Справа № 420/33164/23
07 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Гур'євої К.І.
представника позивача Бороденко М.С.
представника відповідача Панчошака О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування та карток відмови, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500410/2023/000031/2 від 26.08.23 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500410/2023/000066 від 26.08.23 р.; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2023/000032/2 від 26.08.23 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500410/2023/000067 від 26.08.23 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що жодним, як то міжнародним так і національним нормативним документом, не передбачене обов'язкове проставлення нумерації на сторінках договору чи то доповнень до нього. Нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, який містить більше ніж одну сторінку. Таке оформлення договору є їх правом та вчинюється за обопільною домовленістю. Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п'ятої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. На думку позивача, у даному випадку недоліки зазначені відповідачем зводяться до надмірного формалізму зі сторони митного органу, оскільки заявлені ним доводи щодо нумерації сторінок договору жодним чином не спростовують числові значення, які використовуються при обрахунку складових митної вартості товарів заявлених до оформлення. Разом з тим, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 10122022 від 10.12.2022, окрім підписів сторін на кожній його сторінці, належним чином засвідчений підписами та печатками покупця та продавця у розділі 13 «Юридичні та банківські реквізити сторін», що не дає сумнівів про дійсну наявність господарських правовідносин між контрагентами. В частині тверджень митного органу про те, що спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах, вважаємо необхідним зазначити, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа. Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи. Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Митному органу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування та транспортування, у зв'язку з чим згідно з положеннями п. п. "в" п. 1 ч. 10 ст. 58 та п.5 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості. Також є неправомірними твердження митного органу в оскаржуваному рішенні №UA500410/2023/000031/2 від 26.08.23 р. про те, що «сертифікат про походження № Z0592400 від 08.08.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить номер коносаменту № 5, який видано лише 11.08.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки». Наведений довід митного органу вважаємо свідченням поверхневого дослідженням ним наданого до митного оформлення сертифікату про походження № Z0592400 від 08.08.2023 у складі повного пакету документів. Просимо суд прийняти до уваги, що сертифікат про походження № Z0592400 від 08.08.2023 містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах. А саме, у графі 6 наданого сертифікату про походження № Z0592400 від 08.08.2023 наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару - MV ALFA STAR, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення - коносамент №5 (наданий до митного оформлення). Зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні. Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті № 5 від 11.08.2023 р., тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні. В свою чергу, заявлені митним органом твердження про наявність у поданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей щодо дат на думку позивача безпідставні, є формальними, несуттєвими та такими, що жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товарів. Коносамент є додатковим документом, зміст якого не може вплинути на результати оформлення ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» митної декларації. Позивач надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованих Позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження Позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.
Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. У зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500410001934U9 та № 23UA500410001935U8 від 25.08.2023, встановлено, що: (МД) № 23UA500410001934U9 в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500410/2023/000031/2 від 26.08.2023. (МД) № 23UA500410001935U8 в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Разом з тим, вказані розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500410001934U9 та № 23UA500410001935U8 від 25.08.2023 містились розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, а представником відповідача надано заперечення, в яких викладені обставини та обґрунтування, зазначені в позовній заяві та відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28 грудня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 25 січня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
10 грудня 2022 року між фірмою GREENLINE CHEMICAL Ltd (продавець) та ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” (покупець) укладено контракт № 10122022 (а.с. 37-39).
25 серпня 2023 року декларантом ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” до митного оформлення митну декларацію № 23UA500410001934U9 щодо оформлення товару - продукт неорганічної хімії карбонати натрію: - SODIUM BICARBONATE (FOOD GRADE) /гідрогенкарбонат (бікарбонат) натрію (харчовий сорт) (CAS 205-633-8) - 925,00 мт упакован у 37000 мішків у 740 слінг бегах. Хімічний склад: NaHCO3 - 99.79%Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торговельна марка: ETI SODA Виробник: ETI SODA A.S. Країна виробництва: TR (а.с. 31, 135 з.б. - 136)
26 серпня 2023 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500410/2023/000031/2, оскільки у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах; 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 4) крім того сертифікат про походження № Z 0592400 від 08.08.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить номер коносаменту № 5, який видано лише 11.08.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки; 5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 26.08.2023 декларантом надано лист, яким повідомлено, що більше документів для підтвердження митної вартості товару надаватись не буде (відсутні, не має можливості). Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить - 0,520 дол. США/кг. (МД №UA500370/2022/004923 від 22.09.2022; МД №№UA500370/2022/004932 від 22.09.2022), ніж заявлено декларантом - 0,375 дол. США/кг. (а.с. 27, 146 з.б. - 147).
26 серпня 2023 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2023/000066, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 28, 145).
25 серпня 2023 року декларантом ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” до митного оформлення митну декларацію № 23UA500410001935U8 щодо оформлення товару - продукт неорганічної хімії карбонати натрію:-SODIUM BICARBONATE (FEED GRADE) /гідрогенкарбонат (бікарбонат) натрію (кормовий сорт) (CAS 205-633-8) - 112,50 мт упакован у 4500 мішків у 90 слінг бегах. Хімічний склад: NaHCO3 - 99.76 %. Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торговельна марка: ETI SODA. Виробник: ETI SODA A.S. Країна виробництва: TR (а.с. 56, 121).
26 серпня 2023 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500410/2023/000032/2, у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах; 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 4) крім того сертифікат про походження № Z 0591551 від 08.08.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить номер коносаменту № 6, який видано лише 11.08.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки; 5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 26.08.2023 декларантом надано лист, яким повідомлено, що більше документів для підтвердження митної вартості товару надаватись не буде (відсутні, не має можливості). Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні.Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ.Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні.Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом.За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що:по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить - 0,520 дол. США/кг. (МД №UA500370/2022/004923 від 22.09.2022; МД №№UA500370/2022/004932 від 22.09.2022), ніж заявлено декларантом - 0,375 дол. США/кг. (а.с. 131 з.б. - 132).
26 серпня 2023 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2023/000067, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 30, 130).
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000031/2, зазначено, що його прийнято у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах; 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 4) крім того сертифікат про походження № Z 0592400 від 08.08.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить номер коносаменту № 5, який видано лише 11.08.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки; 5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату.
У рішенні про коригування митної вартості від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000032/2, зазначено, що його прийнято у зв'язку з тим, щоу зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах; 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 4) крім того сертифікат про походження № Z 0591551 від 08.08.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить номер коносаменту № 6, який видано лише 11.08.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документиможуть містити явні ознаки підробки; 5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату.
В той же час, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту № 10122022 від 10.12.2022 року, п. 2.2 встановлено, що ціна товару включає в себе вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію товару.
Таким чином, за умовами контракту 10122022 від 10.12.2022 року, ціна товару включає вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
При цьому, копія контракту 10122022 від 10.12.2022 року надавалась декларантом ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” до митного органу.
Отже, відповідно до приписів п. 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Також, з митних декларацій від 25 серпня 2023 року № 23UA500410001934U9, від 25 серпня 2023 року № 23UA500410001935U8 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00» (а.с. 31, 56, 121, 135 з.б. - 136).
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД “ 37. Процедура” митної декларації має бути зазначено “ZZ32”, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено “ZZ00” (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Отже, посилання представника відповідача в оскаржуваних рішеннях на відсутність у наданих декларантом позивача документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.
Також, суд вважає неспроможними посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості на те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах, оскільки в рішеннях від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000032/2, № UA500410/2023/000031/2 не зазначено яким чином вказані припущення митниці доводять наявність ознак підробки, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (ч.3 ст.53 МКУ). При цьому, відсутність нумерації його сторінок не може свідчити про ознаки підробки вказаного документа.
Відповідно до абз.13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку.
Також, суд вважає неспроможними посилання відповідача на зауваження щодо змісту сертифікату про походження, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України він не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
В той же час, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, вказані обставини вплинули на достовірність визначення ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” задекларованої митної вартості.
Крім того, в контракті № 10122022 від 10.12.2022 року зазначено, що ціна товару включає в себе вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію товару.
З наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах CFR UA Кілія.
Відповідно до правил «Інкотермс» CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення) термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.
Тобто умови CFR (Вартість і фрахт) вже включають доставки товару в зазначений порт призначення.
Таким чином, витрати щодо перевезення оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, а тому посилання відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату, є неспроможними.
При цьому, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000032/2, № UA500410/2023/000031/2 не вбачається, яким саме чином обставини не надання договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, виписки з бухгалтерської документації; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того, вказані документи не містяться в переліку, визначеному ч. 2 ст. 53 МКУ, як такі, що підтверджують митну вартість товарів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В рішенні від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000031/2 вказазно, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить - 0,520 дол. США/кг. (МД №UA500370/2022/004923 від 22.09.2022; МД №№UA500370/2022/004932 від 22.09.2022), ніж заявлено декларантом - 0,375 дол. США/кг. (а.с. 27, 146 з.б. - 147).
В рішенні від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000032/2 зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що:по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить - 0,520 дол. США/кг. (МД №UA500370/2022/004923 від 22.09.2022; МД №№UA500370/2022/004932 від 22.09.2022), ніж заявлено декларантом - 0,375 дол. США/кг. (а.с. 131 з.б. - 132).
В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000032/2, № UA500410/2023/000031/2 підлягають скасуванню.
При цьому, оскільки саме прийняття рішень від 26 серпня 2023 року № UA500410/2023/000032/2, № UA500410/2023/000031/2 слугувало підставою для прийняття карткок відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500410/2023/000066 від 26.08.2023 року, № UA500410/2023/000067 від 26.08.2023 року, суд вважає, що вказані картки відмови також підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17560,11 грн. (сума, яка підлягала сплаті під час подання до суду позовної заяви (21950,14 грн. х 0,8).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тобто, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням, в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 21633,43 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копії ордеру (а.с. 74), договору про надання правової допомоги (а.с. 70-71), додатку до договору (а.с. 72), додаткової угоди до договору (а.с. 73), рахунку-фактура (а.с. 173), акту наданих послуг (а.с. 174), платіжної інструкції (а.с. 175).
Згідно додаткової угоди № 191/192 від 23.11.2023 року сторони погодили, що сума гонорару (винагороди) виконавця за послуги обчислюється згідно розрахунку: підготовка позовної заяви майнового характеру - становить 1 % від ціни позовну, але не менше 5000 грн. Таким чином, вартість послуги з підготовки позову становить 1463342,8 грн. (ціна позову) х 1 % = 14633,43 грн. Представництво інтересів в суді першої інстанції - винагорода складає 4000,00 грн. за одне судове засідання. У випадку розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) вартість представництва в суді першої інстанції складає 7000,00 грн.
Відповідно до акту наданих послуг № 1/011123 від 01.12.2023 року загальна варість послуг складає 21633,43 грн. (підготовка позовної заяви майнового характеру до Одеського окружного адміністративного суду - 14633,43 грн., представництво інтересів в органах судової влади України у справах за участю замовника в порядку письмового провадження - 7000,00 грн.).
В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” (код ЄДРПОУ 41404234, адреса місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 26, оф. 146) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування та карток відмови, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500410/2023/000031/2 від 26.08.2023 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500410/2023/000066 від 26.08.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500410/2023/000032/2 від 26.08.2023 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500410/2023/000067 від 26.08.2023 року.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ” (код ЄДРПОУ 41404234, адреса місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 26, оф. 146) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17560,11 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень 11 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 15 лютого 2024 року.
Суддя О.А. Левчук