Справа № 420/3157/24
16 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії, в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати йому у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.06.2019 включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15грн в місяць у загальній сумі 70815,27грн за період з 01.03.2018 по 27.06.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інший виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою суду від 05.02.2024 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.
Назва відповідача зазначена не у відповідності до ЄДРЮО, ФОП та ГФ.
Позов не містить викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у той же час містить приклади протиправних дій фінансових органів військових частин, які не мають жодного відношення до спірних правовідносин позивача з Військовою академією.
У той же час позивач посилаючись на правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 23.03.2023 року у справі №440/3826/21 щодо спірних правовідносин та необхідності при їх вирішенні досліджувати питання розміру доходу позивача в лютому та березні 2018 року з метою встановлення розміру підвищення доходу, вказаних обставин не вказує, лише зазначає, що така різниця дорівнює нулю.
Згідно з ч. 4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Статтею 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте позивачем не надані документи завірені у встановленому порядку. Засвідчення позивачем копій з копій документів не є належним виконанням вимог ст.94 КАС України (зокрема,копії наказів), розрахункові відомості не містять печатки.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач подав до суду клопотання про поновлення строків позовної давності, в якій на причину пропуску тримісячного строк звернення до суду посилається на те, що він звернувся до відповідача із заявою та 24.01.2024 року отримав відповідь та документи про виплачені суми.
Таким чином, позивач фактично не зазначає поважності причин пропуску до суду. Отримання відповіді на заяву автоматично не поновляє строки звернення до суду.
Суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущений, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з тим, частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з правової позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23 - зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
До 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, відповідно перехідні положення щодо продовження строків на час дії карантину не міг стосуватися вказаної норми, яка не передбачала будь-яких строків. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Тобто такий строк повинен обчислюватися з 19.07.2022 року.
Однак Верховний Суд дійшов висновку, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, у тому числі у випадку положень ст.233 КЗпП України, якими не встановлювався будь-який строк.
Постановою КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Також у постанові від 28.09.2023 по справі №140/2168/23 з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23 та від 28.09.2023 по справі №140/2168/23, та вважає, оскільки позивача відраховано з навчання з Військової академії 27.06.2019 року, виключено зі списків особового складу частини з 27.06.2019 року і спірні правовідносини виникли після набуття чинності змін до ст.223 КЗпП України (19.07.2022 року), початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом обчислюється з 01.07.2023 (з урахуванням того, що з 01.07.2023 року завершений строк дії карантину), тобто з 02.10.2023 року тримісячний строк звернення до суду пропущений позивачем.
В такому разі, звертаючись до суду з цим позовом 27.01.2024 року засобами поштового зв'язку (позов зареєстровано судом 30.01.2024 року), позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин поважності його пропуску, а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
До суду від позивача на виконання ухвали суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якому позивач вважає, що строк звернення до суду повинен відраховуватися з дня отримання ним відповіді.
Суд надав оцінку вказаним обставинам та визнав таку причину неповажною. Позивачу необхідно зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Крім того, позивачем не усунуто інші недоліки щодо зазначення назви відповідача, викладення обставин в обґрунтування позовних вимог, надання належним чином засвідчених доказів у встановленому законом порядку.
Оскільки недоліки позову усунуті позивачем частково, суд вважає необхідним продовжити позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду належним чином оформленого позову.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва