Справа №760/3864/22
2/760/280/24
15 лютого 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 , третя особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У лютому 2022 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі ордеру № 70/12 від 14 листопада 2012 року йому була надана у користування кімната АДРЕСА_1 .
Відповідно до ордеру склад сім'ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 .
Він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року шлюб між ними був розірваний.
На даний момент наймачем кімнати АДРЕСА_1 є позивач.
ОСОБА_4 тривалий час не проживала за місцем реєстрації, а тому в лютому 2020 року він звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Під час розгляду цієї справи судом, ОСОБА_4 уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 », а також ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина ОСОБА_2 . Доньку вона зареєструвала у спірній кімнаті.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року визнано ОСОБА_6 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 .
Малолітня ОСОБА_2 зареєстрована у спірній кімнаті, проте в ній ніколи не проживала.
Вважає, що відповідач втратила право користування житлом, оскільки не проживає в спірній кімнаті без поважних причин, її батьки також не проживають у кімнаті.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2024 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник третьої особи направила до суду заяву, в якій зазначила, що просить при розгляді справи врахувати інтереси дитини.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі ордеру № 70/12 від 14 листопада 2012 року позивачу була надана у користування кімната АДРЕСА_1 (гуртожиток).
Відповідно до ордеру склад сім'ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_4
ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний.
З позову вбачається, що ОСОБА_4 уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 », а також ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про народження № 2297 від 03 жовтня 2020 року.
З актового запису про народження вбачається, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
Доньку ОСОБА_6 зареєструвала у кімнаті № НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_2 .
Зазначене підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 55275169 від 24 листопада 2020 року.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 .
З позову вбачається, що відповідач є донькою ОСОБА_6 та у спірній кімнаті ніколи не проживала, її батьки ніякого відношення до квартири не мають.
Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (ч. 1 ст. 58 ЖК України).
Згідно з ч. 1 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Згідно з ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення (ч. 1 ст. 116 ЖК України).
Системний аналіз положень вказаних статей дає підстави для висновку, що закон визначає такі підстави для набуття права користування приміщеннями, віднесеними до державного або громадського житлового фонду: отримання ордеру, укладення договору найму або вселення як члена сім'ї наймача. У разі відсутності однієї із вказаних підстав у особи, яка вселилась до жилого приміщення державного або громадського житлового фонду, вона вважається такою, що самоправно його зайняла.
Статями 98, 99 ЖК України визначено правовий статус тимчасових мешканців жилого приміщення, та визначено, що вони не набувають самостійного права на займане жиле приміщення незалежно від тривалості проживання.
Неповнолітні діти набувають прав на користування житлом лише у разі набуття такого права батьками або законними представниками. У разі втрати цього права батьками або законними представниками правові наслідки поширюються і на неповнолітніх дітей.
Оскільки статус тимчасових мешканців не дає самостійного права на жиле приміщення, то діти цих осіб прав на займане житло теж не набувають, а у випадках самоправного зайняття жилого приміщення, обов'язок виселення без надання іншого жилого приміщення поширюється і на неповнолітніх дітей осіб, які його самовільно зайняли.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 754/3269/20.
Вбачається, що мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року.
Відповідно до статей 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї жиле приміщення зберігається за ними протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні понад шість місяців з поважних причин, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Якщо особа не проживає в жилому приміщенні без поважних на те причин понад встановлені законом строки, вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі більше шести місяців, позивач посилається на письмові докази.
З актів від 03 березня 2021 року, 26 серпня 2021, 18 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 не проживає у кімнаті АДРЕСА_1 з 24 листопада 2020 року.
У матеріалах справи міститься відповідь на адвокатський запит Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 29 грудня 2021 року, з якої встановлено, що письмових звернень від будь-яких осіб з приводу протиправних дій ОСОБА_1 та порушення житлових прав малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі щодо здійснення перешкод у користуванні житловим приміщенням, неможливості вселення за місцем своєї реєстрації та протиправної зміни замків у житловому приміщенні по АДРЕСА_3 на адресу Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та її структурних підрозділів не надходило.
З відповіді на адвокатський запит Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві від 24 грудня 2021 року вбачається, що у період часу з 30 вересня 2021 року по 24 грудня 2021 року заяви щодо порушення житлових прав малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до управління не надходили.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає у спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин, а тому вимога про визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 992 гривні 40 копійок судового збору.
Керуючись статтями 9, 43, 61, 65, 71, 72, 98, 99, 109, 116 ЖК України, ст. 47 Конституції України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), третя особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) 992 гривні 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: