Справа № 442/824/22 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.
Провадження № 22-ц/811/1803/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
15 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретар судового засідання - Марко О.Р.,
з участю - представника апелянта - адвоката Подольського В.О., представника боржника - адвоката Воробця С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу компанії MONTMONTAZA- Energetika d.o.o., яка підписана представником Овдієнко Вікторією Сергіївною, на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2023 року, у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
у травні 2023 року публічне акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (далі - ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина») звернулося в суд із заявою, в якій просило визнати виконавчий документ - дублікат виконавчого листа по цивільній справі 2-2465-2006 про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення міжнародного арбітражного центру Австрійської федеральної економічної палати від 15 вересня 2004 року, виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області таким, що не підлягає виконанню повністю.
У поданій заяві ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до розгляду заяви по суті просило витребувати дублікат виконавчого листа по цивільній справі 2-2465-2006 про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення міжнародного арбітражного центру Австрійської федеральної економічної палати від 15 вересня 2004 року, виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути зазначений виконавчий документ без виконання на вимогу суду.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2023 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича виконавчий лист № 2-2465-2006 виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області та зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути зазначений виконавчий документ без виконання на вимогу суду.
Ухвала мотивована тим, що оскільки виконавчий лист перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., з метою уникнення додаткових спорів щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, повороту виконання рішення суду, суд вважає, на підставі підпункту 17.3 пункту 17 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, за необхідне його витребувати та повернути без виконання.
Ухвалу суду оскаржила компанія MONTMONTAZA- Energetika d.o.o., подавши в червні 2023 року апеляційну скаргу, яка підписана представником Овдієнко Вікторією Сергіївною, в якій просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2023 року, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про витребування та повернення виконавчого документа.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2023 року апеляційну скаргу компанії MONTMONTAZA- Energetika d.o.o., яка підписана адвокатом Овдієнко Вікторією Сергіївною, в частині оскарження ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2023 року про витребування у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. виконавчого листа № 2-2465-2006, виданого 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, повернуто заявнику.
Відтак, в апеляційному порядку переглядається ухвала суду в частині зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути зазначений виконавчий документ без виконання на вимогу суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято дві різні ухвали (12 травня 2023 року та 24 травня 2023 року) з одного і того самого питання, а саме про прийняття до розгляду заяви ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Згодом в ЄДРСР оприлюднено дві ухвали місцевого суду від 06 червня 2023 року, якою витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. виконавчий лист № 2-2465-2006, виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, та від 12 червня 2023 року, якою витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича виконавчий лист № 2-2465-2006, виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, та зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути зазначений виконавчий документ без виконання на вимогу суду. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вийшов за межі свої повноважень, порушив вимоги підпункту 17.3 пункту 17 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яким не передбачено право суду під час розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню зобов'язувати державного (приватного) виконавця, на виконання якого перебуває виконавчий документ, повернути його без виконання на вимогу суду. Оскаржувана ухвала не містить мотивів її прийняття. Стягувач (апелянт) не отримував від суду жодних викликів, зокрема на судове засідання, в якому постановлено оскаржувану ухвалу. Місцевий суд мав би залишити подану ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» заяву без розгляду, оскільки має місце зловживання процесуальними правами, а саме подання двох заяв аналогічного змісту.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою компанії MONTMONTAZA- Energetika d.o.o., яка підписана адвокатом Овдієнко Вікторією Сергіївною в частині оскарження ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2023 року про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути виконавчий документ без виконання на вимогу суду.
Витребувано із Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області матеріали цивільної справи № 442/824/22.
08 січня 2024 року матеріали цивільної справи № 442/824/22 надійшли до Львівського апеляційного суду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників стягувача та боржника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи убачається, що 23 травня 2023 року ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» звернулося до суду із заявою, в якій просило визнати виконавчий документ - дублікат виконавчого листа по цивільній справі 2-2465-2006 про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення міжнародного арбітражного центру Австрійської федеральної економічної палати від 15 вересня 2004 року, виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, таким, що не підлягає виконанню повністю (а.с. 1-11).
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2023 року прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за участю юридичної особи за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA Energetika d.o.o. Слухання справи призначено на 12 червня 2023 року о 13:00 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. В судове засідання викликано учасників справи. Надіслано копію ухвали учасникам справи (а.с. 33).
Згідно супровідного листа суду, сформовано в системі АСДС 24 травня 2023 року копія ухвали суду від 24 травня 2023 року надіслана компанії MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. на адресу: вул. Ракитниця, 2 , м. Загреб (а.с. 34).
Також 24 травня 2023 року на сайті Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області розміщено оголошення про виклик компанії MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. для участі у судовому засіданні, призначеному на 12 червня 2023 року о 13:00 год. (а.с. 35).
Аналіз ЄДРСР свідчить, що 07 червня 2023 року оприлюднено ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 червня 2023 року, якою витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. виконавчий лист № 2-2465-2006 виданий 23 січня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.
Дана ухвала в матеріалах справи відсутня. Проте, наявні супровідний лист про її надіслання приватному виконавцю (а.с. 36) та заява про отримання цієї ухвали з відміткою про її отримання 08 червня 2023 року представником ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» Воробцем С.І. (а.с. 37). В матеріалах справи також відсутні протокол судового засідання від 06 червня 2023 року та будь-які інші відомості щодо цього судового засідання або дані про те, що таке не проводилось.
Згідно протоколу судового засідання від 12 червня 2023 року у ньому взяв участь лише представник позивача - Воробець С.І. (а.с. 38).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої та третьої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик . Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки . Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).
Проте, матеріали справи не містять відомостей, що стягувач був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, яка була призначена на 12 червня 2023 року, адже немає розписки про отриманням ним ухвали суду від 24 травня 2023 року, а повідомлення його через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не може вважатися належним, адже для такого способу повідомлення, за обставинами справи, що переглядається, передбачені процесуальним законом підстави, відсутні.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржувана ухвала в частині, що переглядається в апеляційному порядку, підлягає скасуванню.
Згідно із підпунктом 17.3 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.
Аналогічні положення в частині того, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом містяться в реченні третьому частини третьої статті 432 ЦПК України.
Аналіз матеріалів справи та ухвалених у ній судових рішень, в тому числі оскаржуваної ухвали свідчить, що судом вирішено питання лише про витребування виконавчого документа без вирішення питання про зупинення виконання за таким.
Повноваження суду першої інстанції при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, зокрема повноваження під час розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і згаданими нормами, які є спеціальними не передбачено право суду постановляти під час розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ухвали, окрім тих, якими вирішуються питання про його витребування і зупинення виконання за ним або про заборону приймати його до виконання.
Положення пункту 10 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ є в даному випадку незастосовними, адже регулюють інші відносини, а саме питання щодо закінчення виконавчого провадження, а не питання, пов'язані з визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У ЦПК України відсутня норма, яка б надавала суду повноваження щодо зобов'язання державного (приватного) виконавця повернути виконавчий документ без виконання на вимогу суду, який його видав.
Відтак, оскаржувана ухвала, в частині, яка переглядається, постановлена з порушенням норм процесуального закону, що дає підстави для її скасування, та відмови в задоволенні клопотання боржника в цій частині, адже відповідні доводи апеляційної скарги, знайшли своє підтвердження.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що місцевий суд мав би залишити подану ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» заяву без розгляду, оскільки має місце зловживання процесуальними правами, а саме, подання двох заяв аналогічного змісту, в межах апеляційного перегляду ухвали, якою не вирішено питання по суті, такі не підлягають аналізу.
Щодо клопотання про закриття апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).
Частиною третьої цієї статті Кодексу визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Особливостями права на апеляційний перегляд судового рішення є те, що це право не є абсолютним, оскільки може бути обмежене відповідно до законодавства шляхом визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію, або чіткого визначення випадків, за яких таке право виникає.
ЄСПЛ в своїх рішеннях зазначає, що право на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції), одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, параграф 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, параграф 33), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. the Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, параграф 37).
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначено в частині першій статті 353 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Однак, у разі постановлення судом першої інстанції ухвали, що не передбачена цивільними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності та обґрунтованості, лише з тих підстав, що така не міститься в переліку, визначеному в частині першій статті 353 ЦПК України, незважаючи на те, чи перешкоджає така ухвала провадженню у справі, та з огляду на те, що вона постановлена після ухвалення рішення у справі, тобто на стадії його виконання.
Близькі за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 05 липня 2022 року у справі № 757/27041/21-к та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23травня 2018 року у справах №№237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Відтак, підстави для закриття апеляційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути виконавчий документ без виконання на вимогу суду постановлена без додержання норм процесуального права, і це призвело до невірного вирішення цього питання.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену ухвалу в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання боржника щодо повернення виконавчого документа без виконання.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу компанії MONTMONTAZA- Energetika d.o.o., яка підписана представником Овдієнко Вікторією Сергіївною, задовольнити.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2023 року в частині зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути виконавчий документ без виконання на вимогу суду скасувати, прийняти в цій нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» у зазначеній частині - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич