15 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 990SCCV/16/24
Провадження № 61-41вп24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. розглянув заяву ОСОБА_1 (далі - позивачка) про визначення підсудності справи (далі - заява) за її позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу і
1. 13 лютого 2024 року позивачка на офіційну електронну адресу Верховного Суду надіслала заяву, у якій просить визначити підсудність справи про розірвання шлюбу. Обґрунтувала так:
вона є громадянкою України. 17 вересня 2011 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві зареєструвала шлюб із відповідачем (актовий запис № 1307), який є громадянином Грузії;
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , який проживає разом із позивачкою;
у березні 2022 року вони з чоловіком виїхали з України і проживають у Норвегії. Періодично позивачка відвідує Україну, однак більшість часу проживає поза її межами;
спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні цінності й обов'язки з ведення спільного господарства, внаслідок чого збереження сім'ї стало неможливим;
шлюбні відносини з відповідачем припинилися з травня 2023 року, тому позивачка має намір звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
До заяви додала копії: свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дитини, окремих сторінок посвідки на постійне проживання відповідача в Україні, окремих сторінок паспортів позивачки (внутрішнього та для виїзду за кордон).
2. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово (стаття 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
3. Верховний Суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення.
4. За змістом наведеного припису підсудність справ за участю громадянки України й іноземця Верховний Суд визначає тільки у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України. Позивачка є громадянкою України, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є громадянином Грузії, який в Україні також проживає за зазначеною вище адресою (це підтверджують відомості з його посвідки на постійне проживання).
5. У заяві позивачка стверджує, що вона та її чоловік проживають у АДРЕСА_2). Однак доказів, які це підтверджують, не надала. Згідно з відомостями, які надала позивачка, неможливо встановити факт її проживання за межами України. Такі відомості підтверджують лише періодичний перетин державного кордону України. Інформації щодо іншого місця проживання відповідача, ніж в Україні, у доданих до заяви матеріалах немає.
6. Оскільки позивачка не підтвердила належними доказами факт проживання за межами України її та відповідача, заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 29, 260, 261 ЦПК України,
залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима