водія, а вже лікар у визначеному закладі охорони здоров'я доводить чи спростовує наявність такого стану у водія.
Посилання на не залучення поліцейськими двох свідків, то у відповідності до ст. 266 КУпАП свідки залучаються лише у разі не можливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису. В даному випадку весь процес спілкування з водієм, пропозиція пройти огляд, відмова водія, роз'яснення йому його прав, складання протоколу зафіксовано на бодікамеру працівника поліції і цей доказ є належним в розумінні статті 251 КУпАП та в сукупності з іншими доказами по справі доводить обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Твердження про відсутність направлення до медичного закладу, на що звертає увагу апелянт, є помилковим, оскільки до протоколу було долучено відповідне направлення до КНП Лохвицька МЛ з зазначенням виявлених ознак наркотичного сп'яніння у водія.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а наявними доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 листопада 2023 року, як пропущений з поважних причин.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна