Справа №587/41/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А.
Номер провадження 33/816/50/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
16 лютого 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка О.Д., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Корнієнка О.Д. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 29 серпня 2022 року, якою накладено на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу за те, що 30 грудня 2021 року близько 15 год. 58 хв. в с. Старе село по вул. Громадянська, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 із захисником Корнієнком О.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить паспортних даних та номера засобів зв'язку залучених свідків, також не зазначено технічний засіб, яким проводилася відео фіксація правопорушення.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження керування транспортним засобом ОСОБА_1 та зупинки його під час керування. Долучене відео фіксації правопорушення декілька разів переривається, що свідчить про ознаки втручання та видалення. На відео вбачається, як працівники поліції підійшли до автомобіля, який перебував у нерухомому стані, за кермом водія не було, ключі у запаленні також були відсутні.
Покази свідків про те, що водій переліз на місце пасажира також не підтверджується жодним доказом. Крім того, фізично не можливо у стані алкогольного сп'яніння перелізти у легковому автомобілі з водійського на пасажирське сидіння, ще враховуючи високий зріст апелянта - 1 м. 86 см. та вагу близько 100 кг. Відповідно, покази свідків є необ'єктивними та викликають сумніви в достовірності, логічності та послідовності.
В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянти зазначають, що оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення було не вірно зазначено адресу проживання ОСОБА_1 , останній жодного разу не отримував сповіщення суду про час та місце судового розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не отримав копію постанову суду своєчасно для подання апеляційного скарги у межах строку визначеного КУпАП. Тому апелянт вважає за необхідне звернутися з клопотанням про поновлення строку.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та захисника Корнієнка О.Д., які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно штампу вхідної канцелярії Сумського районного суду Сумської області, 08 травня 2023 року було подану апеляційну скаргу на постанову судді від 29 серпня 2022 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку, апелянти зазначають не своєчасне отримання тексту постанови судді.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіривши представлені матеріали та доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження постанови судді від 29 серпня 2022 року, оскільки розгляд справи відбувся в суді першої інстанції без участі ОСОБА_1 і відомості про отримання ним копії постанови суду відсутні, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 30 грудня 2021 року серії ААБ № 177859;
- письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , відповідно яких він перебуваючи біля магазину «Продукти», за адресою: с. Старе село вул. Громадянська побачив, як з салону автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вийшов пасажир, а водій, будучи за кермом почав перелазити на пасажирське місце. Водій на пропозицію працівників поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці або у закладі охорони здоров'я, відмовився;
- письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що коли працівники поліції зупинили автомобіль, він вийшов з машини та пішов до магазину, а водій переліз з водійського сидіння на пасажирське. Від походження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці або у закладі охорони здоров'я, відмовився;
- відеозапису спеціально технічних засобів працівників поліції (бодікамер та авто реєстратору).
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Аргумент апелянтів щодо того, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, як після зупинення працівниками поліції автомобіля марки «Volkswagen Passat», із салону транспортного засобу, а саме з боку переднього пасажирського місця вийшов молодий чоловік. Як тільки поліцейський підійшов до автомобіля зі сторони водія і почав відкривати двері, автомобіль почав рухатися, здавати назад і згодом різко зупинився. Побачивши переміщення водія зі свого місця на пасажирське, поліцейський підійшов до автомобіля вже зі сторони переднього пасажирського місця, відчинивши двері якого, побачив ОСОБА_1 на передньому пасажирському місці.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Згідно із ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами у сукупності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Що стосується доводів апелянта щодо безперервності відеозапису з нагрудної камери поліцейського, то суддя апеляційного суду відмічає, що на відеозапису зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, мають послідовний характер та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Закону, також є безпідставні.
Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані, та посвідчений підписом уповноваженою на те особою.
Твердження апелянта про невірне зазначення адреси місця проживання, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки анкетні дані особи стосовно, якої складається протокол про адміністративне правопорушення вносяться згідно пояснень особи або ж відповідно пред'явленим документам. Проте як вбачається з відео фіксації, ОСОБА_1 відмовлявся від пред'явлення посвідчення особи, тому дані про місце проживання були внесені працівниками поліції, за повідомленням останнього.
Необхідність зазначення номера зв'язку свідків та їх паспортні дані не відповідають нормам ст. 256 КУпАП, а тому також доводи в цій частині є необґрунтованими.
Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містять посилання на технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію адміністративного правопорушення суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як статтею 256 КУпАП також не передбачено вимогу щодо внесення до протоколу відомостей про технічний запис, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У відповідності до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченої ст.164 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Необхідно наголосити, що необґрунтоване зволікання з боку суду у розгляді справи могло призвести до негативних наслідків у виді закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки зводиться нанівець легітимна мета провадження у справі (охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо ст. 1 КУпАП) та унеможливлення існування розумної пропорційності між використаними судом засобами та поставленою метою.
Відповідно, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вжив всі передбачені чинним законодавством способи повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце судового розгляду. Крім того відповідно до долученого відеозапису, працівниками поліції декілька раз було оголошено ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Також апеляційний суд при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не вбачає підстав брати до уваги рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 червня 2023 року яким був задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 і постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії БАВ №560012 від 30.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, була скасована, оскільки дане рішення не має приюдиційного значення в даній справі.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та захисника Корнієнка О.Д., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити особі, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захиснику Корнієнку О.Д. строк на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 29 серпня 2022 року.
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 29 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Корнієнка О.Д. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.