Справа № 420/2978/24
про повернення позовної заяви
16 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить визнати дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо прийняття наказів № 69 СК від 16.06.2014 р., № 93 СК від 25.07.2014 р. протиправними та скасувати наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 69 СК від 16.06.2014 р. та наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 93 СК від 25.07.2014 р.
Ухвалою 02.02.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
13.02.2024 р. на виконання вказаної вище ухвали від позивача надійшла заява, в якій позивач вказує, що тільки 04.01.2024 р. Управлінням вперше надані витяги з реєстру, з яких вбачається посилання на оскаржувані накази, та часткову схожість адреси " АДРЕСА_1 ", що на думку позивача може впливати на його права, якщо зазначені обставини підтвердяться в процесі розгляду даної справи. Зазначає, що здійснюючи оцінку даних КП "ДСС" щодо змісту судових рішень у справі № 522/11847/14-ц та № 420/1808/21, суд не звернув увагу на те, в даних справах повідомлення про виклик ОСОБА_1 здійснювалось за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно копії паспорту ОСОБА_1 з 03.10.2016 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 08.02.2017 р. за адресою: АДРЕСА_2 . Також до даної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн.
При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує на відсутність у позивача копій вищевказаних наказів, а також заперечує факт отримання інформації про свої порушені права під час розгляду справ № 522/11847/14-ц та № 420/1808/21 через що в даних справах повідомлення про виклик позивача здійснювались за помилковими адресами.
Суддя не приймає до уваги доводи позивача, оскільки як вже наголошувалось суддею в ухвалі від 02.02.2024 р., відсутність у позивача копій вищевказаних наказів не свідчить про неможливість реалізувати своє право на їх оскарження в судовому порядку, так як позивачем не надано жодних доказів того, що нею протягом дев'яти років вживалися заходи для їх отримання.
Також суддя вважає безпідставними заперечення позивача факту отримання інформації про свої порушені права під час розгляду справ № 522/11847/14-ц та № 420/1808/21, оскільки в рішенні Приморського районного суду м.Одеси від 05.02.2018 р. судом встановлено, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи судом повідомлялась належним чином, від отримання судових повісток неодноразово відмовлялась, про що свідчать повідомлення кур'єрської служби доставки. Також, згідно даних КП "ДСС" в матеріалах справи № 420/1808/21 містяться повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду, які отримані особисто ОСОБА_1 .
З огляду на вказане, про порушення своїх прав позивач повинна була дізнатися ще у 2015 році при розгляді цивільної справи № 552/11847/14-ц, в якій ОСОБА_1 була одним із відповідачів.
Суддя зазначає, що ст.122 КАС України пов'язує відлік строку звернення до суду з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з моментом отримання копій рішень суб'єкта владних повноважень або інформації про відсутність оригіналів таких рішень.
Отже, вказані причини пропуску строку звернення до суду не є тими об'єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставною, необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Приписами ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропущено встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом нею не наведено та не доведено, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ч.4 ст.169, ст.ст.123, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко