про залишення апеляційної скарги без руху
19 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/462/22
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 382Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/462/22 (повний текст складено 18.01.2024 у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Бураковою А.М.)
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Тобольська, 55-а, м. Харків, 61072)
до 1. Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 14095412)
3. Фізичної особи - підприємця Голдобіної Юлії Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
4. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору, скасування рішення приватного нотаріуса, припинення права власності та витребування майна
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/462/22 позов задоволено повністю.
Визнано незаконним та скасовано п. 41 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.08.2016 № 5373-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Голдобіною Юлією Юріївною (код НОМЕР_1 ).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Наталії Вікторівни № 43540470 від 17.10.2018 про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 251880363101, на підставі якого загальну площу нежитлових приміщень підвалу № VIII, IX, X, XI, XII, розташованих в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , змінено з 84,5 кв.м. на 86,7 кв.м.
Припинено право власності ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 251880363101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2018 № 729 рішенням про державну реєстрацію № 42299738 від 30.07.2018.
Витребувано у ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 251880363101 - нежитлові приміщення підвалу № VIII, IX, X, XI, XII, загальною площею 84,5 кв.м., розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 3250,50 грн. судового збору.
Стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 3250,50 грн. судового збору.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Голдобіної Юлії Юріївни ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 3250,50 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 3250,50 грн. судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Харківська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області 08.01.2024 по справі № 922/462/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФОП Голдобіної Ю.Ю., ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору, скасування рішення приватного нотаріуса, припинення права власності та витребування майна відмовити повністю. Також просить судові витрати покласти на позивача.
Одночасно апелянт звернувся із клопотанням про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Так, відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позовна заява керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області подана у лютому 2022 року, її предметом є чотири вимоги немайнового характеру, а також вимога майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Таким чином, позовні вимоги про витребування нежитлових приміщень у розумінні змісту зазначених статей є майновими вимогами. Тому судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи з вартості відповідного майна.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня складає 2481,00 гривень.
Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/462/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Таким чином, звертаючись із апеляційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 15 602,40 грн. (13002,00 грн.*150%*0,8), з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
При поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що Харківська міська рада є бюджетною організацією та має можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги лише після надходження відповідних коштів на дані потреби, за даними бухгалтерії Харківської міської ради кошти з бюджету міста до Управління казначейства до теперішнього часу не надходили, а тому Харківська міська рада на момент подання апеляційної скарги позбавлена можливості сплатити судовий збір.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Харківській міській раді сплати судового збору.
Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20.
Отже, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи місцевого самоврядування, так і суб'єкти господарювання поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 15602,40 грн.
Також, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 259 ГПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п. 3 ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 259 ГПК України, оскільки апелянтом до скарги не додано доказів на підтвердження направлення апеляційної скарги з додатками:
- керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області;
- ФОП Голдобіній Ю.Ю.
Додані до апеляційної скарги фіскальні чеки АТ «Укрпошта» не є в розумінні ст. 259 ГПК України доказами надсилання копії скарги іншим сторонам у справі.
Відсутність доказів направлення апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи є також підставою для залишення її без руху.
Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме, залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Харківської міської ради без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору в сумі 15602,40 грн, доказів направлення апеляційної скарги з додатками іншим сторонам у справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити апелянту у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 382Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.01.2024 залишити без руху.
3. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Слободін