12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 522/16382/23
провадження № 61-18098ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» про захист прав споживачів, визнання частково недійсним пункту попереднього договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування шкоди,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» (далі - ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», товариство) про захист прав споживачів, визнання частково недійсним пункту 4.14 попереднього договору купівлі-продажу від 09 листопада 2021 року та стягнення коштів та відшкодування шкоди.
Позивач просив:
- визнати частково недійсним пункт 4. 14 попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 09 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Льошенко В. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1914 в частині: «за вирахуванням штрафу у розмірі 10% від орієнтовної ціни основного договору у розмірі, визначеному п. 1.4. цього попереднього договору на день його підписання в національній валюті України - гривні»;
- стягнути з ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду «ІНТЕРГАЛБУДІНВЕСТ» недиверсифікованого виду закритого типу на користь ОСОБА_1 суму забезпечувального платежу у розмірі 6 720 432, 87 грн;
- стягнути з ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду «ІНТЕРГАЛБУДІНВЕСТ» недиверсифікованого виду закритого типу на користь ОСОБА_1 штрафні санкції - 3 % річних за період з 30 вересня 2022 року до 19 серпня 2023 року у розмірі 178 966,04 грн.
- стягнути з ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду «ІНТЕРГАЛБУДІНВЕСТ» недиверсифікованого виду закритого типу на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду «ІНТЕРГАЛБУДІНВЕСТ» недиверсифікованого виду закритого типу на користь ОСОБА_1 витрати на надання йому правничої допомоги у розмірі 18 000,00 грн;
- стягнути з ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду «ІНТЕРГАЛБУДІНВЕСТ» недиверсифікованого виду закритого типу на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13 688,40 грн та інші судові витрати.
Короткий зміст заяви
Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову у розмірі 6 899 398,91 грн на кошти ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду «ІНТЕРГАЛБУДІНВЕСТ» недиверсифікованого виду закритого типу, які знаходяться на наступних розрахункових рахунках :
- п/р НОМЕР_1 в Акціонерному банку «Укргазбанк», МФО 320478;
- п/р НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» (на будь-який з вказаних вище рахунків при наявності на ньому достатніх грошових коштів у межах ціни позову).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2023 року, яку залишену без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт, в межах ціни позову, у розмірі 6 899 398,91 грн на кошти ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», які знаходяться на таких розрахункових рахунках: - п/р НОМЕР_1 в Акціонерному банку «Укргазбанк», МФО 320478 чи п/р НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001 (на будь-який з вказаних вище рахунків при наявності на ньому достатніх грошових коштів у межах ціни позову).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про співмірність заявлених позовних вимог вимогам заяви про забезпечення позову.
Вимоги касаційної скарги
У грудні 2024 року ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме пункт 1 частини першої статті 159 ЦПК України.
Посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, зазначає, що спір у справі відсутній, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову у цій справі.
Заявник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не досліджувались такі обставини: між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, обсяг позовних вимог, дані про особі відповідача, співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, співмірність заходу забезпечення позову.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Верховний Суд зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).
Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).
Задовольнивши заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що накладення арешту на кошти в межах суми, яку просить стягнути позивач, є співмірним заявленим позовним вимогам.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десят статті 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
У постанові Верховного Суду від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору; такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).
Доводи представника товариства зводяться до спонукання Верховного Суду встановити обставини у справі, що не є повноваженнями суду касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на законність і обґрунтованість судових рішень, а є лише незгодою заявника з їхнім змістом.
У касаційній скарзі заявник посилається на неврахування висновків Верховного Суду.
Для визначення подібності правовідносин Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 сформульовані щодо загальних підстав застосування заходів забезпечення позову та узгоджуються з висновками судів попередніх інстанцій.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Доводи та аргументи, наведені заявником у касаційній скарзі, не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваних судових рішень, тому правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» про захист прав споживачів, визнання частково недійсним пункту попереднього договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування шкоди відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська