СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17429/23
пр. № 2/759/1551/24
06 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого- судді Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.
представника позивачів ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
І. Зміст позовних вимог.
У грудні 2023 року позивачі звернулися до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном два місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
В обгрунтування позовних вимог посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який був батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Про смерть ОСОБА_8 позивачам стало відомо лише у липні 2023р. Отримавши свідоцтво про смерть батька позивачі звернулись до приватного нотаріуса КМНО Савельєва А.Ю. із заявами про вступ у спадщину. Проте, у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини у прийнятті таких заяв позивачам було відмовлено , про що їх повідомлено листами № 126/02-14 від 02.08.2023 та « 127/02-14 від 02.08.2023. Вважають, що позивачі пропустили строк для вступу у спадщину після смерті їх батька з поважних причин та мають право на встановлення їм додаткового строку для вступу у спадщину.
Батьки позивачів перебували у зареєстрованому шлюбі . ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства ІІ групи та завжди потребував особливого піклування. У1989 р. батько позивачів пішов з сім'ї, залишивши своїх, на той час, малолітніх дітей на їх матір - ОСОБА_9 . Шлюб між батьками позивачів було розірвано 18.04.1989р. з тих пір утриманням та виховуванням позивачів практично повністю лягло на плечі їх матері. Батько ж позивачів - ОСОБА_8 , не лише уникав участі в утриманні та вихованні позивачів, але й сторонився їх, відносився до них як до тягаря.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18.09.2023р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18.09.2023р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 16.10.2023р.клопотання представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 про передачу цивільної справи № 759/17429/23 за підсудністю - залишено без задоволення. У задоволенні заяви адвоката Овчаренка І.С. щодо застосування стосовно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савельєва А.Ю. заходів процесуального примусу - відмовлено.
Ухвалою суду від 16.10.2023р. закрито підготовче судове засідання.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивачів у судовому засідання позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_5 надала відзив на позовну заяву в якому вказала, що за час спільного проживання з ОСОБА_8 , жодного разу позивачі не приходили, про своє існування не заявляли, жодних телефонних розмов позивачів з ОСОБА_8 не чула. Позивачі та ОСОБА_8 перестали спілкуватися ще задовго до їх спільного проживання, тобто до 01.05.2006р. Причина розірвання відносин позивачів з ОСОБА_8 невідома.
ОСОБА_8 за життя був особою з інвалідністю 1 групи. Позивачі, не зважаючи на каліцтво батька ОСОБА_8 , залишили його у безпорадному стані, протягом тривалого часу не опікувались та не надавали йому матеріальної чи будь-якої іншої допомоги. З 01.05.2006р. та по день смерті ОСОБА_8 опікуванням , наданням йому матеріальної та моральної допомоги здійснювалось виключно ОСОБА_5 . Пенсії померлого по інвалідності вистачало лише частково на його щоденне лікування. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій -позивачі не мали.
Представник позивачів надав відповідь на відзив в якому вказав, що заперечення відповідачів проти позову є безпідставними.
Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , після смерті якого відкрилася спадщина /а.с.9/.
Судом встановлено, що позивачі є дітьми ОСОБА_8 /а.с.10,11, 12/.
Встановлено, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (матір'ю позивача) шлюб було розірвано/а.с. 18/.
Листами № 126/02-14 від 02.08.2023р. та № 127/02-14 від 02.08.2023р. приватного нотаріуса Савельєва А.Ю. позивачам роз'яснено, що з моменту відкриття спадщини минуло майже 8 місяців, вони вважаються такими, що не прийняли спадщину/а.с.15-16/.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса КМНО Савельєва А.Ю. № 33/02-14 від 27.03.2023р. спадкоємцями за законом, які подали заяви про прийняття спадщини є ОСОБА_5 , яка проживала однією сім'єю з померлим; його племінники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 /а.с.23/.
Відповідно до договору купівлі- продажу гаражного боксу від 15.07.2008р. ОСОБА_8 мав у власності гаражний бокс НОМЕР_1 в ГБК «Верстат-7», який знаходиться в м.Києві по вул. Дружківській, 14/а.с.24-25/.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.06.2023р. встановлено факт проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_8 , як чоловіка та жінки, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.05.2006р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано спільним сумісним майном подружжя гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Верстат - 7», автомобіль «Фольксваген»/а.с.31-33/.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування'роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивачі у позові не вказують причину поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Єлина причина - не спілкування з померлим.
Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до пунктів 1,3.1 листа Вишого спеціалізованого суду України від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" суду слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
При розгляді справи не було встановлено поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємців на вчинення дій для подачі заяв про прийняття спадщини..
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачами не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які б давали підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», ст.ст., 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко