65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/491/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вх. №2-213/24 від 09.02.2024), подану в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації про вжиття заходів забезпечення позову, пред'явленого до Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, приватної фірми «Артек» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, -
09.02.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури (далі по тексту - прокурор), подана в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, до Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, приватної фірми «Артек» (далі по тексту - ПФ «Артек») про визнання незаконним та скасування розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №1481/А-2009 від 23.11.2009 «Про затвердження ПФ «Артек» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на березі річки Дністер Білгород-Дністровського району для будівництва та експлуатації човнової станції»; про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.08.2010, укладеного між відповідачами; про зобов'язання ПФ «Артек» повернути земельну ділянку площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362; скасування в Поземельній книзі окремих відомостей щодо спірної земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами вимог земельного та лісового законодавства під час прийняття розпорядження та передачі ПФ «Артек» у користування земельної ділянки лісогосподарського призначення.
Разом із позовною заявою прокурором було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №2-213/24 від 09.02.2024), відповідно до якої прокурор просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362; заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362.
Необхідність вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову прокурор пов'язує із фактом наявності у ПФ «Артек» передбаченого договором оренди землі від 25.08.2010 права на передачу спірної ділянку у суборенду на користь третіх осіб, що не є учасниками даного спору; можливої реєстрації відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об'єктів нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому, що унеможливить ефективний захист порушених інтересів держави, призведе до необхідності звернення до суду з додатковими позовами про скасування рішень про реєстрацію речових прав, а також може мати наслідком порушення прав необмеженого кола інвесторів у нове будівництво. Прокурором також наголошено, що у разі поділу або об'єднання земельних ділянок, спірна земельна ділянка перестане існувати як об'єкт цивільних прав, що призведе до неможливості задоволення позову та буде свідчити про вжиття неефективних заходів, спрямованих на поновлення державних інтересів.
Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1, 4 ч. 1, ч. 11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів, доданих прокурором до позовної заяви, 23.11.2009 Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією було видано розпорядження №1481/А-2009 «Про затвердження ПФ «Артек» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на березі річки Дністер Білгород-Дністровського району для будівництва та експлуатації човнової станції».
25.08.2010 між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого у користування ПФ «Артек» була передана земельна ділянка 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362 для будівництва та експлуатації човнової станції. При цьому, у договорі зазначено, що спірна ділянка належить до земель водного фонду.
Слід зазначити, що згідно з інформаційною довідкою №365072341 від 08.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на вказану вище ділянку не зареєстровано.
Звертаючись до господарського суду із даними позовними вимогами прокурором було наголошено, що Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією було передано в користування ПФ «Артек» земельну ділянку, яка належить до земель лісогосподарського призначення, переданих у постійне користування Біляївського лісництва.
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Господарський суд зазначає, що предметом позовних вимог прокурора є позовні вимоги, пред'явлені в інтересах держави з метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою державної власності. Таким чином, проведення державної реєстрації права власності на човнову станцію або проведення державної реєстрації права на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості, які можуть бути збудовані ПФ «Артек», з огляду на цільове використання ділянки за умовами договору оренди, а також поділ, об'єднання земельної ділянки площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362 до вирішення судом даного спору по суті, може істотно ускладнити виконання рішення суду, що, відповідно, унеможливить захист прав Одеської обласної державної (військової) адміністрації без звернення до суду із новими позовними вимогами.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про існування взаємозв'язку між обраним прокурором заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362 та заявленими позовними вимогами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим законом.
Враховуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства господарський суд доходить висновку, що наявність накладеного судом арешту на земельну ділянку, є підставою для відмови в державній реєстрації прав. Проте, прокурор, звертаючись із вимогою про застосування такого заходу забезпечення позову як заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, не довів суду необхідності вжиття вказаного засобу поряд із застосуванням такого заходу як накладення арешту на земельну ділянку.
Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги прокурора про застосування такого заходу забезпечення позову як заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.
Заява прокурора про вжиття заходів забезпечення розглянута судом на підставі даної ухвали у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 12.02.2024 до 16.02.2024.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1.Заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вх. №2-213/24 від 09.02.2024) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,3131 га з кадастровим номером 5120887400:01:001:0362.
Стягувачами за ухвалою є: Одеська обласна прокуратура /65026,м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код 03528552/ та Одеська обласна державна (військова) адміністрація /65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ідентифікаційний код 00022585/.
Боржником за ухвалою є: Білгород-Дністровська районна державна (військова) адміністрація /67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24; ідентифікаційний код 04056813/ та приватна фірма «Артек» /65017, м. Одеса, вул. Косовська, 47; ідентифікаційний код 30587179/.
Ухвала набрала законної сили 19.02.2024 та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом N 1404-VІІІ від 02.06.2016р.).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна