КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
12 лютого 2024 року справа № 640/5046/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю сторін:
представника позивача - Кондратенко Т.М.;
представника відповідача - Кудінової О.М.;
третьої особи-1 ( ОСОБА_2 ) - не з'явився;
представника третьої особи-2 (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області) - не з'явився
Суть спору: 10.02.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА) про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2021 №ХІ-015/2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 (суддя Каракашьян С.К.) позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2022 (суддя Каракашьян С.К.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/5046/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13.05.2022 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2022 (суддя Каракашьян С.К.) заяву представника ВКДКА про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін залишено без задоволення. Відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Витребувано від відповідача докази у справі.
21.07.2022 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
10.08.2022 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2022 (суддя Каракашьян С.К.) повторно витребувано від відповідача засвідченні належним чином копії матеріалів справи відносно адвоката ОСОБА_1.
20.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшли витребувані судом докази, а саме належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 на 491 арк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 (суддя Каракашьян С.К.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1, ОСОБА_2 ).
В матеріалах справи наявні пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо суті позову.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
05.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 04.01.2023 №03-19/1145/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/5046/22.
05.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято адміністративну справу №640/5046/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті. Витребувано докази від позивача.
23.06.2023 на адресу суду від представника позивача - адвоката Кондратенко Т.М. надійшло клопотання про розгляд справи за участі сторін, яке обґрунтовано тим, що дана адміністративна справа є складною, має значення для позивача, що впливає на всю її подальшу кар'єру, та існує необхідність в розгляді справи в судовому засіданні з метою забезпечення можливості стороні позивача надати обґрунтовані пояснення щодо суті справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 клопотання представника позивача - адвоката Кондратенко Т.М від 22.06.2023 про розгляд справи за участю сторін в адміністративній справі №640/5046/22, - задоволено. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №640/5046/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 25.07.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області (далі - третя особа-2, КДКА Київської області). Відкладено судове засідання на 07.09.2023.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач пояснює, що спірним рішенням ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , у зв'язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Прийнято нове рішення, яким за порушення статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та статей 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Позивач наголошує на тому, що вона не порушувала норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, про які зазначено в оскаржуваному рішенні. До того ж, рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи було обґрунтованим.
Позивач стверджує, що ВКДКА не навела жодної норми, яка надає можливість змінювати (чи не використовувати) встановлений законом строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Крім того, ВКДКА не конкретизувала, які саме порушення, вчинені позивачем, вважаються триваючими і які ознаки свідчать про це.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що адвокат ОСОБА_1. допустила порушення адвокатської етики та норм, що регулюють адвокатську діяльність в Україні. Роз'яснює, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮФ «Юридичні гарантії» (далі - ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії») та ОСОБА_2 існує реальний конфлікт інтересів. Незважаючи на це, адвокат ОСОБА_1. уклала два договори з ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 18.09.2019 №18/09/2019 та від 01.10.2019 №01/10/2019 щодо надання одночасно правової допомоги ОСОБА_2 та ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії». В подальшому, позивач, виступаючи як адвокат і представник ОСОБА_2 , отримала інформацію щодо останньої, розголосила відомості, які становлять адвокатську таємницю, та використала цю інформацію в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії».
Відповідач підкреслює, що обов'язок збереження адвокатської таємниці, дотримання принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів не має обмежень у часі. Відтак, вважає, що в даному випадку існували підстави для застосування дисциплінарного стягнення до адвоката ОСОБА_1 за триваючий дисциплінарний проступок. Отож спірне рішення, на думку відповідача, було прийнято правомірно відповідно до вимог чинного законодавства України та з дотриманням процедур, передбачених законом.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач, зокрема, зазначає, що ОСОБА_2 не була її клієнтом. Вказує, що КДКА Київської області та ВКДКА у своїх рішеннях від 28.07.2021 №159/2021 та від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 також визнало, що клієнтом ОСОБА_1 є ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», а не ОСОБА_2 . За твердженням позивача, не можна застосовувати норми законодавства, що регулюють питання конфлікту інтересів (в тому числі норми щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності) до відносин між адвокатом і особою, що не є його клієнтом.
У наданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує на те, що дійсно фактичним клієнтом адвоката ОСОБА_1. є ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», а не ОСОБА_2 . Водночас відповідач акцентує увагу на тому, що позивач замовчує про існування договору від 18.09.2019 №18/09/2019 між нею та ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» щодо надання юридичних послуг ОСОБА_2 , як власниці вкладних рахунків у банку. Відповідач ще раз підкреслює, що основою метою укладення договору від 18.09.2019 №18/09/2019 було не надання юридичної допомоги ОСОБА_2., а створення юридичної можливості для адвоката ОСОБА_1. отримувати інформацію від державних та банківських установ на її адвокатські запити. Отримана інформація стосовно ОСОБА_2 , в подальшому, використовувалася адвокатом ОСОБА_1. в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», що, за думкою відповідача, створило конфлікт інтересів і порушило обов'язок збереження адвокатської таємниці.
У поясненнях, які були подані у справі, третя особа-1 підтримала позицію відповідача і також відзначила те, що адвокат ОСОБА_1., видаючи себе за представника ОСОБА_2., направляла адвокатські запити до третіх осіб і використовувала незаконно отриману інформацію в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», на шкоду ОСОБА_2 . Третя особа-1 також погодилась із твердженням відповідача про те, що позивач вчинила дисциплінарний проступок, який досі триває. Вона зазначила, що річний строк притягнення позивача до відповідальності за порушення принципів уникнення конфлікту інтересів та конфіденційності повинен обчислюватися від дня усунення позивачем відповідних обставин. Проте на даний момент позивач залишається у конфлікті інтересів, перебуваючи одночасно в статусі представника ОСОБА_2 та ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії». Крім того, наразі відсутні докази того, що розголошена адвокатська таємниця була повернена до попереднього стану, тобто стану, коли вона не була розголошена.
Присутній у судових засіданнях 25.07.2023, 12.10.2023, 28.11.2023, 08.02.2024, 12.02.2024 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача, присутній у судових засіданнях по справі 25.07.2023, 28.11.2023, 26.12.2023, 08.02.2024, 12.02.2024 та представник третьої особи-1, присутній у судових засіданнях по справі 02.10.2023, 28.11.2023, 26.12.2023, 08.02.2024 проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. 12.02.2024 від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи та її представника.
У судові засідання, призначені на 12.10.2023, 28.11.2023, 26.12.2023, 08.02.2024, 12.02.2024 третя особа-2 не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином та своєчасно. 02.01.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання третьої особи-2 про розгляд справи за відсутності представника. Письмових пояснень щодо суті спору третьою особою-2 до суду не подано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України, виданим Нововолинським МВ УМВС України у Волинській області 30.10.2007, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (том 4, а.с.16-17).
19.04.2019 Радою адвокатів Київської області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7763/10 (том 4, а.с.15). Адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 .
25.05.2020 до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1. із вимогою про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (том 2, а.с.135-142).
09.09.2020 дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення №190/2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд справи по суті (том 3, а.с.242-259).
28.07.2021 дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення №159/2021 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності (том 1, а.с. 96-117).
Не погодившись з даним рішенням, представник скаржниці ОСОБА_2 - адвокат Воробей Є.В., оскаржив його до ВКДКА (том 1, а.с. 91-95).
30.11.2021 ВКДКА прийнято рішення №ХІ-015/2021, яким скаргу представника скаржниці ОСОБА_2 - адвоката Воробея Є.В., задоволено. Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльності з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (том 1, а.с.10-32).
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Пунктом 4 частини першої статті 32 Закону №5076-VI передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною першою статті 33 Закону №5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до адвоката за вчинення ним дисциплінарного проступку наведені у частині першій статті 35 Закону №5076-VI та полягають у: 1) попередженні; 2) зупиненні права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавленні права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключенні з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина друга статті 35 Закону №5076-VI).
Згідно зі статтею 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За змістом частин першої та другої статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Частиною першої статті 41 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно з частиною першою статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.
В частині п'ятій статті 52 Закону №5076-VI зазначається, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Отже, ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.
Як свідчать обставини справи, за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно адвоката ОСОБА_1 , дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення від 28.07.2021 №159/2021, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 закрито у зв'язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дане рішення обґрунтовано тим, що між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та ОСОБА_2 було укладено договір від 20.05.2019 №20/05.
За цим договором ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», як виконавець, зобов'язалося надавати замовнику ОСОБА_2 юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів замовника, як власника вкладених (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за Договорами банківських вкладів.
В подальшому, між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація з приводу оплати останньою за виконану ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» роботу в її інтересах.
Між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», як замовником, та адвокатом ОСОБА_1., як виконавцем, було укладено договір від 18.09.2019 №18/09/2019.
За цим договором, замовник ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» доручає адвокату ОСОБА_1., згідно з договором від 20.05.2019 №20/05, здійснювати юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 , як власника вкладних (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за Договорами банківських вкладів.
У цьому договорі сторонами був обумовлений і порядок оплати за надані послуги ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» адвокату ОСОБА_1. Жодної оплати з боку ОСОБА_2 на користь адвоката ОСОБА_1. вказаний договір не містить.
Також між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та адвокатом ОСОБА_1. укладено договір від 01.10.2019 №01/10/2019.
За предметом цього договору, адвокат зобов'язується надавати правову допомогу ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», як своєму клієнту, з питань захисту прав та інтересів останнього в підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, судових органах будь-якої інстанції та юрисдикції, усіх правоохоронних органах, всіх без виключення органах державної влади, в органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, нотаріату, тощо.
За договором від 18.09.2019 №18/09/2019, який був укладений в інтересах ОСОБА_2 , жодних дій адвокат ОСОБА_1. не здійснювала до 29.11.2019.
Так, адвокат ОСОБА_1. подала адвокатський запит від 29.11.2019 №1/29 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» про надання їй інформації та документів по виплатах ОСОБА_2 грошових коштів, надання їй копії документів, в тому числі заяв, звернень, запитів, скарг, повідомлень та будь-яких інших документів, направлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були подані ОСОБА_2 .
До цього запиту адвокатом було долучено завірену копію ордеру серії КС №691817, де вказується, що ОСОБА_1. подає його в інтересах ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 18.09.2019 №18/09/2019. В цьому ордері вказана і назва органу, в якому ОСОБА_2 надається правова допомога - Окружний адміністративний суд м. Києва.
При цьому, ОСОБА_2 не уповноважувала ОСОБА_1 на вчинення будь-яких дій в її інтересах. В Окружному адміністративному суду м. Києва перебувало провадження з 28.05.2019, яке було ініційоване ОСОБА_2 проти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Але участі у жодному судовому засіданні в цій справі адвокат ОСОБА_1. не брала та жодних процесуальних дій від імені ОСОБА_2 не здійснювала.
На вказаний адвокатський запит Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» надала адвокату ОСОБА_1. відповідь за вих. №6605/1-2 від 06.12.2019, згідно з якої на рахунку ОСОБА_2 03.12.2019 здійснено виплати в безготівковій формі грошових коштів в розмірі 4 876 087,27 грн. та 11.02.2020 - 7 762 422,85 грн.
Адвокат ОСОБА_1., отримавши цю інформацію на свій адвокатській запит, долучила її до цивільного позову від 19.03.2020, який вона особисто підписала та подала в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» до Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві, не зважаючи, що в цьому позові ОСОБА_2 вказана як цивільний відповідач.
Також адвокат ОСОБА_1. 25.03.2020 подала клопотання слідчому судді Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2. в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії». Позов підписала особисто адвокат ОСОБА_1., долучивши до нього знову відповідь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яку вона отримала на свій адвокатський запит в інтересах ОСОБА_2 .
Крім того, адвокат ОСОБА_1. тричі (вих. №12022020/1 ФДМУ від 12.02.2020; вих. №12022020/1-Б від 12.02.2020; вих. №2402/01 від 24.02.2020) зверталась до Державної служби з фінансового моніторингу України з заявами про проведення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій стосовно ОСОБА_2 , долучаючи при цьому до заяв також вказану відповідь, отриману нею від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на свій адвокатський запит, нібито в інтересах ОСОБА_2 .
Вказані дії свідчать, що адвокат ОСОБА_1. вдалася у своїй професійній діяльності до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики, чим порушила і присягу адвоката України, і зазначені правила.
Дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку, що адвокат ОСОБА_1.:
- одночасно діє і нібито в інтересах ОСОБА_2 , і в той же час подає адвокатські запити, і в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії»;
- одночасно діє і нібито в інтересах ОСОБА_2 , і в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», незважаючи при цьому на конфлікт інтересів між ними;
- використала свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам ОСОБА_2 , без згоди клієнта отримала інформацію щодо неї, розголосила відомості, що становлять адвокатську таємницю, та використала їх в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії»;
- свідомо та умисно розголосила адвокатську таємницю щодо ОСОБА_2 , яка нею була отримана в результаті здійснення адвокатської діяльності;
- зобов'язана була відмовитися від укладання договору від 18.09.2019 №18/09/2019 з ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» щодо надання правової допомоги ОСОБА_2 , або договору від 01.10.2019 №01/10/2019 з ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» щодо надання правової допомоги останньому.
Підсумовуючи наведене, дисциплінарна палата КДКА Київської області у рішенні від 28.07.2021 №159/2021 зазначила, що дії адвоката ОСОБА_1 свідчать про грубе порушення нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики, статей 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Присяги адвокатів. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Станом на день розгляду справи та прийняття у цій справі рішення строк притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності сплив (останній епізод вчинення дисциплінарного проступку минув 15.07.2021) (том 1, а.с. 96-117).
Як встановлено вище, за результатами розгляду скарги на вказане рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області, ВКДКА прийнято оскаржуване рішення від 30.11.2021 №ХІ-015/2021, яким рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльності з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
У спірному рішенні ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 наголошено, що висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області, зазначені у рішенні від 28.07.2021 №159/2021, щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, які полягають у порушенні нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та статей 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Присяги адвокатів є правильними і належним чином обґрунтованими. Проте, дисциплінарною палатою КДКА Київської області помилково закрито дисциплінарну справу за спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, які є триваючими (том 1, а.с. 185-207).
Суд звертає увагу, що відповідно до змісту адміністративного позову позивач в цій справі, зокрема, наголошує на відсутності фактів вчинення нею дисциплінарних проступків. Однак вказане не може бути обставинами розгляду у даній справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.
Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 25.11.2020 у справі №820/623/17, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенням органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Щодо інших доводів позивача в позовній заяві, які стосуються порушення відповідачем річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, суд звертає увагу на таке.
Як вказано вище, строк, протягом якого адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, визначений приписами частини другої статті 35 Закону №5076-VI та становить один рік з дня вчинення дисциплінарного проступку.
При цьому, строк, протягом якого до адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення, стосується усієї процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності - від дня допущення порушення до дати прийняття рішення про застосування заходу дисциплінарного впливу.
В оскаржуваному рішенні ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 зафіксовано, що позивачем допущено триваючі порушення (такі як наявність конфлікту інтересів, і порушення вимог адвокатської таємниці (том 1, а.с. 31)), а тому річний термін щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення на позивача не сплинув.
Суд звертає увагу, що Закон №5076-VI не містить поняття «триваюче правопорушення». Проте це не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надав тлумачення даному поняттю. Згідно з цим тлумаченням, триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
З встановлених судом обставин вбачається, що дисциплінарні проступки позивача, зокрема, щодо порушення вимог конфлікту інтересів та адвокатської таємниці, полягали у такому:
- адвокат ОСОБА_1., незважаючи на прямий конфлікт інтересів між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та ОСОБА_2 , уклала договори від 18.09.2019 №18/09/2019 та від 01.10.2019 №01/10/2019 щодо надання їм одночасно правової допомоги;
- адвокат ОСОБА_1. зверталась в установи, у тому числі банківські, з адвокатськими запитами, зокрема від 29.11.2019 №1/29, для отримання конфіденційної інформації щодо ОСОБА_2 , які становлять адвокатську таємницю, і, в подальшому, використала її всупереч правам, свободам та законним інтересам ОСОБА_2 , розголосивши відомості, що становлять адвокатську таємницю та використавши її в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії».
Твердження позивача про порушення встановленого частинною другою статті 35 Закону №5076-VI річного строку для притягнення її до дисциплінарної відповідальності з моменту вчинення вказаних дисциплінарних проступків суд відхиляє, зважаючи на наступне.
1. Згідно зі статтею 20 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15.02.2019 (далі - Правил адвокатської етики), адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги.
Обов'язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору (стаття 35 Правил адвокатської етики).
Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги викладені у частині першій статті 28 Закону №5076-VI, якою визначено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об'єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі, якщо: адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
Статтею 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що адвокат не може прийняти доручення, якщо інтереси нового клієнта суперечать інтересам іншої особи, з якою адвокат пов'язаний угодою про надання правової допомоги. У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання договору про надання правової допомоги, такий договір необхідно розірвати відповідно до умов, передбачених у ньому. При цьому, обов'язок адвоката уникати конфлікту інтересів продовжує діяти і після завершення виконання договору. Відтак, на думку суду, якщо адвокат не розірвав даний договір, то це необхідно розглядати як триваюче дисциплінарне порушення.
З матеріалів вбачається, що, в умовах конфлікту інтересів між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії, позивачем було укладено договори від 18.09.2019 №18/09/2019 про надання юридичних послуг в інтересах ОСОБА_2 та від 01.10.2019 №01/10/2019 про надання правової допомоги ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії (том 2, а.с. 131-134, 267-269).
За умовами першого, договір закінчується виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань, і його розірвання можливе тільки за домовленістю сторін. Другий договір має фіксований термін до 31.12.2020, і одностороннє його розірвання можливе за письмовою заявою.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір від 18.09.2019 №18/09/2019 був виконаний, розірваний за взаємною згодою сторін, або що договір від 01.10.2019 №01/10/2019 був припинений на вимогу однієї із сторін.
Отже, договори про представництво позивачем вищевказаних осіб в умовах конфлікту інтересів між ними - чинні, а тому відповідач правомірно розцінив дане дисциплінарне правопорушення позивача як триваюче.
2. Відповідно до частин першої, другої статті 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
Згідно з статтею 22 Закону №5076-VI адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
Обов'язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що адвокат зобов'язаний тримати в таємниці інформацію, яку він отримав в рамках своєї професійної діяльності, і не має права розголошувати цю інформацію без згоди клієнта. Крім того, він не може використовувати дану інформацію в особистих чи чужих інтересах. На думку суду, обов'язок адвоката щодо збереження конфіденційності є безстроковим і триває доти, доки конфіденційна інформація залишається розголошеною та використовується незаконно.
З матеріалів вбачається, що позивач, отримавши на свій адвокатський запит від 29.11.2019 №1/29 (том 3, а.с. 147), конфіденційну інформацію в інтересах ОСОБА_2 щодо останньої, зокрема, що була вказана в листі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» від 06.12.2019 №6605/1-2 (том 2, а.с. 274), розголосила таку інформацію третім особам.
Так, дану інформацію на свій адвокатській запит вона долучила до заяв про здійснення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій в інтересах потерпілого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 12.02.2020 (том 3, а.с.154-161), цивільного позову ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» до ОСОБА_2 від 19.03.2020 (том 3, а.с. 169-177), клопотання слідчому судді Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2. в інтересах потерпілого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 24.04.2020 (том 3, а.с.178-182), заперечення на апеляційну скаргу в порядку статті 402 КПК України в інтересах потерпілого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 20.05.2020 (том 3, а.с. 190-195).
Як вбачається з матеріалів справи, дії позивача вказують на систематичний характер розголошення нею конфіденційної інформації щодо ОСОБА_2 та її використання в різних правових процедурах проти ОСОБА_2 . При цьому, докази щодо повернення такої інформації в стан нерозголошеної та невикористаної - відсутні, отож і це правопорушення відповідач правомірно розцінив як триваюче.
Зважаючи на те, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України було прийнято в межах строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, визначеного частиною другою статті 35 Закону №5076-VI, суд вважає, що оскаржуване рішення ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Беручи до уваги результат розгляду справи, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
У судовому засіданні 12.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 16.02.2024.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.