Справа № 686/4694/24
Провадження № 1-кс/686/1736/24
16 лютого 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за місцем проживання та жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у кримінальному провадженні №12024243000000533 від 14.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
встановив:
15.02.2024 старший слідчий СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконного впливу на потерпілого та/або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання.
Вважають, що більш м'який запобіжний захід достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
ОСОБА_6 стверджує, що від органу досудового розслідування не переховувався і переховуватись не буде.
Причетність до вчинення кримінального правопорушення не заперечує.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
14.02.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024243000000533 зареєстровано дане кримінальне правопорушення правова кваліфікація - ч.4 ст.186 КК України.
15.02.2024 в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
13.02.2024, близько 18.00 години, ОСОБА_6 , перебуваючи спільно із потерпілим ОСОБА_7 у дворі будинку АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник між ОСОБА_6 та потерпілим на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, помітив в ОСОБА_7 в руках належний останньому мобільний телефон марки «Samsung» моделі А04s А047 та прийняв рішення про відкрите викрадення у потерпілого вказаного майна.
Тоді ж, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022 та неодноразово продовжений іншими Указами Президента України, востаннє Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, усвідомлюючи, що його дії були виявлені потерпілим, перебуваючи у дворі вищевказаного будинку, шляхом застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме, лівою рукою наніс потерпілому один удар в область обличчя, після чого шляхом ривка вирвав з правої руки потерпілого належний останньому мобільний телефон марки «Samsung» рожевого кольору, в силіконовому чохлі чорного кольору, моделі А04s А047, імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 6499 гривень 00 копійок, у якому знаходилася SIM картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, та поклавши викрадений мобільний телефон до зовнішньої правої кишені власної куртки, наніс потерпілому кулаком правої руки ще три удари в область обличчя, після чого покинув місце події, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду, попередньо встановлений розмір якої становить 6499 грн. 00 коп.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого , міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження №12024243000000533 з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення підтверджує такими доказами:
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
Протоколом огляду місця події;
Протоколом затримання особи в пор. ст. 208 КПК України;
Повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 14.02.2024;
Протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого;
Іншими зібраними матеріалами провадження.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.
З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК.
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).
Разом із тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам щодо поняття «обґрунтованості», що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років позбавлення волі.
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду існує та може мати свій прояв.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Разом із цим, можливість впливу на свідків і потерпілого ОСОБА_6 є мінімальною. В судовому засіданні встановлено, що стосунки підозрюваного зі свідками та потерпілим не є тісними, вони є малознайомими особами. Крім цього, ОСОБА_6 є особою молодого віку, яка нещодавно досягла повноліття та рівень його усвідомлення процесуальних можливостей захисту у межах кримінального провадження чи впливу на свідків не є достатнім для твердження про реальну можливість впливу на свідків та потерпілого задля зміни їх показань на свою користь.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя зазначає,що ОСОБА_6 є особою молодого,віку, студентом першого курсу Хмельницького торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету (факультет маркетингової діяльності) , проживає із бабусею матір'ю і молодшою сестрою, займається музикою та створює фонограми, від чого має невеликий прибуток.
Зважаючи на відсутність негативної репутації у підозрюваного, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає непідтвердженим.
Отже, зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, існують ризики переховування від органу досудового розслідування, впливу на свідків та потерпілого у мінімальній можливості прояву, а тому з метою їх нівелювання, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, проте має родину, є соціально адаптованою молодою людиною.
За приписами п.4 ч.2 ст.183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Практика Європейського суду з прав людини та та чинний КПК України орієнтує на урахування усіх обставин. які можуть вплинути на оцінку ризиків у межах кримінального провадження та дієвість інших, альтернативних запобіжних заходів, які можуть бути застосовані до підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).
Указані положення кримінального процесуального закону зобов'язують слідчого суддю оцінити такі відомості та установити виключність (винятковість) таких обставин,які у сукупності із встановленими ризиками призведуть до доведеності неможливості без застосування тримання під вартою до особи запобігти таким встановленим ризикам з урахуванням поведінки особи.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, визнає свою причетність до його вчинення, не має негативних характеристик.
З урахуванням усіх обставин, з якими пов'язується подія кримінального правопорушення слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведена неможливість більш м'яким запобіжним заходом забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт;
На переконання слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 домашнього арешту із забороною покидати житлове приміщення за місцем його проживання цілодобово з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Такий запобіжний захід забезпечить пропорційну можливість стороні обвинувачення установити всі обставини кримінального правопорушення без можливих перешкод з боку підозрюваного, який буде під контролем як правоохоронного органу, так і родини, не перешкодить навчанню підозрюваного, оскільки він навчається за заочною формою навчання.
Отже, застосування цілодобового домашнього арешту є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Строк домашнього арешту слід визначити в межах строку досудового розслідування.
Разом із цим, підозрюваному ОСОБА_6 слід роз'яснити, що порушення запобіжного заходу може стати підставою для застосування до нього більш суворого запобіжного заходу, яким відповідно до КПК України, є тримання під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за місцем проживання у АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із м.Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування із свідками і потерпілим не інакше як в присутності слідчого, прокурора, судді;
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Ухвала діє по 13 квітня 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваного ОСОБА_6 негайно доставити до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 і звільнити там його з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя