Справа № 444/3866/23
Провадження № 2/444/191/2024
(повне)
01 лютого 2024 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 . У зв'язку із одруженням позивачка змінила своє дошлюбне прізвище. Мати ОСОБА_4 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно в тому числі і на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя 10.07.2018 р. ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці.
30.05.2019 р. ОСОБА_4 склала новий заповіт, яким частину майна заповіла своїм онукам.
Державний нотаріус Рава-Руської державної нотаріальної контори завів спадкову справу №156/2023 після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі. Проте повідомив позивачу, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини по заповіту після смерті ОСОБА_4 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вважала, що її мати заповіла все своє майно онукам.
Позивач додатково повідомляє, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність особи про складення заповіту на її користь є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (постанова ВС від 06.09.2017р. № 315/765/14-ц, від 13.03.2019 р. № 656/219/18, від 20.02.2019р. №694/1179/17, від 2 вересня 2020р. № 288/1856/18, від 01.11.2021р. № 558/381/20).
У зв'язку з наведеним, позивач просить постановити рішення, яким продовжити їй строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 16.11.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11.01.2024 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду на 01.02.2024 року.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, однак на адресу суду подали письмову заяву в якій просили розгляд справи проводити за їх відсутності. В заяві відповідачі зазначили, що визнають позовні вимоги (арк.спр. 25).
Представник відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду міська рада подала письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника та за наявними в матеріалах справи доказами.
Представник третьої особи - Рава-Руської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не прибув, нотаріальна контора просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника. Одночасно подано належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи №156/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому суд, оглянувши письмові заяви учасників справи, вирішив розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (арк. спр. 8).
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьком є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_4 (арк.спр.9).
У зв'язку із одруженням позивачка своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 " змінила на прізвище " ОСОБА_7 " (арк.спр.10).
Із копії заповіту встановлено, що 10.07.2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчено державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 584. Із змісту заповіту встановлено, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на шо вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. спр.14).
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86647434 встановлено, що житловий будинок загальна площа якого становить 39.4 кв.м., житлова площа 15.3 кв.м., та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 (арк.спр.13).
Із копії заповіту встановлено, що 30.05.2019 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчено державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 417. Із змісту заповіту встановлено, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: належні їй на праві приватної власності житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0308 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибну ділянку), які розташовані в АДРЕСА_1 заповіла онукам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - в рівних частинах кожному (арк. спр. 42).
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №156/2023, що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73588974 від 15.08.2023 року (арк.спр.17).
Із листа Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області від 18.08.2023 року №336/01-16 встановлено, що Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області відмовляє гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки спадкоємцем пропущено строк для прийняття спадщини. Додатково повідомлено, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Рава-Руській державній нотаріальній конторі Львівської області заведена спадкова справа №156/2023 (арк.спр.21).
Із копії спадкової справи №156/2023 заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено що із письмовими заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (арк.спр.29-30).
Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
На підставі ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до обставин викладених у позовній заяві, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є те, що вона не знала про наявність нового заповіту, складеного 30.05.2019 року, оскільки була впевнена, що її мати все своє майно заповіла онукам, про що нею було складено заповіт 10.07.2018 року, а тому позивач не змогла вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що спадщина відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право па спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд враховує те, що позивач ОСОБА_1 підставно звернулася до суду із цим позовом, оскільки у інший спосіб захистити своє право можливості немає.
Ураховуючи зазначене вище, суд вважає, що причини пропуску строку позивачем для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки вона не знала про існування нового заповіту, значно пізніше дізналася про заповіт і проте, що є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 , а тому позивачу належить продовжити такий строк.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий трьохмісячний строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня вступу рішення в законну силу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09 лютого 2024 року.
Суддя: Олещук М. М.