Справа № 444/2331/23
Провадження № 2/444/110/2024
(ЗАОЧНЕ ПОВНЕ)
06 лютого 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Панюра Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Український страховий Стандарт", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Український страховий Стандарт", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 10.12.2022 року о 16 год. 40 хв. на автодорозі Тернопіль- Львів-Рава-Руська керуючи автомобілем марки «Opel Zafira» н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Scenik» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванню ОСОБА_1 , завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 27.12.2022 року у справі № 444/3269/22 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Позивач зазначає, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ СК «Український страховий стандарт», що стверджується полісом № EP/208254144. Розмір страхового відшкодування за шкоду завдану майну становить 260000,00 грн., франшиза 0 гривень.
Позивач стверджує, що вона є власником транспортного засобу марки «Renault Scenik» д.н.з. НОМЕР_2 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Наступного дня після ДТП вона почала телефонувати в страхову компанію ОСОБА_2 , щоб з'ясувати чи подано повідомлення про ДТП. Однак, на телефонні дзвінки в страховій компанії ніхто не відповідав. Отримавши постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , вона відразу відправила в електронному вигляді повідомлення про ДТП та заяву виплату страхового відшкодування. Також вона відправила згадане вище повідомлення та заяву в паперовому вигляді з додатками поштовим відправленням. Однак, даний лист їй повернувся назад за закінченням терміну зберігання. Після отримання згаданого вище листа вона звернулася до МТСБУ з листом на дії відповідача. На її листа МТСБУ їй повідомило, що МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» чи визнання вказаної страхової компанії банкрутом. Крім того, в даному листі зазначено, що ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» відповідно до норм п.51.10 ст.51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ та згідно з п.52.1 ст.52 Закону припинило членство в МТСБУ. Виходячи із зазначеного, МТСБУ не має правових підстав застосування заходів впливу до такого страховика.
Позивач зазначає, що оскільки їй не вдалося подати до відповідача заяву про виплату страхового відшкодування вона самостійно замовила звіт про оцінку автомобіля марки «Renault Scenik» д.н.з. НОМЕР_2 . Такий звіт було виготовлено ТзОВ АК «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» 22.02.2023р. За виготовлення звіту нею оплачено кошти в сумі 3800,00 грн., що стверджується квитанцією від 20.02.2023р. Відповідно до згаданого звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault Scenik» д.н.з. НОМЕР_2 становить 190278,68 грн. Вартість відновлювального ремонту марки «Renault Scenik» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 86720,50 грн.
Позивач посилається на ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якою встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу RENAULT «MEGANE SCENIC», р/н НОМЕР_2 склала 190278,68 грн. 69 коп., з яких 86720,50 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, яка підлягає відшкодовано з страховика, а різниця між фактичним збитком та сумою страхового відшкодування, яке повинен сплати страховик у розмірі 103558 грн. 00 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_2 .
Позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 90520,50 грн. матеріальної шкоди завданої ДТП та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 103558 грн. матеріальної шкоди завданої ДТП.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 07.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання. Розгляд справи призначено на 27.09.2023 року (арк. спр. 72-73).
27.09.2023 року у зв'язку із неявкою відповідачів в судове засідання, які повідомлені судом належним чином (від відповідачів повернулася поштова кореспонденція із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою») судове засідання у справі відкладено на 01.11.2023 року, здійснено виклик відповідачів у справі також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (арк. спр. 78-79, 87-88, 90).
01.11.2023 року ухвалою Жовківського районного суду Львівської області розгляд справи відкладено за заявою позивача ОСОБА_1 на 11.12.2023 року (арк. спр. 94-95).
11.12.2023 року розгляд справи відкладено на 06.02.2024 року (арк. спр. 103).
Відповідачі ПрАТ "Страхова Компанія "Український страховий Стандарт" та ОСОБА_2 повідомлялися судом належним чином, від відповідачів повернулася поштова кореспонденція із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. спр. 109-112). Крім того, здійснено виклик відповідачів у справі також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (арк. спр. 107-108).
Оскільки відповідачі не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подали відзиву на позов, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, про що позивач та її представник зазначили в судовому засіданні 06.02.2024 року, суд відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
В судовому засіданні 06.02.2024 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача - адвокат Панюра Н.Ф. в судовому засіданні 06.02.2024 року позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Панюра Н.Ф., дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 82 ЦПК України визначає підстави звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_2 10.12.2022 року о 16 год. 40 хв. на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська 150 км., Львівської області Львівського району керував транспортним засобом марки "Opel Zafira" д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки "Renault Scenic" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.12.1 , 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу (арк. спр. 38).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ СК «Український страховий стандарт», що стверджується полісом № ЕР/208254144. Розмір страхового відшкодування за шкоду завдану майну становить 130 000,00 грн., розмір франшизи 0,00 гривень (арк. спр. 39).
Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу RENAULT MEGANE SCENIC, р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (арк. спр. 35-36).
Позивач ОСОБА_1 направила повідомлення в ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується копією повідомлення від 12.01.2023 року та копією конверту (арк. спр. 40-44).
Однак, як на час подання позовної заяви так і на час розгляду справи судом, позивач не отримала від ПРАТ «СК «Український страховий стандарт» виплати страхового відшкодування, про що позивачкою та її представником зазначено в судовому засіданні 06.02.2024 року.
Згідно із звітом № 386/23 про оцінку автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC реєстраційний номер НОМЕР_2 , проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю АК «Експерт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC, р.н. НОМЕР_2 без ПДВ складає: 190278,68 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC, р.н. НОМЕР_2 без ПДВ складає: 86720,50 грн. (арк. спр. 12-14).
Згідно із копією квитанції №165 від 20.02.2023 року, позивач ОСОБА_1 оплатила 3800 грн. за надання та виготовлення звіту про оцінку автомобіля (арк. спр. 34).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в подальшому № 1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У статті 29 Закону № 1961-IV зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).
Як встановлено судом, відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» страхове відшкодування позивачу здійснено не було, а тому ПАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» зобов'язане здійснити виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 86720,50 грн. з розрахунку: 86720,50 грн. (вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ), а також 3800 грн. витрат за виготовлення звіту про оцінку майна, що в сукупності становить 90520,50 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Аналогічні по суті висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
За вказаних обставин, саме відповідач ОСОБА_2 , як особа винна в дорожньо-транспортній пригоді, що трапилася 10.12.2022 року, зобов'язаний сплатити позивачу ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка становить 103558 грн., з розрахунку: 190278,68 грн. (вартість відновлювального ремонту без ПДВ) - 86720,50 грн. (страхове відшкодування) = 103558 грн.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування завданої їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в межах страхової суми, а решту частину матеріальної шкоди зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно від суми задоволених позовних вимог, з урахуванням суми сплаченого позивачкою судового збору при поданні позову до суду - 1927, 80 грн., а саме: з відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» - 889,13 грн.; з відповідача ОСОБА_2 - 1038,67 грн.
Керуючись, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Український страховий Стандарт"на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 90 520 (дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 103 558 (сто три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Український страховий Стандарт"на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 67 коп.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Український страховий Стандарт", юридична адреса: 04214 м.Київ, вул.Північна, 2-А, код ЄДРПОУ 22229921;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Повне рішення суду складено 09.02.2024 року.
Суддя: Олещук М. М.