19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 185/1057/16-ц
провадження № 61-2047ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 22 липня 2019 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 22 липня 2019 року скасовано. Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором кредитної лінії № 6 від 29 січня 2014 року станом на 14 липня 2017 року у розмірі 4 081 446 грн 26 коп., з яких: заборгованість за основним боргом -
2 958 345,35 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками -
140 899,71 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 20 019,49 грн, заборгованість за нарахованими комісійними винагородами - 887,50 грн, прострочена заборгованість за комісійними винагородами - 7 201,44 грн, 3% річних
від простроченого основного боргу - 192 874,04 грн, 3% річних по простроченим відсоткам - 1 202,88 грн, 3% річних по простроченим комісійним винагородам -
65,89 грн, інфляційне збільшення боргу за основним боргом - 751 534,26 грн, інфляційне збільшення боргу по простроченим відсоткам - 8 044,98 грн, інфляційне збільшення боргу по простроченим комісійним винагородам - 370,72 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року
у частині позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та судових витрат скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без змін (провадження № 61-7154св23).
05 лютого 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 скасувати, справу у цій частині направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження оскаржуваного судового рішення.
У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки про постанову суду апеляційної інстанції від 29 травня
2023 року дізнався у липні 2023 року після відкриття виконавчого провадження.
Повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримав від іншого відповідача. Також вказав, що з 2016 року має статус внутрішньо переміщеної особи, на початку 2022 року вдруге змінив місце проживання, а з 29 квітня 2022 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у м. Івано-Франківськ, надавши відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У пункті 5 частини першої статті 183 ЦПК України зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
З урахуванням наведеного, вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки не надано доказів отримання повного тексту судового рішення, а також те, що суд апеляційної інстанції не надсилав копію постанови суду у порядку
статті 272 ЦПК України. Обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений
статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження. Крім того, постанова суду апеляційної інстанції була оприлюднена
у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 квітня 2023 року.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду
від 29 березня 2023 рокунеповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько