Справа № 420/22630/23
16 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.06.2023 року №156050018507 «Про відмову у призначенні пенсії»;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди:
- період навчання з 01.09.1978 р. по 01.03.1982 р. згідно диплому №504151 від 01.03.1982 р.;
- період роботи з 22.04.1982 р. по 09.01.1986 р. в Одеському заводі імені Січневого повстання;
- період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 09.04.1995 р. по 09.04.1998 р.;
- періодів роботи у ТОВ «Ринок Північний», а саме: з 24.05.2006 р. - 31.06.2006 р.; з 20.06.2006 р. - 30.06.2006 р.; з 20.07.2006 р. - 31.07.2006 р.; з 20.08.2006 р. - 31.08.2006 р.; з 19.09.2006 р. - 30.09.2006 р.; з 19.10.2006 р. - 31.10.2006 р.; з 19.11.2006 р. - 30.11.2006 р.; з 21.12.2006 р. - 31.12.2006 р.; з 20.01.2007 р. - 31.01.2007 р.; з 18.02.2007 р. - 28.02.2007 р.; з 21.03.2007 р. - 31.03.2007 р.; з 19.04.2007 р. - 30.04.2007 р.; з 23.05.2007 р. - 31.06.2007 р.; з 20.06.2007 р. - 30.06.2007 р.; з 21.07.2007 р. - 31.07.2007 р.; з 19.08.2007 р. - 31.08.2007 р.; з 20.09.2007 р. - 30.09.2007 р.; з 18.10.2007 р. - 31.10.2007 р.; з 18.11.2007 р. - 30.11.2007 р.; з 20.12.2007 р. - 31.12.2007 р.; з 20.01.2008 р. - 31.01.2008 р.; з 18.02.2008 р. - 28.02.2008 р.; з 21.03.2008 р. - 31.03.2008 р.; з 19.04.2008 р. - 30.04.2008 р.; з 23.05.2008 р. - 31.06.2008 р.; з 20.06.2008 р. - 30.06.2008 р.; з 19.07.2008 р. - 31.07.2008 р.; з 22.08.2008 р. - 31.08.2008 р.; з 18.09.2008 р. - 30.09.2008 р.; з 19.10.2008 р. - 31.10.2008 р.; з 20.11.2008 р. - 30.11.2008 р.; з 18.12.2008 р. - 31.12.2008 р.; з 21.01.2009 р. - 31.01.2009 р.; з 17.02.2009 р. - 28.02.2009 р.; з 20.03.2009 р. - 31.03.2009 р.; з 18.04.2009 р. - 30.04.2009 р.; з 24.05.2009 р. - 31.06.2009 р.; з 19.06.2009 р. - 30.06.2009 р.; з 19.07.2009 р. - 31.07.2009 р.; з 21.08.2009 р. - 31.08.2009 р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 08.06.2023 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 156050018507 від 09.06.2023 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано спірні періоди попри їх документальне підтвердження. З огляду на зазначене позивач вважає, що їй протиправно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи та протиправно відмовлено в призначенні пенсії, а тому за захистом своїх прав звернулася до суду.
Ухвалою від 04.09.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач-2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити з огляду на те, що відповідно до статті 26 Закону № 1058 пенсія за віком призначається за умови досягнення 60-річного віку за наявності 30 років страхового стажу, а загальний страховий стаж позивачки становить 20 років 7 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Тому рішення Головного управління в Дніпропетровській області № 156050018507 від 09.06.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідач вважав обґрунтованим та правомірним.
Відповідач-1 відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 02 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.92).
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до п. 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області.
Розглянувши надані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло Рішення № 156050018507 від 09.06.2023, яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 з таких підстав.
Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років.
Вік заявника 59 років 11 місяців 24 дні.
Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 30 років.
В результаті розгляду документів, доданих до заяви, встановлено, що неможливо зарахувати до стажу період навчання згідно диплому № НОМЕР_1 від 01.03. 1982, оскільки по батькові « ОСОБА_3 » не відповідає по батькові в паспорті - « ОСОБА_4 ». Також не зараховано догляд за дитиною згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 30.08.2022 року (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки не підтверджено факт догляду до 3-х річного віку.
Страховий стаж становить 20 років 7 місяців 14 днів (а.с.17, 100).
Враховуючи, що до страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано лише 20 років 7 місяців 14 днів, адвокат позивача звернувся з відповідним запитом до ГУ ПФУ в Одеській області з проханням надати інформацію щодо зарахованих до трудового стажу періодів роботи, а у випадку не зарахування певних періодів роботи ОСОБА_1 , повідомити про причини такого не зарахування.
Листом № 1500-0302-8/90144 від 07.07.2023 р. відповідач-2 було зазначено про незарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 по 01.03.1982, оскільки по батькові не відповідає паспортним даним заявниці, та період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки не підтверджено факт догляду до трьохрічного віку. До листа було додано копію розрахунку страхового стажу (форма РС-право) та витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та індивідуальні відомості про застраховану особу (а.с.31-37).
На повторний адвокатський запит від 07.08.2023 року щодо причини часткового зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 згідно трудової книжки періодів роботи у ТОВ «Ринок Північний» з 13.05.2006 р. по 17.09.2009р., ГУ ПФУ в Одеській області листом № 1500-0302-8/111141 від 11.08.2023 р. повідомило, що під час розгляду заяви про призначення пенсії від 02.06.2023 р. ОСОБА_1 та доданих до неї документів, страховий стаж за період роботи з 13.05.2006 р. по 17.09.2009 р. враховано згідно ч.ч. 2, 3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.52)
Крім того, з розрахунку страхового стажу (форма РС-право) (а.с.37) вбачається, що пенсійним органом не було зараховано до страхового стажу позивача період її роботи з 12.04.1982 р. по 09.01.1986 р. в Одеському заводі імені Січневого повстання (Одесский завод им. Январского восстания - мовою оригіналу) згідно наданих позивачкою архівних довідок (а.с.45-51).
Позивач вважає зазначене рішення відповідача-1 протиправним та за захистом своїх прав звернулася до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Частиною 2 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами необхідне лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Через втрату першої трудової книжки ОСОБА_1 на підтвердження періодів роботи до 2006 року надала до пенсійного органу архівні довідки. Надалі, періоди роботи з 2006 року позивач підтвердила трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 13.05.2006 р.
Щодо висновку відповідача-1 про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання згідно диплому № 504151 від 01.03.1982 через невідповідність по батькові у дипломі - « ОСОБА_3 » по батькові в паспорті - « ОСОБА_4 » суд зазначає таке.
Відповідно до диплому НОМЕР_4 від 01.03.1982 р. ОСОБА_5 з 24.08.1978 р. по 01.03.1982 навчалася в Одеському технікумі промислової автоматики Мінбуддоркомунмаш за спеціальністю «Підйомно-транспортні машини».
Диплом оформлено у формі книжки. На одній стороні дані диплому серії НОМЕР_4 зазначено українською мовою, а на другій стороні ті ж самі дані зазначено російською мовою.
Суд зауважує, що на першій стороні диплому зазначено, що «цей диплом видано ОСОБА_6 », а на другій стороні диплому зазначено, що «настояший диплом видано ОСОБА_6 » (мовою оригіналу).
Отже, є очевидним, що в україномовному тексті диплому у написанні по батькові позивачки помилково пропущено літеру «р» та замість правильного « ОСОБА_4 » помилково написано « ОСОБА_3 ».
За таких обставин, суд вважає, що відповідач-1 припустився надмірного формалізму та за умови очевидності зазначеної описки в україномовному тексті диплому не врахував до страхового стажу позивача період її навчання у вказаному вище технікумі.
Крім того, період навчання позивачки з 24.08.1978 р. по 01.03.1982 в Одеському технікумі промислової автоматики Мінбуддоркомунмаш СРСР підтверджується архівною довідкою від 12.06.2023 р. № 19/06, виданою Відокремленим структурним підрозділом «Фаховий коледж промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету» (а.с.40).
Відповідно до пункту «д» частини 3 ст.56 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду її навчання з 24.08.1978 р. по 01.03.1982 в Одеському технікумі промислової автоматики Мінбуддоркомунмаш на спеціальності «Підйомно-транспортні машини» згідно диплому № 504151 від 01.03.1982 р.
Щодо висновку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про неможливість зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 12.04.1982 р. по 09.01.1986 р. в Одеському заводі імені Січневого повстання (мовою оригіналу - Одесский завод им. Январского восстания) згідно архівних довідок, суд зазначає таке.
Згідно архівної довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 07.11.2022 р. № 2597-A-11.1- 21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працювала в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора виробничому об'єднання важкого кранобудування імені «Січневого повстання» (мовою оригіналу - Одесское Ордена Трудового Красного Знамени производственное объединение тяжелого машиностроения имени « ІНФОРМАЦІЯ_5 »). Вказане вбачається з особової картки форми П-2 на ім'я ОСОБА_1 за період роботи з 20.01.1986р. по 11.09.1989р. на Одеському ливарному заводі «Центроліт», де у п.13 «Непрерывный стаж» (мовою оригіналу) зазначено «з 12.04.82г.», та у п.14 «последнее место работы, должность, дата и причина увольнения» (мовою оригіналу) зазначено «Одесск. з-д им. Январского восстания с 09.01.86г. по собст. жел.» (мовою ориніналу) (підстава фонд № 3982-Т, оп.№4-о, спр. №113 (16)).
В подальшому, відповідний завод, на якому працювала ОСОБА_1 , неодноразово перейменовували та в 2014 р. відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, що підтверджується листом фонд № 4126-Т від 07.11.2022 р., поясненнями арбітражного керуючого щодо документів, які передаються на зберігання № 02-132 від 15.12.2017 р. Крім цього, у відповідних поясненнях зазначено, що значна кількість документів прийшла в непридатний для зберігання інформації стан та не підлягають відновленню, тому на зберігання в Департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради було передано лише фактично виявлені в будівлях ВАТ «ХК «Краян» документи.
З огляду на викладене, суд вважає, що період роботи позивача з 12.04.1982 р. по 09.01.1986 р. в Одеському заводі імені Січневого повстання мав бути зарахований до страхового стажу позивача.
Щодо висновку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про неможливість зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 30.08.2022 року (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки не підтверджено факт догляду до 3-х річного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту «ж» частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною трирічного віку мати не працювала.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в ОСОБА_1 у шлюбі з ОСОБА_7 , народився син, ОСОБА_2 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.08.2022 р., свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 01.09.1983 р.
Як зазначила позивачка та не спростував відповідач-1, позивачка у період з 21.07.1991 р. по 21.07.1994 р. доглядала за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Вказаний період догляду за дитиною до трирічного віку не перетинається з періодами трудової діяльності ОСОБА_1 .
Тому твердження пенсійного органу про те, що ОСОБА_1 не підтверджено факт догляду за дитиною до досягнення останньою 3-річного віку, за наявності свідоцтва про народження дитини та за відсутності доказів того, що позивачка в цей період працювала - є безпідставними та необґрунтованими, і вказаний період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку (з 21.07.1991 р. по 21.07.1994 р.) протиправно не зарахований відповідачем-1 до страхового стажу позивача.
За таких обставин, період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 21.07.1991 р. по 21.07.1994 р. підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Щодо незарахування до страхового стажу позивача усього періоду її роботи в ТОВ «Ринок Північний» на посаді продавець суд зазначає таке.
Як встановлено судом, згідно записів № 1 та № 2 у трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 13.05.2006 р. по 17.09.2009 р. вона працювала в ТОВ «Ринок Північний» на посаді продавця.
Отже, облік страхового стажу позивача у цей період (після 01.01.2004) здійснюється згідно приписів Закону № 1058-IV, положеннями ч.1 ст.24 якого передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст.24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 3 ст.24 № 1058-IV Закону, зокрема, встановлено, що якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Так, мінімальна заробітна плата згідно відомостей на сайті Мінфін (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min/) становила за періодами:
з 13.05.2006 по 30.06.2006 - 350 грн
з 01.07.2006 по 30.11.2006 - 375 грн.
з 01.12.2006 по 31.03.2007 - 400 грн.
з 01.04.2007 по 30.06.2007 - 420 грн.
з 01.07.2007 по 30.09.2007 - 440 грн.
з 01.10.2007 по 31.12.2007 - 460 грн.
з 01.01.2008 по 31.03.2008 - 515 грн.
з 01.04.2008 по 30.09.2008 - 525 грн.
з 01.10.2008 по 30.11.2008 - 545 грн.
з 01.12.2008 по 31.03.2009 - 605 грн.
з 01.04.2009 по 30.06.2009 - 625 грн.
з 01.07.2009 по 30.09.2009 - 630 грн.
Отже, з наявних у справі індивідуальних відомостей про застраховану особу ( ОСОБА_1 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.32-36) вбачається, що в період роботи у ТОВ «Ринок Північний» (код 24544420) з 13.05.2006 року по 17.09.2009 року заробітна плата позивача, на яку нараховувалися страхові внески, була меншою, ніж встановлена мінімальна заробітна плата. Відповідно, страховий стаж позивача обчислений, виходячи з розміру сплачених страхових внесків, нарахованих на фактичну суму щомісячного заробітку позивача.
За викладених обставин, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо необхідності зарахування позивачу в повному обсязі усього періоду роботи з 13.05.2006 р. по 17.09.2009 р., оскільки за вказаний період щомісячні страхові внески сплачувалися у розмірі, менше мінімального, а отже страховий стаж обчислено згідно приписів ст.24 Закону № 1058-IV, що наведені вище.
Тому в цій частині вимоги позивача суд вважає безпідставними та відмовляє в їх задоволенні.
Разом з тим, беручи до уваги, що страховий стаж позивача, врахований відповідачем-1, складає 20 років 7 місяців 14 днів, а безпідставно неврахований, згідно висновків суду, страховий стаж за період навчання з 01.09.1978 по 01.03.1982 складає 3 роки 6 місяців; за період роботи в Одеському заводі імені Січневого повстання з 12.04.1982 по 09.01.1986 складає 3 роки 8 місяців 28 днів; за період догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 09.04.1995 по 09.04.1998 складає 3 роки, а всього неврахований відповідачем страховий стаж складає понад 10 років, суд доходить висновку про наявність у позивача необхідного згідно вимог закону 30-річного страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Також суд враховує, що на момент прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення позивач досягла пенсійного віку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача-2 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 08.06.2023 р.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частково задовольняючи позов, відповідно до приписів ч.3 ст.139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 800 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Федора Караманиць, 37в, м. Кривий Ріг, 50096), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.06.2023 року №156050018507 «Про відмову у призначенні пенсії».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди:
- період навчання з 01.09.1978 р. по 01.03.1982 р. згідно диплому № НОМЕР_1 від 01.03.1982 р.;
- період роботи з 12.04.1982 р. по 09.01.1986 р. в Одеському заводі імені Січневого повстання;
- період догляду за дитиною, сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, а саме: з 09.04.1995 р. по 09.04.1998 р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення 60-річчя, тобто з 08.06.2023 року.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800 (вісімсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів