Справа № 420/35536/23
15 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу № 3130 від 11.12.2023 щодо застосування до полковника поліції ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВСУ в Одеській обл. 24.01.1997; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;
поновити полковника поліції ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВСУ в Одеській обл. 24.01.1997; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП в Одеській області;
стягнути з ГУНП в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740)) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВСУ в Одеській обл. 24.01.1997; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з відповідними відрахуваннями, встановленими законодавстовм податків та інших обов'язкових платежів;
допустити негайне виконання рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВСУ в Одеській обл. 24.01.1997; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП в Одеській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з відповідними відрахуваннями, встановленими законодавством податків та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходить службу в ГУНП в Одеській області. Діючих дисциплінарних стягнень не мав, характеризується позитивно. Наказом відповідача від 02.10.2023 № 1336 позивач призначений на посаду заступника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП Одеській області. За п.2 вказаного наказу: За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1,4, 1 ч. 3 ст.1, п. 6,7 ч. 1 ст. 3 ДС НПУ, п.1,2 ч. І ст. 18, ч. І ст. 64 ЗУ «Про НП», п. 3,5, 12 п.1 наказ відповідача від 02.01.2023 № 1, пп. 6,9 п.1 наказу відповідача від 04.01.2023 № 7 застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Не погоджуючись з п. 2 спірного наказу, зауважує, що у ньому не наведено жодних об'єктивно існуючих складових дисциплінарного проступку в діях позивача, які б свідчили, що ним дійсно порушено всі вище перелічені норми права, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення. Більш того в наказі не обґрунтовано співмірність дій позивача з застосованим до нього дисциплінарним стягненням у виді «звільнення з посади».
Також, як стверджує позивач, у дисциплінарному наказі жодним чином не конкретизовано, які саме позивачем допущено порушення, перелічені норми чинного законодавства та в чому конкретно полягають винні дії позивача з приводу неналежного виконання цих норм. Не враховано не тривалий час перебування в посаді, позитивну характеристику та відсутність дисциплінарних стягнень тощо. Не взято до уваги поведінку позивача та факт існування або відсутності у нього об'єктивної можливості упередити протиправну поведінку винних інших осіб, перешкодити їй або відвернути негативні наслідки, а також повідомити керівництво відповідача про неї та наявність підстав у позивача для таких дій.
На переконання позивача, в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а відповідач необґрунтовано дійшов до висновку про порушення позивачем низки вимог законодавства України, які є наслідком поведінки іншої особи.
З підстав викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 25.12.2023 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2024 року 11:00 год.
02.01.2024 року до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 23.01.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без руху.
11.01.2024 року до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов з додатками, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.
Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач вказує, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади через недотримання положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежній організації та проведенні превентивної та профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни підлеглими, що призвело до скоєння підполковником поліції ОСОБА_2 - його підлеглим, дисциплінарного проступку, зокрема перебування останнім 15.11.2023 на службі у стані алкогольного сп'яніння.
Так, щодо обставин справи відповідачем повідомлено, що 15.11.2023 о 12:00 до УГІ ГУНП з ОУ ДВБ НПУ надійшла інформація щодо можливого перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 . Тієї ж доби працівниками УГІ ГУНП (підполковник поліції І. Драчевський, майор поліції А. Болюх та старший лейтенант поліції ОСОБА_4 ) було здійснено виїзд до Роздільнянського РВП ГУНП, однак у зазначеному підрозділі поліції підполковник поліції ОСОБА_5 був відсутній, водночас з 09:00 до 13:00 він перебував на службі. В подальшому о 13:23 зв'язавшись з останнім по телефону було з'ясовано, що підполковник поліції ОСОБА_5 знаходиться у медичному центрі Пепеляшко «ME of Ukraine» за адресою: АДРЕСА_3 , куди звернувся за медичною допомогою у зв'язку із поганим самопочуттям.
Прибувши до зазначеного медичного закладу, працівниками УГІ ГУНП приблизно о 14:00 виявлено підполковника поліції А. Кириленка, який лежав під крапельницею та перебував у поліцейському однострої, без табельної вогнепальної зброї, із зовнішніми ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Цього ж дня підполковнику поліції ОСОБА_6 у зазначеному медичному закладі сформовано висновок про тимчасову непрацездатність № 3Н73-8НАХ-628Е-8А69.
У подальшому працівниками УГІ ГУНП підполковнику поліції ОСОБА_6 було запропоновано пройти попередній огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest», на що він погодився. За результатами вказаного огляду у підполковника поліції ОСОБА_7 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (1,84 проміле). Крім цього підполковнику поліції ОСОБА_6 було запропоновано прослідувати до КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» за адресою: вул. Єврейська, 1, м. Роздільна, Одеська область, для проведення огляду на стан сп'яніння, на що останній надав згоду. Надалі за результатами медичного огляду, згідно висновку вищевказаного медичного закладу від 15.11.2023 № 84, було підтверджено факт перебування підполковника поліції ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1, 42 проміле.
В обґрунтування невиконання позивачем посадових обов'язків у відзиві стверджено, що полковник поліції ОСОБА_8 не здійснював щоквартального вивчення побутових умов підпорядкованого особового складу, його соціальної захищеності як складових, що впливають на морально-психологічний стан працівників поліції та їх ставлення до виконання службових обов'язків, щотижневого комісійного обстеження всіх службових приміщень та службових транспортних засобів, не узагальнював відомості про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни, не надавав до кадрових підрозділів стройові записки про місце перебування підлеглих.
Позивач притягнутий до відповідальності як керівник, який зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Основним питанням (але не єдиним), яке було досліджено в рамках проведення службового розслідування, розпочатого за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка від 16.11.2023, було встановлення факту перебування (або ні) ОСОБА_3 на службі в стані алкогольного сп'яніння та можливе приховування даного факту керівництва Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області.
На думку відповідача, зазначені обставини знайшли своє підтвердження в рамках проведення службового розслідування. При цьому, відповідач зазначає, що питання перебування/не перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння під час виконання ним своїх службових обов'язків, не може не мати значення для визначення ступеню винуватості його безпосереднього керівника, яким є позивач. Якби позивач належним чином виконував свої посадові обов'язки, то належним чином повідомив про перебування його підлеглого у стані алкогольного сп'яніння, а не до останнього моменту намагався приховати даний факт, про що свідчать усі докази зібрані в рамках службового розслідування. Відповідач стверджує, що позивач свідомо повідомив ОСОБА_9 про факт його розшуку співробітниками УГІ ГУНП в Одеській області та надав можливість уникнути відповідальності шляхом відкриття лікарняного.
Відповідач переконаний, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння позивача з'ясувала повно та оцінила вірно, вчинене позивачем діяння, кваліфікувала правильно, норми закону визначила як належні, зміст норми права витлумачила відповідно до їх дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушила). При цьому, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.
Додатково у відзиві зауважено, що на час подання відзиву позивача з посади не звільнено, а отже немає жодних підстав для виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
23.01.2024 року представником позивача до суду подані належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 у паперовому вигляді.
30.01.2024 року до суду від відповідача надійшла витребувана судом при відкритті провадження довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяці.
30.01.2024 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява (про зменшення позовних вимог), згідно прохальної частини якої позивач відмовився від позовних вимог в частині поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП в Одеській області.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, уточнену позовну заяву прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначену справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024 року 10:00 год.
13.02.2024 року від представника позивача надійшла заява про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, з огляду на клопотання представника позивача, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 13.02.2024 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області).
Наказом ГУНП в Одеській області від 02.10.2023 № 1336 полковника ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП Одеській області.
16.11.2023 року на ім'я начальника ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_10 надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області від 16.11.2023 № 55/3377 стосовно порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків начальником сектору превенції вказаного підрозділу поліції підполковником поліції ОСОБА_2 , що призвело до перебування останнього 15.11.2023 на службі у стані алкогольного сп'яніння, а також для вивчення його службової діяльності та ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, можливого укриття зазначеного факту керівництвом Роздільнянського РВП ГУНП в області, якою запропоновано призначити службове розслідування.
З метою перевірки відомостей, зазначених у доповідній записці керівництва УГІ ГУНП в Одеській області від 16.11.2023 № 55/3377, згідно зі статтями 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, видано наказ №2913 від 16.11.2023 року про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії.
30 листопада 2023 року начальником ГУНП в Одеській області видано наказ № 3044 про продовження терміну службового розслідування, призначеного наказом №2913 від 16.11.2023 року.
09.12.2023 року начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В.Капуляка від 16.11.2023, яким запропоновано, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, підпунктів 3, 5, 12 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», підпунктів 6, 9 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 04.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до полковника поліції ОСОБА_1 (0041784), заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
На підставі висновку службового розслідування від 09.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ від 11.12.2023 року № 3130, відповідно до пункту 2 якого до полковника поліції ОСОБА_1 (0041784), заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Станом на момент вирішення справи по суті доказів звільнення ОСОБА_1 з посади до суду не надано.
Не погоджуючись з пунктом 2 наказу ГУНП в Одеській області від 11.12.2023 року № 3130, вважаючи висновки комісії безпідставними та необґрунтованими, з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступнку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015р. № 580-VIII.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Національну поліцію”, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про Національну поліцію” рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну поліцію”: поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до статті 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Крім того, пункти 1, 2, 3, 6, 7, 11 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов'язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Згідно абз. 2 та 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 2 та 4 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.
Керівник органу (підрозділу) поліції повинен, зокрема, відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; заохочувати етичну поведінку.
Згідно із статтею 19 Закону України “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни й поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, мiжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керiвникiв (частина перша статтi 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту. Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Аналiз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України Кабінету Міністр України, наказів, інших нормативно-правових i актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслiдкiв та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказу від 11.12.2023 року № 3130, в частині застосування до заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 09.12.2023 року.
Так, висновком службового розслідування встановлено наступне.
15.11.2023 о 12:00 до УГІ ГУНП з ОУ ДВБ НПУ надійшла інформація щодо можливого перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 (0042076), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тієї ж доби працівниками УГІ ГУНП (підполковник поліції І. Драчевський, майор поліції А. Болюх та старший лейтенант поліції О. П'янов) було здійснено виїзд до Роздільнянського РВП ГУНП, однак у зазначеному підрозділі поліції підполковник поліції А. Кириленко був відсутній, водночас з 09:00 до 13:00 він перебував на службі. В подальшому о 13:23 зв'язавшись з останнім по телефону було з'ясовано, що підполковник поліції ОСОБА_5 знаходиться у медичному центрі Пепеляшко «ME of Ukraine» за адресою: АДРЕСА_3 , куди звернувся за медичною допомогою у зв'язку із поганим самопочуттям. Прибувши до зазначеного медичного закладу, працівниками УГІ ГУНП приблизно о 14:00 виявлено підполковника поліції А. Кириленка, який лежав під крапельницею та перебував у поліцейському однострої, без табельної вогнепальної зброї, із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Цього ж дня підполковнику поліції ОСОБА_6 у зазначеному медичному закладі сформовано висновок про тимчасову непрацездатність № 3Н73-8НАХ-628Е-8А69.
В подальшому працівниками УГІ ГУНП підполковнику поліції ОСОБА_6 було запропоновано пройти попередній огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest», на що він погодився. За результатами вказаного огляду у підполковника поліції ОСОБА_7 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (1,84 проміле).
Крім цього підполковнику поліції ОСОБА_6 було запропоновано прослідувати до КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» за адресою: вул. Єврейська, 1, м. Роздільна, Одеська область, для проведення огляду на стан сп'яніння, на що останній надав згоду. Надалі за результатами медичного огляду, згідно висновку вищевказаного медичного закладу від 15.11.2023 № 84, було підтверджено факт перебування підполковника поліції А. Кириленка у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1, 42 проміле.
Під час проведення службового розслідування, вивчено відеофайли з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) посадових осіб УГІ ГУНП, за 15.11.2023, у частині що стосується огляду на стан алкогольного сп'яніння лковника поліції А. Кириленка, на підставі проведеного аналізу яких встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_5 15.11.2023 перебував у стані алкогольного сп'яніння, при цьому був одягнений у однострій поліцейського, до того ж останній намагався вжити заходів з метою уникнення відповідальності, зокрема відкриттям лікарняного у селищі Лиманське та, можливо, полосканням ротової порожнини. Разом з тим, слід зазначити, що 15.11.2023 за результатами неодноразового тестування на стан алкогольного сп'яніння підполковника поліції А. Кириленка за допомогою газоаналізаторів, концентрація парів етилового спирту протягом тривалого часу була досить велика, що ставить під сумнів твердження останнього щодо невживання напередодні алкоголю.
Крім того, під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи з технічних пристроїв, що мають функції відео фіксації, які розташовані на адміністративній будівлі Роздільнянського РВП ГУНП, за результатами аналізу яких встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_5 15.11.2023 перебував на службі, а саме в приміщенні адміністративної будівлі Роздільнянського РВП ГУНП з 08:29 до 10:00.
З висновку службового розслідування вбачається, що під час розслідування також булим дослідженні результати поліграфічного дослідження А.Кириленка, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Оцінивши зібрані матеріали, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_5 15.11.2023 перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння, при цьому останній намагався приховати зазначений факт.
У ході службового розслідування були вивчені причина та умови, що призвели до скоєння підполковником поліції ОСОБА_2 зазначених порушень.
Зокрема, в рамках службового розслідування було опитано заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 15.11.2023 приблизно о 08:30 він прибув до Роздільнянського РВП ГУНП, у цей момент підполковник поліції ОСОБА_5 був на робочому місці, при цьому останній не скаржився на погане почуття. Крім цього від підполковника поліції А. Кириленка не було чути запаху алкоголю, річ його була чітка, хода стійка, жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього не було. Надалі о 09:00 всі керівники зібралися у кабінеті начальника Роздільнянського РВП ГУНП підполковника поліції В. Дудки на нараду, під час якої обговорювалися робочі питання. На нараді підполковнику поліції А. Кириленку керівництвом було доручено завдання для супроводження кримінальних справ сектору дізнання, після чого підполковник поліції ОСОБА_5 разом із начальником дізнання Роздільнянського РВП майором поліції Л. Гаврилюк поїхали до Роздільнянської ЦРЛ отримати довідки по кримінальній справі (яка саме ОСОБА_13 не пам'ятає). Через деякий час разом із дізнавачем лейтенантом поліції В. Хлівною та дільничним капітаном поліції В. Вдовиченком підполковник поліції А. Кириленко направилися для опрацювання матеріалів по кримінальній справі за статтею 125 України до с. Щербанка Роздільнянського району Одеської області. Приблизно о 11:30 до Роздільнянського РВП ГУНП прибули працівники УГІ , які почали шукати підполковника поліції А. Кириленка. Згодом полковник поліції ОСОБА_13 повідомив працівникам УГІ ГУНП, що підполковник поліції ОСОБА_5 перебуває у с. Щербанка по робочим питанням. Після цього працівники УГІ ГУНП повідомили, що хочуть провести огляд на стан сп'яніння підполковника поліції ОСОБА_7 . Надалі полковник поліції ОСОБА_13 зателефонував підполковнику поліції ОСОБА_6 дізнатися його місцезнаходження, останній повідомив, що знаходиться у с. Щеррбанка. Під час спілкування з підполковником поліції ОСОБА_2 , він не міг зрозуміти і пояснити чому його шукають працівники УГІ ГУНП. Тієї ж доби приблизно о 13:00 підполковник поліції ОСОБА_5 повідомив полковнику поліції В. Шматку, що він перебуває на лікарняному в медичному закладі в селищі Лиманське Роздільнянського району Одеської області, оскільки погано себе почуває. Після цього підполковник поліції А. Кириленко о 13:06 надіслав на телефон полковника поліції В. Шматка фото листа непрацездатності. Про огляд на стан сп'яніння підполковник поліції А. Кириленко полковнику поліції В. Шматку не повідомляв, так як на той час він ше не зустрівся з працівниками УГІ ГУНП. Чому підполковник поліції ОСОБА_5 поїхав в лікарню саме до селища Лиманське полковнику поліції В. Шматку невідомо. Приблизно о 15:00 відповідальний тієї доби від керівництва Роздільнянського РВП ГУНП повідомив полковнику поліції В. Шматку, що працівникам УП ГУНП потрібне направлення на огляд до медичного закладу на стан сп'яніння ОСОБА_7 , у зв'язку з чим до Роздільнянської багатопрофільної лікарні було доставлено бланк направлення. В подальшому приблизно о 17:00 підполковник поліції ОСОБА_5 прибув до Роздільнянського РВП ГУНП та повідомив, що пройшов в медичному закладі огляд на стан сп'яніння, результат 1,42 проміле. Полковнику поліції В. Шматку підполковник поліції А. Кириленко повідомив, що крім лікарських засобів 15.11.2023 він нічого не вживав, при цьому у той момент від підполковника поліції ОСОБА_7 запаху алкоголю чути не було, натомість останній не повідомляв які саме медичні препарати вживав. Згодом підполковник поліції ОСОБА_14 покинув приміщення Роздільнянського РВП ГУНП, на вечірній нараді о 18:00 його вже не було. Крім цього полковник поліції ОСОБА_13 зазначив, що за час перебування на своїй посаді в стані алкогольного сп'яніння підполковника поліції ОСОБА_7 не бачив, колеги по службі також такої інформації полковнику поліції В. Шматку не повідомляли. Разом з тим, будь-яких порушень серед особового складу полковник поліції ОСОБА_13 не виявляв. Також останній зазначив, що за час перебування на своїй посаді він нікого з підлеглих не відвідував за місцем мешкання, так як не встиг цього зробити. Водночас з особовим складом, як зазначив полковник поліції ОСОБА_15 , останній щоденно проводить профілактичні бесіди, доводить вимоги наказу НПУ від 09.07.2022 № 507 щодо заборони керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та перебування на службі у такому стані.
Зі змісту висновку службового розслідування також вбачається, що на запит дисциплінарної комісії від 16.11.2023 № 55/3394 щодо надання копій матеріалів, які б засвідчували створення, зокрема, полковником поліції ОСОБА_8 умов, необхідних для виконання підлеглими обов'язків поліцейського, сприятливого морально-психологічного клімату в колективі, своєчасного запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, або підтверджували проведення ним заходів, визначених статтею 3 Дисциплінарного статуту, наказами Національної поліції України від 23.09.2016 № 920, від 21.07.2017 № 747, дорученням Національної поліції України від 03.04.2017 № 3384/01/12-2017, доповідною запискою Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 11.01.2020 №949, листом Національної поліції України від 18.02.2019 1884/01/12/2019, наказом ГУНП від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та даткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», наказом ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», наказом ГУНП від 04.01.2023 13 «Про інформування УГІ ГУНП щодо подій з особовим складом ГУНП Одеській області», надано лише відомості ознайомлення особового складу із наказами ГУНП від 02.01.2023 № 1, від 03.01.2023 № 7, від 04.01.2023 № 13, нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність поліції, наказами НПУ від 21.07.2017 № 747, від 19.07.2022 № 507, наказу МВС від 09.11.2016 №1179, спільного наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 735, 22 протоколи оперативних нарад при керівництві Роздільнянського РВП ГУНП від 07.07.2023 № 42, від 14.07.2023 № 44, від 21.07.2023 № 45, від 28.07.2023 № 48, від 04.08.2023 № 51, від 11.08.2023 № 60, від 18.08.2023 № 61, від 25.08.2023 64, від 01.09.2023 № 67 (2 протоколи під одним номером), від 08.09.2023 68, від 15.09.2023 № 69 під голуванням підполковника поліції ОСОБА_16 , від 22.09.2023 № 70, від 05.10.2023 № 74, від 29.09.2023 № 72, від 06.10.2023 № 75, від 05.10.2023 № 77, від 13.10.2023 № 83, від 20.10.2023 № 84, від 27.10.2023 86, від 03.11.2023 № 87, від 10.11.2023 № 91 під голуванням підполковника лінії В. Дудки.
Натомість, як встановлено у Висновку, будь-яких інших документів, таких як стройові записки, списки порушників службової дисципліни, рапорти про відвідування підлеглого особового складу за місцем мешкання, керівниками Роздільнянського РВП НП дисциплінарній комісії не надано, що, на переконання комісії службового розслідування, свідчить про цілковите ігнорування вимог керівництва та відсутність достатньої профілактичної роботи.
Так, у висновку встановлено, що, зокрема, заступник начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського РВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_1 виконання нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, якими зобов'язано проводити відповідну профілактичну роботу щодо профілактики порушень службової дисципліни, належним чином не організовував та не здійснював, про що свідчить відсутність будь-якої документації з організації виконання передбачених ними заходів, а також їх практичне проведення. Жодного документального чи письмового підтвердження здійснення полковником поліції А. Шматком профілактичних заходів, які б свідчили про системність та постійність проведення профілактичної та превентивної роботи (довідки, відомості, журнали, рапорти про відвідування особового складу за місцем мешкання, аналітичні матеріали тощо), крім протоколів нарад, надано не було.
З огляду на вказане дисциплінарна комісія вважає, що вжиті, зокрема, полковником поліції ОСОБА_17 заходи вочевидь є недостатніми, а отже він неналежно поставилися до виконання своїх обов'язків як керівник в частині, що стосується здійснення превентивної та профілактичної, а також іншої роз'яснювальної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню підлеглими порушень службової дисципліни, не створив належний та достатній контроль за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не вживав заходів, направлених на вивчення побутових умов підлеглих, зокрема за місцем проживання підлеглих не відвідував, додаткових заходів щодо зміцнення службової дисципліни не вживав.
Таким чином, комісією встановлено, що полковник поліції ОСОБА_8 порушив вимоги пунктів 1, 4, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, підпункту 15 пункту 3 Заходів щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджених наказом НПУ від 23.09.2016 № 920, підпунктів 3, 5, 12 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», підпунктів 6, 9 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 04.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежній організації та проведенні превентивної та профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни підлеглими. Надалі це призвело до скоєння підполковником поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, зокрема перебування останнім 15.11.2023 на службі у стані алкогольного сп'яніння. Полковник поліції ОСОБА_8 не здійснював щоквартального вивчення побутових умов підпорядкованого особового складу, його соціальної захищеності як складових, що впливають на морально-психологічний стан працівників поліції та їх ставлення до виконання службових обов'язків, щотижневого комісійного обстеження всіх службових приміщень та службових транспортних засобів, не узагальнював відомості про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни, не надавав до кадрових підрозділів стройові записки про місце перебування підлеглих.
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу.
При цьому, підполковник поліції ОСОБА_3 є начальником сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, тобто поліцейським відділу, заступником начальника якого є позивач, ОСОБА_1 .
Отже, підполковник поліції ОСОБА_3 є підлеглим полковника поліції ОСОБА_1 .
Згідно посадової інструкції заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_1 , останній уживає заходів щодо зміцнення дисципліни і додержання законності в Роздільнянському РВП, діяльність яких координує і контролює особисто, несе персональну відповідальність за вказаний напрям роботи.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема, сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
В розумінні приписів Дисциплінарного статуту Національної поліції України, інструкцій та функціональних обов'язків, позивач по відношенню до ОСОБА_3 , є керівником, який здійснює контроль за службовою дисципліною та профілактичну роботу щодо її зміцнення та запобігання вчиненню правопорушень.
Суд зазначає, що в адміністративному позові позивачем не спростовується факт перебування ОСОБА_3 15.11.2023 року на службі в поліцейському однострої у стані алкогольного сп'яніння, як це встановлено висновком службового розслідування від 09.12.2023 року, як і не заперечується факт його підлеглості позивачу.
У позові позивач вказує, що у дисциплінарному наказі жодним чином не конкретизовано, які саме позивачем допущено порушення, перелічені норми чинного законодавства та в чому конкретно полягають винні дії позивача з приводу неналежного виконання цих норм.
Проте, суд вважає необґрунтованими такі доводи позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржуваний наказ містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено позивачем, а також суть цих порушень.
Так, в оскаржуваному наказі, серед іншого вказано, що позивач належним чином не організував та не проводив профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни підлеглими, що надалі призвело до скоєння підполковником поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, зокрема перебування останнього 15.11.2023 на службі у стані алкогольного сп'яніння. Зазначено, що позивач не здійснював щоквартального вивчення побутових умов підпорядкованого особового складу, його соціальної захищеності як складових, що впливають на морально-психологічний стан працівників поліції та їхнє ставлення до виконання службових обов'язків, щотижневого комісійного обстеження всіх службових приміщень та транспортних засобів, не узагальнював відомості про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни, не надавав до кадрових підрозділів стройові записки про місце перебування підлеглих.
При цьому, не погоджуючись із зазначеним, позивач будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на спростування викладених обставин, зокрема, довідки, журнали, аналітичні матеріали, рапорти про відвідування особового складу за місцем мешкання, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано. Більше того, у позовній заяві відсутні доводи щодо виконання посадових обов'язків у цій частині.
Також, суд не приймає до уваги зауваження позивача щодо того, що відповідачем не взято до уваги поведінку позивача та факт існування або відсутності у нього об'єктивної можливості упередити протиправну поведінку винних інших осіб, перешкодити їй або відвернути негативні наслідки, а також повідомити керівництво відповідача про неї та наявність підстав у позивача для таких дій.
Так, з аналізу наявних в матеріалах службового розслідування доказів вбачається, що у позивача була можливість попередити керівництво щодо скоєного ОСОБА_18 правопорушення, та відвернути негативні наслідки. Зіставлення пояснень ОСОБА_1 та встановлених висновком службового розслідування обставин, що підтверджені належними доказами, дає підстави вважати, що позивач повинен був знати про перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння 15.11.2023 року, проте стверджував зворотнє. У свою чергу, у разі належного виконання позивачем своїх обов'язків, вчасного виявлення підлеглого у стані алкогольного сп'яніння та не приховування зазначеного, позивач міг вжити заходів щодо відвернення наслідків.
Між тим, саме по собі знаходження підполковника поліції А. Кириленка, вдягненого в однострій, який перебував в стані алкогольного сп'яніння в медичному закладі, нанесло значної шкоди авторитету органів Національної поліції, представником яких є підполковник поліції А. Кириленко.
Суд зауважує, що питання поваги та довіри до правоохоронних органів, є край важливим в умовах сьогодення та особливо в умовах воєнного стану.
Верховний Суд в постанові від 05 грудня 2018 року по справі № 808/1089/17 зазначив, що керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.
Щодо співмірності дисциплінарного стягнення із скоєним правопорушення суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади не є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При цьому, з огляду на посаду позивача, його посадові обов'язки, та обставини, до яких призвело неналежне їх виконання, суд вважає, що обраний вид дисциплінарного стягнення є пропорційним.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 9 Розділу 2 посадової інструкції позивача, останній несе персональну відповідальність за дотримання дисципліни та законності підлеглим особовим складом.
Отже, доводи позовної заяви щодо відсутності складу дисциплінарного проступку в діях позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті наказу № 3130 від 11.12.2023 Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області в частині застосування до полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Роздільнянського районного відділу ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, відповідач, Головне управління Національної поліції в Одеській області, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу № 3130 від 11.12.2023 року задоволенню не підлягають.
Відповідно є безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітну за час вимушеного прогулу.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.