Справа № 420/37043/23
16 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідач є платником податків. Станом на 02.11.2023 року, відповідно до довідки про суми податкового боргу, розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (далі - ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 6250 грн.
Позивач стверджує, що заборгованість виникла по транспортному податку з фізичних осіб, а саме: ППР №0000131-2407-1553 від 27.01.2023 на загальну суму 6250 грн.
Податковим органом направлено податкову вимогу форми «Ф» від 15.08.2023 №0019539-1305-1532 платнику, однак борг не погашено.
Ухвалою суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що відповідачем не зазначено стосовно якого саме об'єкта оподаткування - транспортного засобу виник спірний податковий борг. Також відповідач посилався на недотримання контролюючим органом формальних вимог при прийнятті податкової вимоги форми «Ф» від 15.08.2023 №0019539-1305-1532
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем прийнято ППР №0000131-2407-1553 від 27.01.2023 на загальну суму 6250 грн. та було надіслано на податкову адресу відповідача.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до статті 42 ПК України Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Відповідно до 42.4. статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Пунктом 42.5. статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, ППР №0000131-2407-1553 від 27.01.2023 вважається належним чином врученим відповідачу, доказів його оскарження відповідачем не надано.
Згідно з розрахунком суми податкового боргу та інтегрованою карткою, вбачається, що станом на 14.11.2023 року відповідач має податкову заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб на загальну суму 6250 грн.
Доводи представника відповідача, про незазначення відповідачем об'єкта оподаткування (транспортного засобу) свідчить про його незгоду з прийняттям податковим органом ППР №0000131-2407-1553 від 27.01.2023, що не може бути предметом дослідження у цій справі, оскільки предметом спору в даній справі є стягнення податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
У зв'язку з чим, податковим органом направлено на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми «Ф» від 16.08.2023 №0020024-1305-1532, яку було відправлено за вказаною податковою адресою відповідача.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Відповідно до підпункту е пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати узгодженого грошового зобов'язання. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк є податковим боргом. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП 44069166, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг у сумі 6250 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса