16 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 642/2757/23
провадження № 61-1774ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Годунов Віталій Сергійович, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений договором про сплату аліментів на дітей від 26 квітня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С. Ю. (реєстровий номер 2028) шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/2 заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з пені за прострочення виплати аліментів в сумі 22 650,00 грн, заборгованість з індексації аліментів в сумі 4 553,72 грн та додаткові витрати на утримання дитини в сумі 63 304,40 грн; стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір індексації аліментів за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року в розмірі 4 553,72 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% понесених витрат, а саме в розмірі 1 150,00 грн.
В іншій частині в задоволенні вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині змінено, скасовано його в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення додаткових витрат в розмірі 2 204, 40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 204,40 грн додаткових витрат.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін. В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
02 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Годунов В. С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року в указаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову у даній справі є зміну способу стягнення аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів та додаткових витрат на утримання дітей, а тому зазначена справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Отже, згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявницею обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та фактично підтверджує незгоду особи, яка її подала, з оскаржуваними судовими рішеннями.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Годунов Віталій Сергійович, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів та додаткових витрат на утримання дітей.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов