05 липня 2010 року № 30308/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась в грудні 2008 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації (ДПА) України, Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) та просила зобов»язати ДПІ не вводити в Державний реєстр ніяких даних на неповнолітнього ОСОБА_2 та самовільно не присвоювати йому ідентифікаційний номер. Зобов»язати ДПІ зробити відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просить також зобов»язати ДПА України визнати право на проживання без ідентифікаційного номера неповнолітньої дитини. Зобов»язати ДПА України вести облік ОСОБА_2, як платника податків за раніше встановленою формою обліку
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на подану заяву позивача про відмову від ідентифікаційного номера та внесення інформації в Державний реєстр, позивачу запропонували оформити заяву за зразком як відмовника від ідентифікаційного номера та оформити форму список (понад 38 пунктів) персональних даних, а також даних про народження згідно «Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов»язкових платежів», затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України від 19 жовтня 2004 року №602/1226. Позивач відмовляється від оформлення заяви для проставлення у паспорті відмітки відповідно до згаданого Порядку та вважає відмову ДПІ зробити у паспорті неповнолітнього сина позивача зазначену відмітку поза вимог вказаного Порядку неправомірною, та такою, що порушує законні права та інтереси позивача.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2009 року у позові ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України про визнання права на проживання без ідентифікаційного номера та не внесення в державний реєстр даних на неповнолітнього сина відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що ОСОБА_2 ідентифікаційний номер не присвоювався, оскільки ні він безпосередньо, ні уповноважені особи із заявою встановленої форми для присвоєння ідентифікаційного номера не зверталися, як і не зверталися із заявою про відмову від прийняття ідентифікаційного номера згідно додатку 1 до Порядку. Відповідачами не заперечується право на проживання ОСОБА_2 без ідентифікаційного номера, однак оскільки такий до ДПІ із заявою, встановленою чинним законодавством форми не звертався, то суб»єкти владних повноважень: Ківерцівська МДПІ та ДПА України при розгляді заяви ОСОБА_1 про відмову від ідентифікаційного номера діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
З цією постановою не погодилась ОСОБА_1, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається також на доводи викладені у позовній заяві.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач станом на день слухання справи є віруючою православною християнкою, прихожанкою храмів Української Православної Церкви.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов»язкових платежів» №1003-XIV від 16.07.1999 року для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації цієї норми Закону та уповноважений на це орган визначено «Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів», затверджених наказом ДПА України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944.
Відповідно до п.п.1.4 та 1.5 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви за формою № В2 податковий орган за місцем своєї реєстрації. Пунктом 2 Порядку визначено перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.
Згідно п.1.3 Порядку орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку за формою № В3, форма якої наведена у додатку 3 Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до п.п.4,5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Інформація, зазначена в заяві, використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключаються з Державного реєстру, без порушення повноти обліку платників податків та інших обов»язкових платежів, а облік особи здійснюється в альтернативній формі - за серією та номером паспорта.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до відповідачів в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 із заявами довільної форми на які відповідачами було надано відповіді і роз»яснено порядок офіційного звернення до податкового органу та роз»яснено процедуру виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу з інформаційного фонду з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов»язкових платежів і внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що реалізація права позивача в інтересах неповнолітнього сина на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від них самих, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивач, необґрунтовано відмовляючись від дотримання вказаного порядку, позбавляє себе можливості реалізувати право неповнолітньої дитини на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, відповідачами це право позивача не було порушене, а нереалізація цього права зумовлена їхньою власною поведінкою.
На переконання колегії суддів постанова суду першої інстанції від 24.04.2009 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2009 року у справі №2а-1063/08 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : В.З. Улицький
Р.М. Шавель