07 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15620/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Маннік М.О.,
представника відповідача - Жук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" (надалі - позивач, ТОВ БФ "АСТРА") до Полтавської митниці (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000067/2 від 20.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000067/2 від 20.04.2023 необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки: сплата проводиться у грошовій одиниці - гривні і саме така сума включена в витрати; згідно погодженої заявки рахунки виставляються у національній грошовій одиниці України за курсом НБУ на день виставлення рахунку та перевірити правильність розрахунку можна звичайними математичними діями; при розмитненні взагалі не подавалась заявка на транспортування від 13.12.2022 № 14, а згідно наданих документів, всі розрахунки проведені вірно; при підписанні заявки № 23 експедитор надає загальну погоджену ціну брутто з врахуванням своїх експедиційних послуг. Позивач наводить калькуляцію та метод розрахунку заявки-рахунку, а зауваження, що рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 14.03.2023 №929 не підписаний сторонами не відповідає дійсності, оскільки до митної декларації було додано рахунок з підписом та печаткою. Щодо прейскурантів (прайс-листів) позивач зазнає, що прайс-листи виробника є додатковим документом довільної форми та законодавство не встановлює вимог до його форми та змісту. Вказує, що згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами частини 10 статті 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості. Вважає, що факт наявності у митного органу інформації, що нібито аналогічний товар розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15620/23. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 09:30 год. 22 листопада 2023 року. Витребувано від відповідача Полтавської митниці докази.
Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять календарних днів, підготовче засідання відкладено до 09:30 27 грудня 2023 року /том 1 а.с. 147/.
22 листопада 2023 року до суду надійшов відзив Полтавської митниці на позовну заяву /том 1 а.с. 148-163/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що у митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару зі схожими характеристиками за МД від 16.01.2023 №UА209230/2023/003582 на рівні 1,3 дол.США/кг. Митна вартість товарів скоригована за резервним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, та прийнято рішення про коригування митної вартості від 20.04.2023 №UА806020/2023/000067/2. Вказує, що подані до митного контролю заявка №23 від 15.02.2023 та рахунок №929 від 14.03.2023 містять розбіжності, які не надають можливості митниці перевірити достовірність витрат на перевезення митного кордону країни, понесених підприємством. Позивачем надано до митного контролю зовнішньоекономічний контракт від 29.11.2019 №SDCI2019129 з специфікацією до нього №150 від 09.01.2023, яка згідно з п.1 контракту є невід'ємною його частиною, загальна фактурна вартість товару становить 660011 дол. США, а згідно з комерційним інвойсом від 17.02.2023 №150С, сформованим за специфікацією №150 від 09.01.2023 фактурна вартість становить 675392,82 дол. США. За відомостями заявки на транспортування №23 морський фрахт за 30 контейнерів у перерахунку на гривню станом на 14.03.2023 становить 995 дол.США*30 контейнерів *курс. дол. США 36,5686=1091572,71 грн., тобто є більшим ніж здекларовано позивачем. Прайс-лист від 09.01.2023 б/н має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже не містить інформацію про ціни на увесь асортимент продукції, що виробляється поставником товарів, а містить лише інформацію на асортимент товарів, задекларованих у МД №23UА806020004837U0 від 19.04.2023 та на умовах поставки, визначених контрактом позивача. Згідно з рахунком-фактурою №929 від 14.03.2023 розмір плати за морське перевезення товарів (фрахт) становить 1020263,94 грн., згідно з рахунком №871 від 18.04.2023 вартість міжнародного перевезення залізничним транспортом 30 контейнерів з товарами складає 987352,20 грн., згідно з довідкою про транспортні витрати від 31.03.2023 №301/3 виданою перевізником вартість морського перевезення становить 1256131,41 грн., що є більшою від вартості морського перевезення згідно з заявкою №23 від 15.02.2023 та рахунком-фактурою №929 від 14.03.2023. З огляду на викладене відповідач вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000067/2 від 20.04.2023 правомірним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу №440/15620/23 до судового розгляду по суті на 11:30 25 січня 2024 року.
Представник позивача у судове засідання повторно не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника /том 1 а.с. 196/.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
29.11.2019 між ТОВ БФ “АСТРА” (покупець) та китайською компанією Shandong Castle International Trade Co.LTD (продавець) укладено контракт №SDCI120191129, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався придбати товар із характеристиками, у кількості, за ціною та на суму згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього контракту. Кожна специфікація відповідає окремій замовленій партії товару (пункт 1 контракту).
Відповідно до пункту 2 контракту ціни встановлюються в доларах США індивідуально для кожної замовленої партії товару та їх слід розуміти як FOB-Циндао, Китай (Інкотермс-2010). Ціна включає вартість виробництва, пакування, маркування, вантажних робіт у країні продавця, доставки до порту відправлення, а також всі податки та збори у країні продавця.
Згідно з пунктом 3 контракту для кожної окремої Специфікації виробництво замовленого товару, його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватись продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної Специфікації. Умови поставки - FOB -Циндао, Китай (Інкотермс-2010).
Пакування товару повинне відповідати нормативно-технічній документації, прийнятій у країні продавця, якщо інше не передбачено у Специфікації до даного контракту. на кожній упаковці має бути заводська етикетка з основними характеристиками товару відповідно до стандартів підприємства-виробника (пункт 5 контракту).
Відповідно до приписів пункту 11 контракт вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 29.11.2024. Будь-які доповнення або зміни до умов чи змісту контракту оформлюються окремою додатковою угодою, яка вступає в силу з моменту підписання обома сторонами. Контракт може бути продовжений за згодою сторін.
19.04.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA80602004837U0 /том 1 а.с. 210-212/ на товар: "Прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі з полімерним (пофарбованим) покриттям в рулонах: ширина 1000мм, товщина 0.16мм, 0.18мм, ширина 1250мм, товщина 0.25мм,0.30мм, 0,35мм, 0.39мм, 0.43мм (лицева сторона покрита поліестром, зворотня - епоксид) холоднокатаний, негофрований. Марка сталі DХ51D, масапокриття60г/м2-0,16мм*1000мм:RAL5002(14,341т); 0,18мм*1000мм: RAL3005(35,387т), RAL8017(8,566т); 0,25мм*1250мм:RAL5005(7,082т), RAL6005(32,261т); 0,30мм*1250мм:RAL6005(15,695т); 0,35мм*1250мм:RAL1015(15,223т), RAL3005(64,841т), RAL5005(14,481т), RAL6005(62,682т); RAL9003(63,127т); Матова фарба RAL3005(52,076т), RAL7016(31,368т), RAL8017(42,330т); 0,39мм*1250мм:RAL1015(11,103т), RAL5005(14,205т), RAL6005(36,917т); RAL9003(57,055т); Матова фарба RAL3005(37,554т), RAL8017(40,434т), RAL9005(13,700т); 0,43мм*1250мм:RAL1015(14,928т), RAL3005(11,218т), RAL5005(14,807т), RAL6005(35,273т); RAL9003(15,679т); Матова фарба RAL3005(45,094т), RAL9005( 13,238т). Всього 214 рулонів."
У графі 33 митної декларації зазначено код товару 72107080 00 0, у графі 22 вказана валюта USD, загальна сума за рахунком - 675392,82, у графі 42 ціна товару - 675392,8200, код МВВ (графа 43) - 1 /том 1 а.с. 21-24/.
У графі 44 митної декларації №23UA80602004837U0 від 19.04.2023 декларантом зазначено перелік документів, які надавалися разом із митною декларацією до митного органу:
- 0003 № 150С-Р сертифікат якості від 17.02.2023 /том 1 а.с. 30-31, 213-214/;
- 0271 б/н пакувальний лист від 17.02.2023 /том 1 а.с. 32-33, 215-224/;
- 0380 №150С рахунок-фактура (інвойс) від 17.02.2023 /том 1 а.с. 34-36, 225-226/;
- 0705 №225249506 коносамент від 23.02.2023 /том 1 а.с. 35-36, том 2 а.с. 227-228/;
- 0714 №SZX230268398 домашній коносамент від 23.02.2023 /том 1 а.с. 37-38, 229/;
- 0861 №23С486000286/00011 сертифікат походження товару від 27.02.2023 /том 1 а.с. 39-40, 230-231/;
- 2720 №3129712799 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 41, 232/;
- 2720 №3129712800 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 42, 233/;
- 2720 №3129712801 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 43, 234/;
- 2720 №3129712802 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 44, 235/;
- 2720 №3129712803 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 45, 236-237/;
- 2720 №3129712805 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 46, 238/;
- 2720 №3129712806 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 47, 239/;
- 2720 №3129712807 накладна ЦІМ від 13.04.2023 /том 1 а.с. 48, 240/;
- 2720 №3129712808 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 49, 241/;
- 2720 №3129712809 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 50, 242/;
- 2720 №3129712810 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 51, 243/;
- 2720 №3129712812 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 52, 244/;
- 2720 №3129712816 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 53, 245/;
- 2720 №3129712817 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 54, 246/;
- 2720 №3129712819 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 55, 247/;
- 2720 №3129712820 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 56, 248/;
- 2720 №3129712821 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 57, 249/;
- 2720 №3129712822 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 58, 250/;
- 2720 №3129712823 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 59, том 2 а.с. 1-2/;
- 2720 №3129712824 накладна ЦІМ/УМВС від 13.04.2023 /том 1 а.с. 60, том 2 а.с. 3/;
- 2721 №39600937 залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 15.04.2023 /том 1 а.с. 61-64, том 2 а.с. 4-7/;
- 3000 заявка №55 некласифікований комерційний документ від 03.04.2023 /том 1 а.с. 66, 183, том 2 а.с. 9/;
- 3000 заявка №23 некласифікований комерційний документ від 15.02.2023 /том 1 а.с. 65, 182, том 2 а.с. 8/;
- 3004 №929 рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.03.2023 /том 1 а.с. 68, том 2 а.с. 10/;
- 3004 №871 рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 18.04.2023/том 1 а.с. 67, том 2 а.с. 11/;
- 3005 №288 банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 24.03.2023 /том 1 а.с. 69, том 2 а.с. 12/;
- 3007 №301/3 довідка про транспортні витрати від 31.03.2023 /том 1 а.с. 71, том 2 а.с. 14/;
- 3007 №0182 документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.04.2023 /том 1 а.с. 70, том 2 а.с. 13/;
- 3014 б/н прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.01.2023 /том 1 а.с. 72, 178, том 2 а.с. 15-19/;
- 3530 №015811Гг2пп/14 страховий поліс від 23.02.2023 /том 1 а.с. 73-80, том 2 а.с. 20-23/;
- 4103 специфікація №150 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.01.2023 /том 1 а.с. 84-85, 187, том 2 а.с. 25-26/;
- 4103 додаткова угода №1 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.06.2021 /том 1 а.с. 81, том 2 а.с. 24/;
- 4103 додаткова угода №2 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.01.2022 /том 1 а.с. 82, том 2 а.с. 27/;
- 4103 додаткова угода №6 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.03.2023 /том 1 а.с. 83, том 2 а.с. 28/;
- 4104 №SDCI20191129 зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 29.11.2019 /том 1 а.с. 86-88, том 2 а.с. 29-31/;
- 4103 договір №00112/17 транспортно-експедиторського обслуговування від 28.12.2017 /том 1 а.с. 89-96, том 2 а.с. 32-39/;
- 4101 договір №24032021 транспортно-експедиторського обслуговування від 24.03.2021 /том 1 а.с. 97-102, том 2 а.с. 40-47/;
- 9000 сертифікат №233700В0/003164 інші некласифіковані документи від 09.03.2023 /том 1 а.с. 103-104, том 2 а.с 48- 49/;
- 9000 лист №2019112900150С інші некласифіковані документи від 09.01.2023 /том 1 а.с. 105, 178, том 2 а.с. 50/;
- 9000 лист №SDCI20191129 інші некласифіковані документи від 29.11.2019 /том 1 а.с. 106, том 2 а.с. 51/;
- 9610 №425920230000000541 копія експортної митної декларації країни відправлення від 21.02.2023 /том 1 а.с. 115, том 2 а.с. 54/.
За результатами проведеної перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення /том 1 а.с. 107-108, том 2 зворот а.с. 91/, у якому зазначено, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості, містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. виписку з бухгалтерської документації; 2. каталоги, специфікації, прайс-листи на весь асортимент продукції виробника товару; 3. документи, що підтверджують вартість транспортних витрат та страхування товару; 4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
19.04.2023 на повідомлення митного органу надано довідку ТОВ БФ "АСТРА" №14 /том 2 а.с. 57-58/, за змістом якої позивач повідомляє, що зауваження відповідача про те, що числові значення складових митної вартості містять розбіжності, не відповідає дійсним обставинам, має місце не повне вивчення всіх наданих документів та складових. Надано пояснення про те, що у відповідності до п.12 договору транспортно-експедиторського обслуговування №24032021 від 24.03.2021, укладеного між ТОВ БФ "АСТРА" та ТОВ “УВК-Інтернешнл”, послуги надаються на підставі заявки. Так, в п.12 заяви від 15.02.2023 №23 чітко погоджена умова вартості всіх послуг даного перевезення. Звертає увагу на те, що при підписанні заявки №23 Експедитор надає загальну погоджену ціну брутто з урахуванням своїх експедиційних послуг. Наведено таку калькуляцію та метод розрахунку заявка-рахунку:
- фрахт: 995$/контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку:
995*36,5686*30= 1091572,71 грн;
- прр: 200Є/контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку:
200*39,1046*30= 234627,60 грн;
-документи: 50Є/коносамент (одноразово) по курсу НБУ на дату виставлення рахунку:
50*39,1046= 1955,23 грн.
Всього: 1091572,71 + 234627,60 грн + 1955,23 грн = 1328155,54 грн.
Зазначено, що вказана сума повністю співпадає з сумою виставленого рахунку і є погодженою сторонами в заявці.
Щодо зауважень до прейскуратнів (прайс-листів) позивач зазначив, що прайс-листи виробника є додатковим документом довільної форми. Законодавство не встановлює вимоги до його форми та змісту, тому наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей або їх невідповідність умовам поставки сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Стосовно зауважень до вартості пакування ТОВ БФ "АСТРА" зазначено, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому ці складові не підлягають додаванню з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
20.04.2023 Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000009/2 /том 1 а.с. 19-20, том 2 а.с. 61-64/.
У графі 33 рішення №UA806020/2023/000009/2 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено наступне:
"Відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У відповідності до ст. 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Поставка товару здійснюється згідно зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 SDCI20191129, укладеного між виробником товару “Shandong Castle International Trade CO.LTD,” (Китай) та TOB “БФ “АСТРА”, на умовах поставки FOB Циндао (CN). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.11, умови поставки FOB “франко борт” означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. Згідно ДМВ №23UА806020004837U0 від 19.04.2023 до митної вартості товару включено вартість транспортування до митного кордону України - 2243483,6100 грн. та вартість страхування - 25809,5900 грн. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 14.03.2023 №929, складений експедитором ТОВ “УВК-Інтернешнл”, рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 18.04.2023 № 871, складений перевізником ТОВ “Фейрлоджістікс”, договір транспортно-експедиторського обслуговування від 28.12.2017 № 00112/17, договір транспортно-експедиторського обслуговування від 24.03.2021 № 24032021, заявки на надання транспортно-експедиційних послуг від 15.02.2023 № ЗАЯВКА 23, та 03.04.2023 № ЗАЯВКА 55, довідки про транспортні витрати від 18.04.2023 № 0182 та від 31.03.2023 №301/3, складені експедитором та перевізником. Згідно заявки на транспортування від 15.02.2023 №23 вартість транспортних витрат вказана у дол. США та євро, розрахунок за послуги проводиться в національній валюті згідно курсу НБУ на день виставлення рахунку. У поданих до митного оформлення рахунках не зазначено курс дол. США та євро, сума транспортних зазначена у гривні. Курс НБУ станом на день виставлення рахунку від 14.03.2023 №929 становив: 1 дол. США - 36,5686 грн. Згідно п. 12 заявки на транспортування від 13.12.2022 №14 вартість фрахту (морського перевезення) становить 995 дол. США за контейнер. Отже, морський фрахт за 30 морських контейнерів у перерахунку в гривню станом на 14.03.2023 становить: 995 дол.США*30 контейнери*курс дол.36,5686 = 1091572,71 грн. Проте згідно рахунку-фактури на оплату транспортних витрат від 14.03.2023 №929 морський фрахт за 30 контейнерів становить 1020263,94 грн. Таким чином, числові значення складових митної вартості містять розбіжності. Одночасно, рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 14.03.2023 №929, не підписаний сторонами. До митного оформлення подано страховий поліс від 23.02.2023 №015811Гг2пп/14, згідно якого вантаж застраховано на маршрут слідування Циндао (Китай) - Гданськ (Польща). Одночасно, у довідці транспортних витрат від 18.04.2023 № 0182 та від 31.03.2023 № 301/3 зазначено, що на відрізку маршруту Гданськ (Польща) - Полтава (Україна) вантаж застраховано отримувачем, тобто ТОВ БФ "Астра". Виходячи з вищевикладеного, оскільки страховий поліс містить витрати на страхування лише до порту Гданська, витрати на страхування за межами України від Гданська (Польща) до кордону України не включено до митної вартості товару. Також декларантом подано прайс-лист від 09.01.2023 Б/н, проте даний документ має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить інформацію про ціни лише на асортимент товарів, задекларованих у МД №UA806020/2023/004837 від 19.04.2023. Вищезазначене може свідчити про суб'єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазанченням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та наковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна деформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Також під час розрахунку митної вартості встановлено, що згідно інвойсу від 17.02.2023 №150С вартість товару вагою нетто 820665 кг становить 675392,82 дол.США без урахування вартості послуг пакування та тари (упаковки), вагою 4280 кг. Пункт 2 контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129 передбачає, що вартість пакування і маркування включено в ціну товару. Ціна товару по контракту включає вартість пакування, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ унеможливлює перевірку складових митної вартості (документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товару, тобто неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакувальні матеріали та інші витрати на пакувальні послуги, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Враховуючи вищевикладене, документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. виписку з бухгалтерської документації; 2. каталоги, специфікації, прайс-листи на весь асортимент продукції виробника товару; 3. документи, що підтверджують вартість транспортних витрат та страхування товару; 4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. У відповідь на письмову вимогу митного органу декларантом листом від 19.04.2023 № Довідка №14 було роз'яснено з приводу страхування вантажу проте інші розбіжності запитуванні у письмовій вимозі митного органу не з'ясовані. Також декларантом повідомлено, що інших додаткових документів протягом 10 календарних днів надати немає можливості. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності у наданих до митного контролю документах, відсутність документального підтвердження складових ціни, що фактично сплачена, та наявності розбіжностей у документах, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п. 2 ст. 58 МКУ. Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних товарів відповідно до вимог ст. 59 МКУ, Відповідно до ст. 60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору подібних товарів відповідно до вимог ст. 60 МКУ. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та ст. 63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару зі схожими характеристиками за МД від 16.01.2023 №UA209230/2023/003582 на рівні 1,3 дол. США/кг. Митна вартість товарів скоригована за резервним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 64 МКУ.У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості від 20.04.2023 №UA806020/2023/000067/2. У відповідності до ст. 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ; - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ рішення про коригування митної вартості".
Позивач не погодився з рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000009/2 від 20 квітня 2023 року та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000009/2 від 20 квітня 2023 року, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно заявки № 23 від 15.02.2023 /том 2 а.с. 8/, яка є невід'ємною частиною договору транспортно - експедиційного обслуговування експедирування №24032021 від 24.03.2021, укладеного ТОВ БФ "АСТРА" та ТОВ "УВК-ІНТЕРНЕШНЛ" /том 2 а.с. 40-47/, до вартості послуг перевізника за 1 контейнер входять: морське перевезення (фрахт) Qingdao-Gdansk: 995 доларів США; роботи по завантаженню та розвантаженню у порту Гданськ: 200 євро; Documents fee: 50 євро (одноразово/коносамент). Рахунки виставляються у національній грошовій одиниці України за курсом НБУ на день виставлення рахунку.
Відповідно до рахунку на оплату № 929 від 14.03.2023 вартість морського фрахту за договором №24032021 від 24.03.2021 склала 1020263,94 грн, вартість навантажувально - розвантажувальних робіт склала 235867,47 грн., що в сумі складає 1256131,41, а також винагорода експедитора на території України - 60020,11 грн. Разом 1328155,54 грн. з ПДВ.
Згідно довідки ТОВ "УВК-ІНТЕРНЕШНЛ" про транспортні витрати вих. № 301/3 від 31.03.2023 транспортні витрати на доставку вантажу поза межами України маршрутом Циндао (Китай) - Гданськ (Польща) у н/в контейнерах по коносаменту SZX230268398 склали 1256131,41 грн. /том 2 а.с. 14/.
Довідкою ТОВ БФ "АСТРА" №14 від 19.04.2023 /том 2 а.с. 57-58/, що надавалася до митного органу, позивач повідомив митному органу про порядок здійснення калькуляції та метод розрахунку згідно заявки-рахунку:
- фрахт: 995$/контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку:
995*36,5686*30= 1091572,71 грн;
- прр: 200Є/контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку:
200*39,1046*30= 234627,60 грн;
-документи: 50Є/коносамент (одноразово) по курсу НБУ на дату виставлення рахунку:
50*39,1046= 1955,23 грн.
Всього: 1091572,71 + 234627,60 грн + 1955,23 грн = 1328155,54 грн.
У цій довідці №14 від 19.04.2023 вказано, що при підписанні заявки №23 експедитор надає загальну погоджену ціну брутто експедиційних послуг.
Вказана сума повністю співпадає з сумою виставленого рахунку №929 від 14.03.2023 і є погодженою сторонами в заявці №23 від 15.02.2023.
З огляду на викладене вище, суд критично оцінює доводи відповідача про розбіжності у розмірі транспортних витрат, зазначених у заявці № 23 від 15.02.2023 та рахунку на оплату № 929 від 14.03.2023.
Доводи відповідача про те, що рахунок на оплату №929 від 14.03.2023 не підписаний стороною спростовуються змістом цього документу, копія якого наявні у матеріалах справи /том 2 а.с.10/, що містить підпис та печатку ТОВ "УВК-ІНТЕРНЕШНЛ".
За змістом відзиву на позовну заяву /том 1 а.с. 149/ декларантом включено до митної вартості задекларованого товару вартість транспортування до митного кордону України 2 243 483,61 грн.
Вказаний розмір є сумою витрат позивача, сплачених ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" за перевезення товару залізничним транспортом Гданськ (Польща) - Мостиська (Державний кордон України) згідно рахунку № 871 від 18.04.2023 (987352,20 грн.) та ТОВ "УВК - ІНТЕРНЕШНЛ" за морський фрахт (1020263,94 грн.) та навантажувально - розвантажувальні роботи (235867,47 грн.) згідно рахунку на оплату № 929 від 14.03.2023: 987352,20 грн + 1020263,94 грн.+235865,47 грн. = 2 243 483,61 грн.
Оплата витрат на транспортування товару до митного кордону України на користь ТОВ "УВК - ІНТЕРНЕШНЛ" підтверджується платіжною інструкцією № 288 від 24.03.2023 /том 2 а.с. 12/.
Водночас зауваження митного органу про те, що в рахунках не зазначено курс долара США та євро, при тому, що заявкою №23 від 15.02.2023 передбачено, що рахунки виставляються у національній грошовій одиниці України за курсом НБУ на день виставлення рахунку, є безпідставними.
Стосовно не включення до митної вартості витрат на пакування суд зазначає наступне.
Полтавська митниця вказала, що згідно інвойсу №150С від 17.02.2023 вартість товару вагою нетто 820665 кг становить 675392,82 доларів США без урахування вартості послуг пакування та тари (упаковки), вагою 4280 кг. Пункт 2 контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129 передбачає, що вартість пакування і маркування включено в ціну товару. Ціна товару по контракту включає вартість пакування, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ унеможливлює перевірку складових митної вартості (документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товару, тобто неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакувальні матеріали та інші витрати на пакувальні послуги, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару).
Як встановлено судом, 29.11.2019 між ТОВ БФ “АСТРА” (покупець) та китайською компанією Shandong Castle International Trade Co.LTD (продавець) укладено контракт №SDCI120191129, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався придбати товар із характеристиками, у кількості, за ціною та на суму згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього контракту. Кожна специфікація відповідає окремій замовленій партії товару (пункт 1 контракту).
Відповідно до умов пункту 2 цього контракту ціна включає, зокрема, вартість пакування.
Отже, вартість пакування товару не є витратною та має нульову ціну, як наслідок входить до ціни товару, тобто є незворотньою, в зв'язку із чим окремо не включається у митну вартість товару.
Таким чином, відповідачем не враховані умови поставки продукції, відповідно до яких пакування продукції здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни продукції. Відтак вартість упаковки та пакування матеріалів, робіт, пов'язаних з пакуванням, не впливає на митну вартість продукції, тому не підтвердження позивачем витрат на пакування, відповідно, не може впливати на числове значення складових митної вартості цієї продукції, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цю продукцію.
Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №160/8775/18.
Згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами частини десятої статті 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості (постанова Верховного Суду № 815/6794/17 від 22.01.2019 року).
Зважаючи на викладене вище, суд критично оцінює твердження Полтавської митниці про ненадання позивачем документів про ціну упаковки, що вплинуло на визначення митної вартості товару.
Стосовно посилання митного органу на те, що декларантом подано прайс-лист від 09.01.2023 б/н, проте даний документ має суб'єктивний характер в розумінні статті 52 Митного кодексу України, адже містить інформацію про ціни лише на асортимент товарів, задекларованих у відповідній МД, що суперечить загальносвітовій практиці, суд зазначає, що прайс-лист від 09.01.2023 /том 2 а.с. 15-19/ складений у відповідності до умов поставки FOB-Циндао щодо сталі оцинкованої з полімерним покриттям в рулонах. Доказів, що зазначена ціна не відповідає дійсній вартості у відповідності до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, митним органом не встановлено та не надано. Відсутність у прайс-листі інших товарів або додаткових відомостей не є підтвердженням означеного.
Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей саме по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.
Доводи відповідача про те, що згідно зі специфікацією №150 від 09.01.2023 загальна фактурна вартість товару становить 660011 дол. США, а згідно з комерційним інвойсом від 17.02.2023 №150С фактурна вартість становить 675392,82 дол. США. не були покладені відповідачем в основу оспорюваного рішення.
За умовами пункту 7 контракту №SDCІ29191129 від 29.11.2019 повна оплата здійснюється згідно комерційного інвойсу, в якому вказана фактична кількість та вартість поставленого товару у складі відповідної партії.
Матеріалами справи підтверджено, що ціни за одиницю товарів у специфікації №150 від 09.01.2023 та у комерційному інвойсі від 17.02.2023 №150С є аналогічними, натомість, загальна кількість товару, що вказана у специфікації №150 від 09.01.2023, становить 820 т, тоді як загальна кількість товару у комерційному інвойсі становить 820,665 т, внаслідок чого ціна товару у комерційному інвойсі від 17.02.2023 №150С складає 675392,28 дол. США та саме ця ціна товару 675392,28 дол. США була вказана позивачем у митній декларації.
Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав наявну в нього інформацію та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.
Водночас різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Спірне рішення про коригування митної вартості містять лише посилання на джерело - МД від 16.01.2023 №UA209230/2023/003582.
Відповідачем надано до суду скриншот рівня цін по ЦБД на відповідний товар /том 1 а.с. 191/, за змістом якого товар з подібною назвою проходив митне оформлення. Проте скриншот не містить інформацію про характеристики товару, які за твердженням митного органу є схожими, у скриншоті перелічено 27 митних декларацій та міститься інформація про те, що таких митних декларацій 40, при цьому митним органом не обґрунтовано свого вибору зі всього переліку наявних митних декларацій саме тої, що була зазначена ним у спірному рішенні.
Відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за МД від 16.01.2023 №UA209230/2023/003582 були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митною декларацією ІМ40ДЕ 23UА806020004837U0 від 19.04.2023.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2023/000067/2 від 20 квітня 2023 рок, прийняте відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.
При вирішенні справи судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Таким чином, адміністративний позов ТОВ багатопрофільна фірма "АСТРА" підлягає задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 26840 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій АТ КБ "Приватбанк" №19432 від 17.10.2023 на суму 2147,20 грн., №19489 від 24.10.2023 на суму 24692,80 грн. /том 1 а.с. 17, 136/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /том 1 а.с. 128, 137/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840 грн.
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про стягнення з Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" у цій справі здійснювалося адвокатом Чирвоном Олександром Івановичем на підставі ордеру серії ВІ №1173855 про надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" /том 1 а.с. 10/.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копії: договору-доручення про надання правової допомоги №б/н від 06 травня 2019 року /том 1 а.с. 11-12/, додатку №21 від 20 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 06 травня 2019 року /том 1 а.с. 13/, копію акту про прийняття-передачі наданих послуг від 17 жовтня 2023 року /том 1 а.с. 14/, копію видаткового касового ордеру від 17 жовтня 2023 року на суму 10000 грн. /том 1 а.с. 15-16/.
Згідно з умовами договору-доручення про надання правової допомоги №б/н від 06 травня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" (замовник) та адвокатом Чирвоном Олександром Івановичем (виконавець), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичне супроводження в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та відповідними додатками до нього, а замовник зобов'язаний оплатити надані послуги у порядку та строки, обумовлені сторонами. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 договору замовник сплачує виконавцю суми гонорару зазначені в додаткових угодах до даного договору. Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником на підставі актів приймання-передачі юридичних послуг, після ухвалення рішення судом першої інстанції, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця, або розрахунок готівковими коштами, на підставі даного договору. Сторони зобов'язуються підписувати акт приймання-передачі юридичних послуг після виконання відповідного обсягу робіт. Згідно з пунктом 8.1. договору даний договір укладений на необмежений строк і діє до його розірвання та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами. Договір може бути розірваний кожною із сторін достроково з попередженням другої сторони за один місяць до бажаної дати припинення його дії.
За змістом додатку №21 від 20 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 06 травня 2019 року сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правової допомоги становить 10000 грн. 1) витрати, пов'язані з розглядом справи: на професійну правничу допомогу (в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік": 1342 грн. за 1 годину роботи адвоката), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - 4000 грн.; 2) збір доказів: підготовка та подання позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів по партії 150С (6 години роботи адвоката) - 6000 грн.; 3) участь у судовому засіданні - 3000 грн.
Відповідно до пункту 3 додатку №21 від 20.04.2023 оплата послуг адвоката здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.
Акт про прийняття-передачі наданих послуг від 17 жовтня 2023 року складено про те, що виконавець з 20.04.2023 по 17.10.2023 надав замовнику юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги Б/Н від 06.05.2019, а замовник прийняв надані послуги. Вартість послуг за період, вказаний в п.1 Додатку №21 до договору про надання правової допомоги Б/Н від 06.05.2019, становить 10000 гривень. Всього до сплати - 10000 грн.
Позовна заява підписана та подана в інтересах позивача адвокатом Чирвоном О.І.
Разом з тим, представник позивача не брав участь у судових засіданнях, що оцінено в 3000 грн.
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №1740/1900/18.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є завищеною щодо іншої сторони спору Полтавської митниці.
Дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи витраченому адвокатами часу, об'єму наданих послуг та значенню справи для сторони, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 134, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" (ідентифікаційний код 13938392, вул. Ковпака, 59А, м. Полтава, 36007) до Полтавської митниці (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997576, вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, 36022) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2023/000067/2 від 20 квітня 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 лютого 2024 року.
Суддя С.С. Сич