Справа № 601/310/24
Провадження № 2-н/601/49/2024
19 лютого 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 66 182 гривні 12 копійок, -
встановив:
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду із заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 66 182 гривні 12 копійок.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
На підтвердження виникнення вказаної заборгованості заявником було надано: довідку про фінансовий стан споживача з щомісячним обрахунком та вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ від 09.11.2023, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 360908259 від 04.01.2024, згідно якої ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Проте до поданої ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заяви не додано копію підписаного сторонами договору, укладеного між заявником та боржником, за яким пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з споживання природного газу, заяви-приєднання до умов типового договору постачання газу побутовим споживачам. Більше того, не містить заява і типового примірника договору про постачання природного газу побутовим споживачам.
Тобто надані докази не дають підстав стверджувати, що у відповідності до ст. 634 ЦК України, між заявником та споживачем був укладений публічний договір, зокрема у формі приєднання, що перешкоджає можливості розгляду справи за правилами наказного провадження.
Твердження заявника щодо виникнення заборгованості у споживача у зв'язку з наявними у довідці про фінансовий стан споживача відомостями не є свідченням правильності обрахунку, адже наданий фінансовий обрахунок здійсненний самим заявником, будь-яких інших доказів, квитанцій про оплату здійснених споживачем, які б підтверджували факт згоди споживача на приєднання до умов договору, до заяви також не надано, тому суддя вважає, що вказана заборгованість не є безспірною.
Враховуючи вказане, суддя вважає доцільним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст.165, 353, 354 ЦПК України, -
постановив:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 66 182 гривні 12 копійок, - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: