Справа №760/30385/23 2-о/760/61/24
07 лютого 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Павлівка Волноваського району Донецької області.
Заява мотивована тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території с. Павлівка Волноваського району Донецької області. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті.
Зазначає, що по факту загибелі матері заявника Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві відкрито кримінальне провадження № 120231000090003719.
Встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для отримання свідоцтва про смерть державного зразка та оформлення документів, необхідних для прийняття спадщини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2023 року для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявник у судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою про дату, час і місце судового розгляду належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника заявника про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявника.
Заінтересована особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність представника.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності осіб, які беруть у ній участь.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд встановив наступні обставини і прийшов до таких висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника від 16 лютого 1968 року, виданим Артемівським районним ЗАГМ м. Луганськ серії НОМЕР_1 , та свідоцтвом про шлюб заявника, виданим повторно 14 липня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мар'їнського районного управління юстиції у Донецькій області серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Павлівка Волноваського р-ну, Донецької обл.
Факт смерті підтверджено, зокрема, показаннями свідків.
Так, в якості свідка було допитано заявника, яка повідомила, що 12 березня 2022 року лінія фронту наблизилась до с. Павлівка, де проживали її матір, батько та сестра матері. Цього дня був сильний артилерійський обстріл, через проблеми з серцем матір заявника не витримала нервового напруження та померла, про що її повідомив батько. Коли вона приїхала до батьків, то побачила мертву матір, яка лежала на подвір'ї будинку, оскільки батько через свій похилий вік та її сестра, яка є особою з 1 групою інвалідності не мали фізичної можливості перенести тіло. Після цього, перенесли тіло матері заявника до будинку та заявник подзвонила сімейному лікарю, яка повідомила, що перебуває у вже окупованому населеному пункту ОСОБА_4 , тому приїхати та засвідчити факт смерті матері не може. Крім того, намагалася зв'язатися з поліцією, однак через поганий зв'язок, додзвонитися не змогла. Також, звернулася до представників місцевої влади, де їй повідомили, що надати будь-яку допомогу зможуть лише після закінчення артилерійського обстрілу, однак обстріл не завершувався. Після того, чоловік заявника знайшов чоловіків, які допомоги йому викопати яму на кладовищі, однак через обстріл вони не могли донести тіло матері, лише після того як стигло, вони машиною довезли тіло до цвинтаря та поховали матір. Наступного дня село було окуповане.
Сідок ОСОБА_5 , який є батьком заявника та чоловіком померлої в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина, після чого він поїхав до дітей та повідомив їм про це. Зазначив, що в цей день був дуже сильний обстріл та вийти з будинку було майже неможливо. Дружину поховали на кладовищі.
Свідок ОСОБА_6 повідомила, що є сестрою заявника та дочкою померлої. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 7-й ранку до неї приїхав батько та повідомив, що мати померла, а саме, вийшла на вулицю і впала. Після цього, вона з сестрою приїхали до батьків, занесли матір до будинку. Пізніше, вона почала телефонувати у швидку та до поліції, однак швидка не відповідала, а поліція повідомила, що вони вже не приїдуть, оскільки у м. Вугледар, що знаходить за 3 км від с. Павлівка, вже ведуться активні бойові дії. Однак, поліція додзвонилася до лікаря, яка повідомила, що прийти не зможе, проте надасть довідку про смерть матері. Разом з тим наступного дня село було окуповане.
Крім того, на підтвердження смерті ОСОБА_3 заявником надано до суду скріншоти з переписки її сестри зі знайомими у месенджері «Viber», з яких вбачається, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляла, що в неї померла матір.
Також, з листа Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради» № 01-25/21 від 16 січня 2024 року вбачається, що з 11 березня 2022 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради» було оголошено простій у зв'язку з веденням воєнних дій на території Вугледарської міської об'єднаної територіальної громади і виникнення загрози для життя працівників; з 11 березня 2022 року зв'язок в місті був відсутній, що підтверджує об'єктивну неможливість засвідчити факт смерті осіб з боку медичних працівників.
Окрім того, в листі Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області №0.5/15-307/0/8-24 від 17 січня 2024 року зазначено, що дійсно до головного лікаря КНП «ЦПМСД Вугледарської міської ради» було телефонне звернення дочки ОСОБА_6 у червні 2022 року щодо встановлення факту смерті матері і надання лікарського свідоцтва про смерть, та в жовтні 2022 року звернення електронною поштою про наявні трудові відносини з лікарем, з яким була укладена декларація про надання первинної медичної допомого у померлої. Надано відповідь про неможливість видачі свідоцтва про смерть, а факт звернення до сімейного лікаря 12 березня 2022 року з'ясувати неможливо, оскільки з працівником призупинені трудові відносини, структурний підрозділ закладу перебуває на тимчасово окупованій території в с. Павлівка Волноваського району Донецької обл.
Таким чином, зі змісту вказаного документу підтверджується факт повідомлення родичів померлої окремих органів влади про смерть ОСОБА_3 .
За змістом пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого включена с. Павлівка Вугледарської міської територіальної громади (дата початку тимчасової окупації - 13 березня 2022 року).
Таким чином, судом установлено, що заявник, яка є громадянкою України, не має можливості здійснити державну реєстрацію смерті матері.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Таким чином, будучи померлою у с. Павлівка Волноваського району Донецької області, державна реєстрація смерті матері заявника не була проведена у відповідності до законодавства України. На території України даний факт неможливо засвідчити, оскільки у заявника відсутні будь-які документи для підтвердження факту смерті, та отримати їх неможливо, оскільки матір померла на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Положеннями статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Оскільки реєстрація смерті громадянки України ОСОБА_3 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, лікарські документи, що підтверджують факт її смерті, дослідженими в судовому засіданні доказами доведено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Павлівка, Волноваський район, Донецька обл., її родичами вчинялися всі можливі дії для повідомлення правоохоронних органів, медичних закладів та органів місцевого самоврядування про її смерть, однак у зв'язку з тимчасовою окупацією населеного пункту з 13 березня 2022 року отримати будь-які довідку чи свідоцтво про смерть не змогли, то наявні законні підстави встановити факт її смерті у судовому порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 3, 5, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 2, 4-5, 76-81, 263-265, 293, 315-317, 354 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бубнівка Городокського району Хмельницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Павлівка, Волноваський р-н, Донецька обл., Україна.
Рішення суду в частині встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна