16 лютого 2024 року м. Львівсправа № 380/27367/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати нарахованої пенсії за періоди: з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, перерахованої у сумі 27993,60 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001011; з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, перерахованої у сумі 114944,01 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 380/2069/22; з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року, перерахованої у сумі 42000,00 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/11229/23;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати нарахованої пенсії за періоди: з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, перерахованої у сумі 27993,60 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001011; з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, перерахованої у сумі 114944,01 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 380/2069/22; з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року, перерахованої у сумі 42000,00 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/11229/23.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідач відмовив йому у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати нарахованої пенсії за такі періоди: з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, перерахованої у сумі 27993,60 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001011; з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, перерахованої у сумі 114944,01 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 380/2069/22; з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року, перерахованої у сумі 42000,00 грн згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/11229/23.
Позивач уважає, що оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем і саме з вини відповідача він у період з 01 січня 2018 року до жовтня 2023 року не отримував значну її частину, то у нього відповідно до положень Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), наявне право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою перерахованої на виконання вказаних судових рішень сум пенсії.
З огляду на викладене адміністративний позов просить задовольнити повністю.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 24 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 04 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказану ухвалу відповідач отримав 06 грудня 2023 року в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що встановлений ухвалою судді від 04 грудня 2023 року про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, минув, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує цю справу на підставі наявних у її матеріалах доказів.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001011 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 88% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01 січня 2018 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа № 9116980-МВС).
Такий перерахунок пенсії фактично здійснено відповідачем з 01 лютого 2020 року.
Згідно з Розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 9116980 загальна сума доплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року становить 27993,60 грн.
Докази виплати цієї суми у матеріалах справи відсутні.
Листом від 25 січня 2020 року № 1300-0330-8/1447 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що доплату пенсії за період з 01 січня 2018 року по 02 січня 2020 року в сумі 26356,88 грн буде здійснено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 380/2069/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 04 березня 2021 року № 22/6-1191 з 88% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі 88% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 04 березня 2021 року № 22/6-1191 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 88% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 04 березня 2021 року № 22/6-1191, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа № 9116980-МВС).
Такий перерахунок пенсії фактично здійснено відповідачем з 01 серпня 2022 року.
Згідно з Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 9116980 загальна сума доплати перерахованої пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року становить 114944,01 грн.
Докази виплати цієї суми у матеріалах справи відсутні.
Листом від 06 липня 2022 року № 8425-7466/Д-52/8-1300/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що доплата пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року здійснюється за окремою бюджетною програмою, а її виплату буде проведено в межах бюджетних асигнувань після їх виділення на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, що надійшли до боржника в порядку черговості, з Державного бюджету України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/11229/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01 січня 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило з 01 січня 2022 року перерахунок та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа № 9116980-МВС).
Такий перерахунок пенсії фактично здійснено відповідачем з 01 жовтня 2023 року.
Згідно з Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 9116980 загальна сума доплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року становить 42000,00 грн.
Докази виплати цієї суми у матеріалах справи відсутні.
Листом від 20 вересня 2023 року № 25196-25755/Д-52/8-1300/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
31 жовтня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просив відповідно до вимог Закону № 2050 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за періоди з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року.
Листом від 10 листопада 2023 року № 30391-31938/Д-55/8-1300/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача у відповідь на його заяву, зокрема про те, що Закон № 2050 передбачає, що компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані громадянам, але строки їх виплати порушені. Пенсія позивача перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для нарахування компенсації відсутні.
Позивач, уважаючи протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати нарахованої пенсії за періоди з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за періоди з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Статтею 1 Закону № 2050 передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
За змістом статті 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації положень Закону № 2050 Кабінет Міністрів України видав постанову № 159 від 21 лютого 2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Згідно із пунктом 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Системний аналіз наведених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі № 140/1547/19.
Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001011 відповідач у лютому 2020 року провів перерахунок основного розміру пенсії позивача.
Внаслідок цього перерахунку позивачу за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року нараховано суму пенсійних виплат у загальному розмірі 27993,60 грн.
Тобто, відповідач порушив строки виплати частини пенсії позивача з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року, заборгувавши в загальному позивачу за цей період 27993,60 грн пенсійних виплат.
Однак цю заборгованість відповідач на час подання цього позову позивачу не виплатив.
Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 380/2069/22 відповідач у серпні 2022 року провів перерахунок основного розміру пенсії позивача.
Внаслідок цього перерахунку позивачу за період з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року нараховано суму пенсійних виплат у загальному розмірі 114944,01 грн.
Тобто, відповідач порушив строки виплати частини пенсії позивача з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2022 року, заборгувавши в загальному позивачу за цей період 114944,01 грн пенсійних виплат.
Однак цю заборгованість відповідач на час подання цього позову позивачу не виплатив.
Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/11229/23 відповідач у жовтні 2023 року провів перерахунок пенсії позивача.
Внаслідок цього перерахунку позивачу за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року нараховано суму пенсійних виплат у загальному розмірі 42000,00 грн.
Тобто, відповідач порушив строки виплати частини пенсії позивача з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року, заборгувавши в загальному позивачу за цей період 42000,00 грн пенсійних виплат.
Однак цю заборгованість відповідач на час подання цього позову позивачу не виплатив.
Ураховуючи те, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050), а заборгованість, як вище встановлено судом, позивачу наразі не виплачена, суд доходить висновку, що вимоги позивача про виплату компенсації втрати частини доходів через порушення строку виплати пенсії є передчасними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 січня 2024 року у справі № 200/7529/20-а, яку суд враховує на підставі вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
З огляду на наведене суд уважає, що відповідач діяв правомірно, оскільки правових підстав для виплати компенсації втрати частини доходів перед виплатою заборгованості немає.
В аспекті викладеного суд звертає увагу позивача також на те, що у зв'язку з відсутністю фактичної виплати заборгованості з пенсії не видається за можливе встановити період прострочення та здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів відповідно до вимог Порядку № 159.
За цих обставин право позивача на одержання компенсації втрати частини доходів виникне у майбутньому, а саме в день виплати заборгованості з перерахованої пенсії, тому позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є наразі передчасними, про що вже зазначено вище, відповідно задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16 лютого 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна