номер провадження справи 24/129/23
про залишення позову без розгляду
14.02.2024 Справа № 908/1588/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1588/23
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний номер 14360570)
до відповідача 1 Фермерського господарства “ОБРІЙ” (вул. Христова, буд. 81, с. Ботієве, Приазовський район, Запорізька область, 72430, ідентифікаційний номер 20478347)
до відповідача 2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 111399,99 грн.
за участі представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача 1: Задорожній О.П., голова
від відповідача 2: Задорожній О.П., особисто
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до відповідачів Фермерського господарства “ОБРІЙ” та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08.09.2021 в розмірі 111399,99 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 99999,99 грн та заборгованість за процентами в сумі 11400,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.05.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1588/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачами зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення суми кредиту, сплати процентів в рамках кредитного договору № від 08.09.2021. Позов обґрунтовано ст. ст. 526, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 16.05.2023 відкрито провадження у справі № 908/1588/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, присвоєно справі номер провадження 24/129/23. Судове засідання призначено на 19.06.2023.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладався на 14.07.2023, на 21.08.2023.
21.08.2023 позивачем подана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 21.08.2023 вирішено справу № 908/1588/23 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 18.09.2023, яке відкладено на 11.10.2023 враховуючи неявку представників сторін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надані суду усні пояснення по суті спору та скриншоти з мобільного додатку “Дія” та додатка “Privat24” про рух коштів по картковому рахунку фізичної особи ОСОБА_1 , посилаючись на те, що АТ Комерційний банк “Приватбанк” здійснює списання грошових коштів, що надходять на картку фізичної особи, а саме соціальних виплат, в рахунок погашення заборгованості.
За результатами судового засідання, з урахуванням пояснень відповідача, ухвалою суду від 01.11.2023 зупинено стягнення за кредитним договором б/н від 08.09.2021 з карток фізичної особи ОСОБА_1 , до вирішення спору по суті у справі № 908/1588/23. Відкладено підготовче засідання на 29.11.2023. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
29.11.2023 ОСОБА_1 надані суду заява про звернення до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12023082140000326). У заяві ОСОБА_1 повідомив, зокрема, про те, що внаслідок бойових дій і окупації с. Ботієве, де фактично та юридично розташовано ФГ «Обрій», втрачено первинні документи, бухгалтерські звіти, реєстри бухгалтерського обліку та інш.
В судове засідання 29.11.2023 представник позивача не прибув. Ухвалою суду від 29.11.2023 відкладено підготовче засідання на 16.01.2024. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
В судове засідання 16.01.2024 представник позивача не прибув. Ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 14.02.2023.
В судове засідання 14.02.2024 представник позивача не прибув, будь-яких заяв, клопотань від позивача до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи № 908/1588/23 та заслухавши пояснення відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить, що формулювання “суд залишає позов без розгляду”, що міститься у наведених процесуальних нормах, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Таким чином, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Отже, імперативні приписи норм частини 4 статті 202 та у пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України чітко передбачають, що у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Суд звертає увагу, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, явку представників сторін визнано обов'язковою, про що судом було зазначено в ухвалах.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги юридичний зміст принципів змагальності та диспозитивності господарського процесу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі “Смірнова проти України”).
З огляду на викладене суд зазначає про наявність у справі № 908/1588/23 усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене засідання у справі № 908/1588/23, суд дійшов висновку, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 123, 226, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до Фермерського господарства “ОБРІЙ”, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення 111399,99 грн. за кредитним договором б/н від 08.09.2021 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.
Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 19.02.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян