15 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 2/2218/8039/11
Провадження № 22-ц/4820/267/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю боржниці ОСОБА_1 ,
представниці боржниці ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року про заміну стягувача у виконавчих листах,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчих листах.
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначило, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2012 року у справі №2/2218/8039/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») заборгованість за договором кредитної лінії №60/МК/2006-840 від 12 квітня 2006 року у розмірі 53 867 доларів 95 центів США. 13 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. (зареєстрований у реєстрі за №1170), за умовами якого заявник набув право вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Оскільки відбулася заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, то заявник має бути залучений як стягувач у виконавчих листах.
За таких обставин ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просило суд замінити вибулого стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виданих Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області виконавчих листах №2/2218/8039/11 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року замінено стягувача за виконавчим листом, виданим на примусове виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2012 року в справі №2/2218/8039/11 з ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Суд першої інстанції керувався тим, що до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшли всі права та обов'язки попереднього стягувача - ПАТ «КБ «Надра», внаслідок чого мають місце підстави для заміни сторони у спірних правовідносинах.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих листах посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими, та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що строк пред'явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_1 сплив, а стягувач не звертався до суду з заявою про поновлення цього строку, внаслідок чого підстави для процесуального правонаступництва відсутні. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах. Крім того, суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , яка не була повідомленою належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, указуючи на її законність та обґрунтованість.
ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності ухвали суду першої інстанції в частині заміни стягувача у виконавчому листі щодо ОСОБА_3 , а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині ухвала суду не переглядається.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2012 року, в якому ухвалою від 19 жовтня 2017 року виправлено описку, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість у сумі 53 867 доларів 95 центів США; стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» сплачений судовий збір по 1 477 грн 50 коп.
На підставі цього рішення 10 січня 2014 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області видав чотири виконавчі листи №2-1071/2012 (по два виконавчі листи щодо кожного з боржників), які стягувач пред'явив до примусового виконання.
Постановою державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 12 листопада 2014 року було відкрито виконавче провадження №45431290 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 основної заборгованості.
27 травня 2016 року державний виконавець повернув стягувачу виконавчий лист щодо ОСОБА_1 (виконавче провадження №45431290) на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-ХІV) у зв'язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
Постановою державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 12 серпня 2016 року було відкрито виконавче провадження №51924708 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 основної заборгованості.
9 квітня 2020 року державний виконавець повернув стягувачу виконавчий лист щодо ОСОБА_1 (виконавче провадження №51924708) на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ) у зв'язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.
Водночас державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького постановою від 27 вересня 2017 року закінчив виконавче провадження №45431102 про стягнення з ОСОБА_4 судового збору у розмірі 1 477 грн 50 коп. на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Цей виконавчий лист повернуто до суду як виконаний.
13 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. (зареєстрований у реєстрі за №1170; далі - договір відступлення прав вимоги), за умовами якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників за рядом кредитних і забезпечувальних договорів, у тому числі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №60/МК/2006-840, забезпеченого договором іпотеки від 12 квітня 2006 року.
За змістом пункту 2 договору відступлення прав вимоги новий кредитор набуває право вимоги за цим договором у день його укладення, але в будь-якому випадку не раніше отримання банком у повному обсязі коштів за відступлене право.
Пунктом 4 договору відступлення прав вимоги визначено, що за відступлення права вимоги за основними договорами відповідно до цього договору ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплачує ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти в сумі 6 212 372 грн 15 коп. до моменту набуття ним чинності.
Із пункту 14 договору відступлення права вимоги слідує, що він набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення відтисками печаток сторін і нотаріального посвідчення.
Згідно платіжного доручення №1 від 6 липня 2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплатило ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти за відступлене право вимоги за кредитними договорами.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
а) щодо повідомлення боржниці про судовий розгляд
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
В силу частини другої статті 211 ЦПК України учасники справи повідомляються про місце, дату і час судового засідання судом.
Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання встановлений статтями 128-130 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи).
Згідно з частинами другою, четвертою, шостою, восьмою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Із положень частин першої, третьої, четвертої статті 130 ЦПК України слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Правила надання поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (в редакції на час розгляду справи; далі - Правила) визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Як передбачено пунктом 2 Правил, рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Згідно пункту 99-1 Правил рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
За змістом указаних норм права повідомлення про судовий розгляд справи відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового розгляду є порушенням їх права на справедливий суд.
Суд повідомляє сторони про розгляд справи без їх обов'язкового виклику судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку. За відсутності учасника справи або членів його сім'ї судова повістка негайно повертається до суду з поміткою про причини невручення. У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Із адресної довідки (т. 1 а.с. 18) слідує, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 22 травня 2023 року суд першої інстанції призначив розгляд заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах у судове засідання на 18 липня 2023 року о 12 годині 30 хвилин із повідомленням учасників процесу.
10 червня 2023 року суд надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення судову повістку. Це поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою відділення зв'язку від 26 червня 2023 року про його невручення через відсутність адресата (т. 1 а.с. 121-122).
Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов'язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №639/4278/16-а).
Отже, ОСОБА_1 була повідомлена про судовий розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчих листах у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність процесуальних дій суду з належного повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи.
б) щодо строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
Відповідно до статті 22 Закону №606-ХIV (в редакції на час набрання рішенням суду у справі законної сили та видачі виконавчих листів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2014 року №2-1071/2012) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
В силу статей 23, 24 Закону №606-ХIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон №1404-VIII.
Згідно зі статтею 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Із положень пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII слідує, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За змістом пункту 2 частини першої 1 статті 263 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мораторій є відстроченням виконання зобов'язання.
7 червня 2014 року набув чинності Закон України від 3 червня 2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон №1304-VII), нормами якого встановлено тимчасову заборону у визначених цим Законом випадках на примусове стягнення нерухомого житлового майна, що вважається предметом іпотеки.
Зокрема, у відповідності до підпункту 1 пункту 1 Закону №1304-VII не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесено до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедури банкрутства (у редакції Закону України від 16 вересня 2020 року №895-ІХ) Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через вісімнадцять місяців з дня введення в дію цього Кодексу (21 квітня 2021 року).
13 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (далі - Закон №1381-ІХ) відповідно до пункту 2 розділу ІІ якого Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Також 13 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (далі - Закон №1382-ІХ), яким внесла зміни до абзацу четвертого пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, виклавши його у такій редакції: «Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через двадцять місяців з дня введення в дію цього Кодексу».
Закони України №1381-ІХ і №1382-ІХ набрали чинності 23 квітня 2021 року.
Відповідно до цих законів Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який втратив чинність 21 квітня 2021 року) поновлює свою дію на п'ять місяців з дня набрання чинності Законом №1381-ІХ, тобто діє з 23 квітня до 23 вересня 2023 року.
Як передбачено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» до Закону №1404-VІІІ визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторони виконавчого провадження зобов'язані реалізувати свої права та виконати свої обов'язки в межах установлених законом строків.
За загальним правилом виконавчі листи суду можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривається внаслідок пред'явлення його до виконання. У разі повернення виконавчого листа стягувачу через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2012 року набрало законної сили 12 вересня 2012 року. Після поновлення ухвалою суду від 25 квітня 2014 року пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання первинний стягувач, ПАТ «КБ «Надра», пред'явив одержані на підставі цього рішення суду виконавчі листи до примусового виконання. Зазначена обставина не оспорюється учасниками справи.
Після того, як ПАТ «КБ «Надра» подало виконавчі листи до органів державної виконавчої служби, встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перервався.
На підставі постанов державного виконавця від 27 травня 2016 року та 9 квітня 2020 року виконавчі листи щодо ОСОБА_1 були повернуті стягувачу через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення. Такою забороною був мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановлений Законом №1304-VII.
Дія цього мораторію закінчилася 23 вересня 2021 року (з часу втрати чинності Законом №1304-VII), а тому ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вправі пред'явити виконавчий лист щодо ОСОБА_1 до примусового виконання до 23 вересня 2024 року.
До того ж, на час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 (затверджений законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) і неодноразово продовженого відповідними указами Президента України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації визначені Законом №1404-VІІІ перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (див. пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VІІІ).
Отже строк пред'явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_1 не сплив, а доводи апеляційної скарги з цього приводу не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
в) щодо заміни стягувача у виконавчому листі
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу статті 15 Закону №1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Як передбачено частинами першою та п'ятою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що процесуальним правонаступництвом є заміна сторони у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права чи обов'язку в матеріальних правовідносинах. Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу й у будь-якому виді провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження або сторони у виконавчому листі є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
За своєю правовою суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення, в тому числі й до відкриття виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8 лютого 2022 року (справа №2-7763/10), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
З матеріалів справи вбачається, що за договором про відступлення прав вимоги від 13 серпня 2020 року ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» право вимоги до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №60/МК/2006-840, забезпеченого договором іпотеки від 12 квітня 2006 року.
Встановивши наявність набутого новим кредитором права вимоги, а також відсутність відкритого виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є правонаступником ПАТ «КБ «Надра» у матеріальних правовідносинах, у зв'язку з чим мають місце підстави для залучення його як нового стягувача у виконавчому листі щодо боржниці ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують указаного висновку суду.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року про заміну стягувача у виконавчих листах в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 лютого 2024 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Чевилюк З.А.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27