15 лютого 2024 рокуСправа № 300/3243/23 пров. № А/857/20626/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (суддя Кафарський В.В., м.Івано-Франківськ, повний текст складено 10 липня 2023 року), -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ) в якому просила:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо виведення переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 03.08.2022 по 28.02.2023 у сумі 66799,60 грн.
скасувати виведену позивачу переплату пенсії за період з 03.08.2022 по 28.02.2023 у сумі 66799,60 грн.
визнати протиправною бездіяльність ГУПФ, що полягає у неврахуванні з 17.05.2022 при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 за нормами Закону України «Про державну службу» (далі - Закон 3723-XII) довідок про заробітну плату від 02.05.2022 №46/09-19-10-02, №45/09-19-10-02 виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області) (далі - Головне управління, Довідка №№46, 45 відповідно).
зобов'язано ГУПФ здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII, з 17.05.2022 із врахуванням Довідок №46, 45 відповідно, а виплату розпочати з 03.08.2022.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, оскільки рішенням суду у справі №300/2656/22 відповідача не було зобов'язано врахувати при призначенні пенсії державного службовця Довідки №№46, 45 тому підстави для їх врахування при виконання відповідного судового рішення та призначення пенсії були відсутні. До того ж, здійснення виведення позивачці переплати відбулося в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Довідки №№46, 45, за формою та змістом відповідають вимогам форм довідок, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII, адже містять усі необхідні складові заробітної плати працюючого державного службовця; жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсії в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії (тобто боргу позивачки перед пенсійним органом) у відповідача немає.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ та до 17.05.2022 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
17.05.2022 позивач звернулася до ГУПФ із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, яку за принципом екстериторіальності направлено на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФ-1; а.с.52-54).
Розпискою-повідомленням підтверджується, що разом із заявою за призначенням пенсії ОСОБА_1 подала довідки про заробітну плату для призначення державного службовця (а.с.54).
19.05.2022 ГУПФ-1 прийнято рішення № 091630011087 про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, у зв'язку недостатнім обсягом стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (а.с.90-91).
У подальшому рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №300/2656/22, яке набрало законної сили 16.01.2023 (далі - Рішення суду), визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ-1 за № 091630011087 від 19.05.2022 про відмову позивачу в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, а також зобов'язано ГУПФ зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди її роботи в органах державної податкової служби з 14.07.1997 до 16.05.2022 та перевести її з 17.05.2022 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону за № 3723-XII.
На виконання Рішення суду ГУПФ здійснило перерахунок пенсії позивача, однак до 03.08.2022 пенсія ОСОБА_1 виплачувалась згідно із Законом №1058-IV, у зв'язку із тим, що позивач не була звільнена з державної служби (а.с.32, 92).
Відповідно до рішення відповідача №091630011087, розмір пенсії позивача з 17.05.2022 по 02.08.2022 складав 11673,75 грн (а.с.92).
Згідно із рішенням ГУПФ від 31.01.2023 №091630011087, з 03.08.2022 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 2093 грн.
Листом від 24.02.2023 №0900-0202-8/8265 позивачу роз'яснено, що з 03.08.2022 при переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII не було враховано Довідки №№46, 45 та інші документи, видані архівною установою, оскільки не уточнено, що за ці періоди позивач мала ранг державного службовця, а Рішенням суду відповідача не зобов'язано зараховувати вказані документи (а.с.31-32).
Окрім того, ОСОБА_1 повідомлено про наявність у неї переплати за період з 03.08.2022 по 28.02.2023 у результаті перерахунку пенсії на виконання Рішення суду у сумі 66799,60 грн. (а.с.31-32).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон № 889-VIII. Згідно «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Право ОСОБА_1 на переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ з 17.05.2022 (з дня подачі заяви), підтверджено Рішенням суду.
Згідно частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 4 «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Згідно пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України; далі - МЮУ 08.02.2017 за № 180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (далі - Постанова №1-3).
Зокрема, в додатку 1 даної Постанови затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а в додатку 2 - затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Довідки №№45, 46, за формою та змістом відповідають вимогам форм довідок, затверджених Постановою №1-3, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII, адже містять усі необхідні складові заробітної плати працюючого державного службовця (а.с.23-24).
Вказані довідки також містять необхідну інформацію про те, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
А тому відповідач був зобов'язаний провести обрахунок пенсії позивачки за віком згідно Закону №3723-XII з 17.05.2022, виходячи із даних заробітної плати державного службовця, зазначених у Довідках №№45, 46.
Також, суд звертає увагу на той факт, що при зверненні до відповідача із заявою від 17.05.2022, відповідач не висловлював ОСОБА_1 жодних зауважень з приводу поданих нею до заяви довідок (а.с.90-91).
Щодо твердження відповідача про те, що подані ОСОБА_1 розрахункові аркуші також не можуть бути враховані при обчисленні розміру її пенсії, у зв'язку із тим, що не відповідають встановленому зразку, то суд зазначає, що згідно із пункту 2.10 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в МЮУ 27.12.2005 за № 1566/11846; далі - Порядок №22-1), у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Окрім того, згідно пункту 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Аналіз даних норм свідчить про те, що обов'язок перевірки правильності поданих документів, надання необхідних бланків, а також допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії покладається саме на територіальні органи Пенсійного фонду України, а не на особу, яка звертається за призначенням пенсії.
Більше того, саме на уповноваженого працівника сервісного центру ПФУ покладено прямий обов'язок у наданні інформації щодо умов та порядку призначення, переведення, перерахунку пенсії, правильності змісту поданої заяви та належного оформлення наданих документів.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про протиправність бездіяльності відповідача, що полягає у неврахуванні з 17.05.2022 при обчисленні розміру пенсії позивача за нормами Закону №3723-XII Довідок №№45, 46.
Відповідно до частини першої та абзацу 1 частини другої статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно з приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено «Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.03 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.14 № 25-3) (зареєстровано в МЮУ 15.05.03 за №374/7695; далі - Порядок № 6-4).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї, тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що надмірно сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а.
Обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій саме з пенсіонера є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми надміру виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а, від 26 березня 2020 року у справі №299/3616/16-а.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №299/3616/16-а.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Таким чином, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії, орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням позивачем недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
На переконання суду, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсії в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії (тобто боргу позивачки перед пенсійним органом) у відповідача немає.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем разом з заявою про перехід на інший вид пенсії надавалися Довідки №№45, 46.
Однак, ГУПФ всупереч вимогам Закону №3723-XII допустило протиправну бездіяльність, що полягає у переведенні позивача на пенсію державного службовця без урахування заробітної плати, що зазначена у Довідках №№45, 46.
Крім цього, у цій справі відсутні будь-які обставини, які можуть свідчити про те, що в період з 03.08.2022 по 28.02.2023 ОСОБА_1 неправомірно отримувала пенсію у збільшеному розмірі, адже всі кошти, які виплачувались їй пенсійним органом, були нараховані правомірно, на підставі достовірних документів про її стаж та заробітну плату, а тому підстави для будь-яких відрахувань відсутні, як і відсутні обставини для неврахування при обчисленні розміру пенсії позивачки згідно із Законом №3723-XII Довідок №№45, 46.
В поданій апеляційній скарзі відповідач жодним чином не вказує на те в чому полягає неповнота чи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, обмежившись лише цитуванням норм права та викладом певних обставин справи.
Відтак, доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний