65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"19" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5260/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши заяву позивача державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про забезпечення позову /вх. № 2-244/24 від 15.02.2024/ у справі № 916/5260/23
за позовом: державного підприємства “Адміністрація морських портів України” /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14/ в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” /ЄДРПОУ 38728457, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Митна, 1/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Будстейт груп” /ЄДРПОУ 42382898, адреса - 43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, 2, e-mail: budstate2019comp@gmail.com/
про стягнення у розмірі 1 816 091,45 грн та розірвання договору
Господарським судом Одеської області розглядається справа № 916/5260/23 за позовом державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до товариства з обмеженою відповідальністю “Будстейт груп” про:
- розірвання договору № 3120-В-ОДФ-21 від 13.10.2021, укладений між сторонами;
- стягнення заборгованості у розмірі 1 816 091,45 грн, з яких: 1 650 992,23 грн - сума непогашеного (невикористваного) авансу; 165 099,22 грн - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами зобов'язань за договором № 3120-В-ОДФ-21 від 13.10.2021. Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 610-612, 626, 651, 849, 852, 1212 ЦК України, ст.ст. 188, 231 ГК України.
15.02.2024 на адресу суду надійшла заява позивача державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про забезпечення позову /вх. № 2-244/24/ у справі № 916/5260/23, в якій позивач просить:
1) накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Будстейт Груп» (ЄДРПОУ 42382898) у розмірі ціни позову 1 816 091,45 грн., які знаходяться на усіх банківських рахунках ТОВ «Будстейт Груп», в тому числі на рахунках ТОВ (ЄДРПОУ 42382898):
p/p НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК»
p/P НОМЕР_2 в АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» та інших.
2) накласти арешт на майно відповідача, що ввезено ним та яке наразі знаходиться на території Одеського морського порту, із одночасним встановленням заборони відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цього майна, в т.ч. передачі та розпорядження, а саме:
- Електронасос самовсмоктувальний JS 110 Q=7-53 л/мин 0,42-3,18 м3/год, Н=48 м; (4од.)
- Розширювальний бак Sprut VT24, реле тиску (2од.)
- Фільтр механічний І3О micron 120 mash (1од.)
- Установка фільтрації води Pollet watter grup (2од.)
- Станція дозування антискаланта без документів та назви (1од.)
- «СИСТЕМА ЗВОРОТНЬОГО ОСМОСУ MPRO482-WL» з контролером Reverse Osmosis Controller (1од.)
- Контролер Reverse Osmosis Controller для установки зворотнього осмосу; (1од.)
- Циркуляційний насос Lovara 1HM02S03T5RVBE Q=11,7-40 л/мин. 0,702-2,4 м3/год. (1од.)
- Установка УФ - стерилізації Pallas ultraviolet system- E 305 Q=3,0 м3/год (1од.)
- Побутовий фільтр з активованим вугіллям, на якій відсутні документи та назви на фільтрі (1од.)
- Накопичувальна ємність чистої води місткістю 1м3 - 2 (од.)
- Щит керування автоматикою самозбірний - 1од.
- Реле тиску PS-11-15G - 2од.
- Труба з поліпропілену PROFESSIONAL PPR-AL-PPR PN 25 - 23M
- Кран пластиковий кульковий DN 25 мм - 5 шт.;
- Кран кульковий латунний з покриттям нікелю Ду 20 - 1 од;
- Коліно 90° пластикове DN 25 -15од.;
- Муфта пластикова DN 25 - 4од.;
- Перехід пластиковий 25*20 - 3од;
- Трійник пластиковий DN25 - бод.;
- З?єднання перехідне, різьба внутрішня DN25 - 10од.;
- З?єднання перехідне з накидною гайкою DN 25 мм - 7од;
- Труба з поліпропілену PROFESSIONAL PPR-AL-PPR PN 50 - 15м;
- Коліно 90° пластикове DN 50 - 11од.;
- Муфта пластикова DN 50 - 4од.;
- Перехід пластиковий 50*25 - 8од.;
- Трійник пластиковий, DN50 - бод.;
- Кран пластиковий кульковий DN 50 мм - 3 од;
- З?єднання перехідне з накидною гайкою DN 50 мм - 5од.;
- Труба з поліпропілену DN 20 - 8м;
- Коліно 90° пластикове DN 20 - 7од.;
- Кріплення для труб DN50 - 9од.;
- Кріплення для труб DN25 - 4од.;
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідач, порушуючи вимоги ст.ст. 509, 525, 526, 837, 846 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов?язків, передбачених договором № 3120-В-ОДФ-21 від 13.10.2021. Після передачі проектної документації, оплати авансу, надання Замовником фронту виконання Робіт (акти допуску для виконання будівельно-монтажних робіт), 17.11.2021 сторонами підписано акт про початок виконання робіт за Договором. Тобто, кінцевий строк виконання робіт за даним Договором становить 30.01.2022, відтак більше ніж 2 роки тому.
Позивач наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить виконання судового рішення у справі за позовом Адміністрації та фактично буде втрачена можливість реального виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, з огляду на наступне.
Адміністрація зауважує на наявності великої кількості господарських спорів за період з 2022 р. - 2024 р. про стягнення грошових коштів, у яких виконавець виступає відповідачем. Загальна сума заявлених вимог до товариства становить значну суму - понад 18 млн. грн; а також наявності виконавчих проваджень, у яких ТОВ «Будстейт Груп» є боржником. Так, по
двох судових справах № 910/4902/23, № 916/71/22, по яким судові рішення набрали законної сили ще в 2022-2023 роках, на загальну суму близько 6,7 млн.грн, досі тривають виконавчі провадження. Тобто борг товариством не сплачений.
Позивач зазначає, що спірний договір укладено ще в 2021 року, попередня оплата (надано аванс) на суму 1 650 992,23 грн. здійснена Адміністрацією 03.11.2021. Роботи за Договором повинні були остаточно завершені ще на початку 2022 року. Однак, на сьогодні відповідачем роботи не здійснені та зобов?язання за Договором не виконані, в розпорядженні Виконавця залишаються державні кошти в розмірі суми непогашеного авансу 1 650 992,23 грн., які знаходяться в користуванні Товариства більше 2-х років. Виконавець свідомо ухиляється від виконання своїх обов?язків за договором та повернення державних коштів, а спроби Адміністрації вплинути та прискорити їх виконання були безрезультатними на протязі тривалого часу.
Позивач вказує, що розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) відповідача становить 1000 грн, що у свою чергу, у тисячі разів менше, ніж заявлені позовні вимоги (ціни позову) Адміністрації. Позивач зауважує, що 10.01.2024 відбулася зміна складу учасників товариства, керівництва та юридичної адреси. Що на думку позивача, свідчить про намагання відповідача «зникнути», утруднити чи взагалі унеможливити розшук боржника, його майна, відповідальних осіб товариства та виконання вже відкритих виконавчих проваджень та майбутніх.
Також позивач зазначає, що у Адміністрації відсутня будь-яка інформація щодо наявності у ТОВ «Будстейт Груп» нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, а також відсутня будь-яка інформація щодо наявності у відповідача достатнього рухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення для повного виконання судового рішення.
Позивач наголошує, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках, є ефективним процесуальним заходом, який в майбутньому зможе забезпечити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Будь-які гарантії від відповідача щодо повернення Адміністрації суми невикористаного авансу, виконання рішення на користь Адміністрації наразі відсутні. Позивач вважає, що запропоновані ним заходи забезпечення позову є логічними, обґрунтованими та такими, що направлені на досягнення розумного балансу інтересів сторін.
Розглянувши заяву позивача - державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про забезпечення позову /вх. № 2-244/24 від 15.02.2024/ у справі № 916/5260/23, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заході до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).
Згідно зі ст.136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 ГПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (п.18 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або вказаних осіб, та, відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу і яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК).
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, на яку посилається скаржник.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, на яку посилається скаржник).
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову потрібно враховувати, що такими заходами не повинні обмежуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані із предметом спору.
Верховний Суд звертає увагу, на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном), свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22.
Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі №918/812/21 відхилив посилання скаржника на те, що арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору та вказав, що можливість накладення арешту на майно у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог; у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору та вказав, що Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст.137 ГПК про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є розірвання договору № 3120-В-ОДФ-21 від 13.10.2021, укладений між сторонами; стягнення заборгованості у розмірі 1 816 091,45 грн, з яких: 1 650 992,23 грн - сума непогашеного (невикористваного) авансу; 165 099,22 грн - пеня.
Відтак, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач в наявності необхідну суму грошових коштів.
Відповідно до п. 6.1. Договору 3120-В-ОДФ-21 від 13.10.2021, строк виконання робіт становить 74 (сімдесят чотири) календарних дні безпосереднього виконання робіт. Початок виконання робіт - не пізніше 15 (п?ятнадцяти) календарних днів після перерахування Виконавцю авансу за умови надання Замовником фронту виконання робіт, передачі погодженої до виконання проектної документації (стадія «Робочий проект») та дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
03.11.2021 на виконання п. 3.1. Договору, Адміністрацією на користь ТОВ «БУДСТЕЙТ ГРУП» перераховано авансовий платіж у сумі 1 650 992,23 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1804 від 03.11.2021.
Після передачі проектної документації, оплати авансу, надання Замовником фронту виконання Робіт (акти допуску для виконання будівельно-монтажних робіт), 17.11.2021 Сторонами підписано акт про початок виконання робіт за Договором. Тобто, кінцевий строк виконання робіт за даним Договором становить 30.01.2022, тобто більше ніж 2 роки тому.
Судом досліджено надані позивачем до заяви про забезпечення позову докази, а саме:
- роздруківку інформації з сайту Судової влади України;
- роздруківку інформації з Єдиного державного реєстру боржників України;
- роздруківку інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень;
- роздруківку інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- акт огляду приміщення сатураторної, де проводилося «Технічне переоснащення зворотньоосматичного обладнання етап № 1 ТОВ «Будстейт Груп» за договором № 3120-В-ОДФ-21 від 13.10.2021 «Технічне переоснащення зворотньоосматичного обладнання ОФ ДП «АМПУ» (інв. № 070121) за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1», складений 08.02.2024 комісією у складі заступника начальника СЕЗ ОФ ДП «АМПУ», начальника дільниці ДГГ та ТВП СЕЗ, інженера ДГГ та ТВП СЕЗ. Так, оглядом встановлено, що в приміщенні сатураторної відповідача знаходиться обладнання та матеріали:
- Електронасос самовсмоктувальний JS 110 Q=7-53 л/мин 0,42-3,18 м3/год, Н=48 м; (4од.);
- Розширювальний бак Sprut VT24, реле тиску (2од.);
- Фільтр механічний І3О micron 120 mash (1од.);
- Установка фільтрації води Pollet watter grup (2од.);
- Станція дозування антискаланта без документів та назви (1од.);
- «СИСТЕМА ЗВОРОТНЬОГО ОСМОСУ MPRO482-WL» з контролером Reverse Osmosis Controller (1од.);
- Контролер Reverse Osmosis Controller для установки зворотнього осмосу; (1од.);
- Циркуляційний насос Lovara 1HM02S03T5RVBE Q=11,7-40 л/мин. 0,702-2,4 м3/год. (1од.);
- Установка УФ - стерилізації Pallas ultraviolet system- E 305 Q=3,0 м3/год (1од.);
- Побутовий фільтр з активованим вугіллям, на якій відсутні документи та назви на фільтрі (1од.);
- Накопичувальна ємність чистої води місткістю 1м3 - 2 (од.);
- Щит керування автоматикою самозбірний - 1од.;
- Реле тиску PS-11-15G - 2од.;
- Труба з поліпропілену PROFESSIONAL PPR-AL-PPR PN 25 - 23M;
- Кран пластиковий кульковий DN 25 мм - 5 шт.;
- Кран кульковий латунний з покриттям нікелю Ду 20 - 1 од;
- Коліно 90° пластикове DN 25 -15од.;
- Муфта пластикова DN 25 - 4од.;
- Перехід пластиковий 25*20 - 3од;
- Трійник пластиковий DN25 - бод.;
- З?єднання перехідне, різьба внутрішня DN25 - 10од.;
- З?єднання перехідне з накидною гайкою DN 25 мм - 7од;
- Труба з поліпропілену PROFESSIONAL PPR-AL-PPR PN 50 - 15м;
- Коліно 90° пластикове DN 50 - 11од.;
- Муфта пластикова DN 50 - 4од.;
- Перехід пластиковий 50*25 - 8од.;
- Трійник пластиковий, DN50 - бод.;
- Кран пластиковий кульковий DN 50 мм - 3 од;
- З?єднання перехідне з накидною гайкою DN 50 мм - 5од.;
- Труба з поліпропілену DN 20 - 8м;
- Коліно 90° пластикове DN 20 - 7од.;
- Кріплення для труб DN50 - 9од.;
- Кріплення для труб DN25 - 4од.
- Фотофіксація до акту № 08.02.2024.
При цьому, суд враховує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2024 за кодом 42382898 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю “Будстейт груп”. Місце знаходження - 43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, 2. З витягу вбачається вчинення ряду реєстраційних дій за період 2023-2024 років, зокрема:
- 04.03.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;
- 24.03.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;
- 29.09.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;
- 09.01.2024 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;
- 10.01.2024 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміна місцезнаходження юридичної особи.
З огляду на викладене вище, надавши оцінку доводам та доказам щодо застосування заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі прийняття судом рішення про задоволення позову. Наданими позивачем доказами, які свідчать про тривале невиконання зобов'язань за договором, велику кількість судових спорів, в яких товариство з обмеженою відповідальністю ,,Будстейт груп” є відповідачем, існування відкритих виконавчих проваджень, в яких товариство виступає боржником, нещодавні внесення змін у складі учасників товариства, керівництва та юридичної адреси, підтверджуються обґрунтовані припущення щодо погіршення фінансового становища відповідача останнім часом, внаслідок чого грошові кошти, які перераховано позивачем відповідачу, можуть зникнути або зменшитись за кількістю, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Суд вважає, що існує прямий зв'язок між запропонованим позивачем заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, і предметом позову, оскільки накладення арешту на грошові кошти, які перераховано позивачем як передоплату за роботи, забезпечать фактичне виконання судового рішення у випадку його ухвалення на користь державного підприємства.
При цьому суд зауважує, що запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що ввезено відповідачем та яке наразі знаходиться на території Одеського морського порту, із встановленням заборони розпорядження ним, не має відношення до предмету позову у даній справі, яким є розірвання договору та стягнення грошових коштів.
Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що заява позивача державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про забезпечення позову /вх. № 2-244/24 від 15.02.2024/ у справі № 916/5260/23 підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом із тим, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачам.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про забезпечення позову /вх. № 2-244/24 від 15.02.2024/ у справі № 916/5260/23 - задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Будстейт Груп» (ЄДРПОУ 42382898) у розмірі ціни позову 1 816 091,45 грн., які знаходяться на усіх банківських рахунках ТОВ «Будстейт Груп», в тому числі на рахунках ТОВ (ЄДРПОУ 42382898):
p/p НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК»
p/P НОМЕР_2 в АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» та інших.
3. В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.
Стягувач: державне підприємство “Адміністрація морських портів України” /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14/ в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” /ЄДРПОУ 38728457, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Митна, 1/
Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю “Будстейт груп” /ЄДРПОУ 42382898, адреса - 43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, 2, e-mail: budstate2019comp@gmail.com/
Ухвала дійсна до пред'явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала складена та підписана 19.02.2024
Ухвала набрала законної сили 19.02.2024 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Петренко Наталія Дмитрівна