Справа № 420/4919/24
15 лютого 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеська міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 685-01р «Про демонтаж незаконно розміщеного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 » від 28.12.2023 року.
Також, ОСОБА_1 надано заяву про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам або Київській районній адміністрації Одеської міської ради проводити будь-які дії щодо демонтажу, знесення, тощо стосовно сараю за адресою: АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 685-01р від 28.12.2023 року «Про демонтаж незаконно розміщеного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 »; зупинення дії розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 685-01р «Про демонтаж незаконно розміщеного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 » від 28.12.2023 року.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що розпорядження, яке оскаржується, може бути у будь-який час звернуте до виконання шляхом знищення об'єкта нерухомого майна. Невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав чи оспорюваних прав або інтересів як позивача так і третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 154 КАС України, заява позивача про забезпечення позову розглянута в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року по справі №640/24600/20 зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача. Самі ж заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Разом з тим, суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Верховний Суд в постанові від 17 січня 2023 року по справі №540/3710/21 зазначив, що сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Так, предметом оскарження по даній справі є, зокрема, правомірність прийнятого Київською районною адміністрацією Одеської міської ради № 685-01р «Про демонтаж незаконно розміщеного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 » від 28.12.2023 року.
При цьому, протиправність оскаржуваного рішення не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.
В заяві про забезпечення позову відсутні докази неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, якими є визнання протиправним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 685-01р «Про демонтаж незаконно розміщеного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 » від 28.12.2023 року.
Будь-яких об'єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі стане неможливим його виконання без вжиття заходів забезпечення позову, до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не свідчать про наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.02.2024 року (вхід. № 6557/24) у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук