16 лютого 2024 р. № 400/14523/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150,
провизнання протиправною та скасування постанови від 31.10.2023 р. №018660,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 31.10.2023 р. №ПШ018660.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до постанови не надано довідки про результати здійснення відповідачем габаритно-вагового контролю на виконання вимог Порядку № 879 та акту про перевищення вагових норм згідно Порядку №1007/1207. Не зазначено в акті перевірки вид вантажу, які посадові особи мали перевірити під час здійснення рейдової перевірки, встановити специфіку вантажу, який в даному випадку вважається подільним (неподільним), надати оцінку документам, наданими водієм, з належним дотримання норм діючого законодавства. Зовсім не зрозумілий зміст оскаржуваної постанови, в якій зазначено, що позивачем допущено порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно- господарських штрафів, у тому числі і за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344). Та відповідно на підставі складених документів, актів та довідок суб'єкт підтверджує підстави для винесення такої постанови про накладення на автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу. Документи, що складаються за наслідками проведеного контролю вручаються суб'єкту, що перевірявся, та в разі відмови від їх отримання, має бути складений акт про відмову від їх отримання. В даній справі такий акт щодо відмови відсутній, відповідачами до справи не наданий. Відповідно, із аналізу абз. 14 ст. 60 Закону № 2344 та Порядків №1567. № 879, № 1007/1207 слідує, що для настання відповідальності за вказаною нормою є саме встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу, що підтверджується відповідно складеними документами, та така відповідальність застосовується до автомобільних перевізників, що вчинили порушення вимог вказаного Закону. Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, слідує висновок, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними, а саме: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; перевезення подільного вантажу не допускається взагалі. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 статті 60 Закону № 2344 за відсутність такого дозволу. У випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізників лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Але в даній справі, суду не надано належних та допустимих доказів перевищення позивачем вагових норм під час перевезення подільного чи неподільного вантажу 20.09.2023 р. Акт рейдової перевірки не відповідає вимогам Порядку 1567.
Відповідач 08.02.2024 р. подав відзив на позовну заяву, в якому відзначив, що позивачем допущено надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону № 2344. У спірних правовідносинах позивач був автомобільним перевізником. Акт перевірки містить пояснення та підпис водія. Позивача було запрошено на розгляд справи, він не з'явився, своїх доводів та заперечень не надав. Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 20.09.2023 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 017323. В акті зафіксовано, що 20.09.2023 р. на автодорозі М-15 Одеса-Рені 12 км + 125 м проведено перевірку автомобіля позивача RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_2 . Перевіркою виявлено порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344), а саме: під час здійснення внутрішніх вантажних перевезень (згідно ТТН без номера від 19.09.23) порушення вагових норм на ведучу вісь 12,64 т при допустимих 11,5, перевищення становить 9%, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР.
Того ж дня складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 002781 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 003351.
12.10.2023 р. позивачу направлено запрошення для участі у розгляді справи про допущене правопорушення на 26.10.2023 р., яке отримане позивачем 24.10.2023 р.
Відповідач 31.10.2023 р. прийняв постанову №ПШ018660, якою застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом № 2344, відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини 1 та 4 статті 48 Закону № 2344 закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону № 2344 визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною 2 статті 29 Закону № 2344 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів
Згідно із пунктами 3, 4, 6 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, передбачено, що рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Наведеними правовими нормами визначено повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Між тим, обов'язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
Як встановлено судом, у досліджуваній ситуації фахівцями контролюючого органу установлено перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу.
Так, перевищено фактичне навантаження на одну вісь 12,6 т при нормативно допустимих 11,5 т. При цьому, повна маса 42,34 т у межах нормативно допустимих 42 т.
Згідно із товарно-транспортною накладною від 19.09.2023 р. автомобільним перевізником виступає ФОП ОСОБА_1 .
Вказаний документ було пред'явлено водієм під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу.
За виявлене порушення відповідальність передбачено абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344, відповідно до якого за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стосовно того, що повна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустимих параметрів, суд зазначає, що в межах спірних правовідносин для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності достатньо встановлення перевищення хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Також, суд відмічає, що законодавством про автомобільний транспорт не розмежовано перевезення подільного чи неподільного вантажу.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень відповідний дозвіл на рух автомобільними дорогами України перевізник має отримати на будь-який вантаж незалежно від того подільний він чи неподільний.
Необхідність отримання перевізником дозволу на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажу з перевищенням габаритних або вагових обмежень передбачено вимогами частини 4 статті 48 Закону № 2344.
Стосовно того, що вантаж, який перевозився, є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (як свідчення помилковості результатів зважування), то суд зазначає, що автомобіль на ваги заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-8 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.
Відповідно до пункту 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Щодо відсутності методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі суд відмічає, що означене не ставить під сумнів достовірність результатів зважування.
Вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, виключена з 08.09.2017 із вказаного нормативно-правового акту на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.
Тому, з огляду на виключення п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов'язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Крім того, відповідачем до відзиву додано свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки, чинне до 19.07.2024 р.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а також дотримання порядку розгляду справи. Позивача повідомлено про дату розгляду справи та надано можливість надати свої заперечення. Строк розгляду у справи відповідачем не порушено.
Відтак, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, що має наслідком відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 31.10.2023 р. №ПШ018660 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.02.2024 р.
Суддя Н.В. Лісовська