16 вересня 2010 року № 30678/09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Кушнерика М.П., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 27 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області про перерахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
06 березня 2009 року позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом, з якого вбачається, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, серія 1-ЕГ № 049892, виданим 24.07.2007 року Топільненською сільською радою Рожищенського району Волинської області. Зокрема, позивач вказує, що у 2007-2008 роках їй була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку не в повному обсязі. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідач повинен був перерахувати допомогу, оскільки положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007. Проте, в порушення вищевказаної норми, допомога в повному обсязі не виплачена, у зв'язку з чим прокурор м. Трускавця просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з вересня 2007 року по грудень 2008 року включно в розмірі - 6150 грн. 61 коп.
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 27 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області неправомірними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області провести перерахунок та виплату з 18 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на підставі положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Також зазначає, що виплата даної допомоги проводиться згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення та виплати державної грошової допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 та відповідних статей Закону України про Державний бюджет України на відповідні роки.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія судді, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду першої інстанції - законне.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області № 155 від 18.02.2009 року (а.с.4) позивачу нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня 2007 року по грудень 2008 року.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначається прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у розмірі: з 01 січня - 434 гривні; з 01 квітня - 463 гривні; з 01 жовтня - 470 гривень. За змістом ст. 14 цього ж Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення такої допомоги по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Колегія суддів вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу, починаючи з 18.09.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно (оскільки така допомога виплачувалася з 18.09.2007 року).
Що стосується виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то колегія суддів зазначає, що положення щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», на предмет конституційності не розглядався, у встановленому порядку неконституційними не визнавався та своєї чинності у 2008 році не втрачав.
Колегія суддів вважає, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у 2008 році право позивачки на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також розмір цієї допомоги врегульовувалися насамперед положеннями Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», як спеціального закону, що був чинним у цей період. Відповідач по справі належним чином та відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на відповідні роки» та Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» виконав свій обов'язок перед позивачем, та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним Законодавством України, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, правильно виходив з того, що відмова у здійсненні перерахунку допомоги заподіяна протиправними діями відповідача та обрав вірний спосіб відновлення порушеного права позивача, поклавши на відповідача обов'язок провести належне нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку .
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.
Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1; 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення, а постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 27 березня 2009 року у справі № 2а-561/09/0314- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді М.П. Кушнерик
В.П. Сапіга