про відмову у забезпеченні позову
16 лютого 2024 року Київ № 320/8068/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади та Полтавської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення і наказу про звільнення та поновлення на адміністративній посаді,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Запаскіна Максима Романовича звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади та Полтавської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення і наказу про звільнення та поновлення на адміністративній посаді.
Предметом цього спору є: дії голови Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо продовження строку перевірки у провадженні № 07/1/1-25зв/к-21п-23 відкритого за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 за межами максимального строку, встановленого пунктом 1 Розділу V Порядку; дії голови Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо порушення строків розгляду звернення керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 від 12.09.2023; рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 16.01.2024 № 07/1/1-1п-24; наказ керівника Полтавської обласної прокуратури від 29.01.2024 № 71к про звільнення з адміністративної посади.
Станом на день постановлення цієї ухвали, питання про відкриття провадження у справі не вирішено.
Разом із позовною заявою представником ОСОБА_1 подано заяву, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 16.01.2024 № 07/1/1-1п-24 та наказу керівника Полтавської обласної прокуратури від 29.01.2024 № 71к про звільнення з адміністративної посади, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Комісії та наказу Полтавської обласної прокуратури може призвести до призначення на посаду ОСОБА_1 іншої особи, що значно ускладнить виконання рішення щодо поновлення позивача на вказаній посаді, оскільки таке поновлення буде вимагати звільнення із цієї посади наступника.
Також вказав, що невжиття таких заходів передбачає додаткові зусилля та витрати позивача, у тому числі через можливі оскарження такою особою свого звільнення. Окрім того, у разі призначення на посаду іншої особи, видатки коштів бюджетних асигнувань Полтавською обласною прокуратурою та Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в частині сплати заробітної плати не підлягають поверненню, водночас поновлення на вказаній посаді позивача є підставою для стягнення з вказаних державних установ середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача, що спричинить збитки у вигляді подвійних витрат щодо вказаної посади з бюджетних асигнувань державних установ. Такі витрати в умовах воєнного стану та тотальної економії, мобілізації бюджетних коштів першочергово на забезпечення обороноздатності України, на думку заявника, є неприпустимі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням всіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваних рішенню та наказу, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
До того ж, механізм поновлення на роботі чітко передбачений законодавцем.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
За вказаних обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.