Іменем України
16 лютого 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1393/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 13 листопада 2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху.
Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 27.11.2023 роз'єднано заявлені у справі №360/1363/23 позовні вимоги, виділивши в самостійне провадження вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , зокрема, про:
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 22.09.2023;
зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Луганського окружного адміністративного суду, 27.11.2023 справу передано для розгляду судді Петросян К.Є. та присвоєно порядковий номер 360/1393/23.
Ухвалою суду від 04.12.2023 адміністративну справу №360/1393/23 прийнято до провадження судді. Запропоновано відповідачу надати до суду протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також зобов'язано надати до суду докази нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 22.09.2023, у разі не виплати надати довідку щодо підстав такої невиплати.
Ухвалою суду від 05.01.2024 повторно запропоновано відповідачу надати суду протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. Зобов'язано відповідача у строк протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати докази нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 22.09.2023, у разі не виплати надати довідку щодо підстав такої невиплати.
Ухвалою суду від 19.01.2024 витребувано від Міністерства оборони України докази нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 22.09.2023, у разі не виплати надати довідку щодо підстав такої невиплати.
14.02.2024 відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на таке.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 №274 молодшого сержанта контрактної служби ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 30 окремої механізованої бригади від 22 вересня 2023 року №210-РС з військової служби у відставку відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «б» (за станом здоров'я), з 22 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини.
Згідно норм діючого законодавства вбачається, що військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
У відповідності до пункту 4 Порядку № 178 виплата військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно передбачена у разі звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (в різних формах), а саме: рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності; заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 803/756/17.
Відповідач зазначає, що позивач під час проходження військової служби з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 про виплату грошової компенсації за невикористане речове майно не звертався, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2023 №274, в якому зазначено всі здійснені грошові виплати ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 .
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.06.2022 №1308-7501088971; є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.05.2020.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2018 №216 солдата запасу ОСОБА_1 прийнято в добровільному порядку на військову службу за контрактом та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, ВОС-100915/630А. ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Військовослужбовця зараховано на котлове забезпечення з 20 серпня 2018 року (у їдальню бригадного полігону на табірний збір).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 №10064/2 від 22.09.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 14.01.2019 по 12.09.2019, 14.03.2020 по 22.11.2020, 14.07.2021 по 21.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №10064 від 22.09.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 22.08.2022 по 16.09.2022, 17.09.2022 по 01.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 №274 молодшого сержанта контрактної служби ОСОБА_1 , колишнього гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, який з 30 березня 2023 року перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира 30 окремої механізованої бригади від 22 вересня 2023 року №210-РС з військової служби у відставку відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «б», з 22 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення виключено з 22 вересня 2023 року і направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львів.
Також, вищевказаним наказом визначено таке.
Вислуга років у Збройних Силах становить: загальна - 09 років 10 місяців 14 діб (календарна військова служба - 05 років 01 місяць 02 доби, пільгова вислуга 04 роки 09 місяців 12 діб).
Щорічна основна відпустка за 2021 рік не надавалась, грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2021 рік, виплачена. Виплатити грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної основної відпустки за 2021 рік.
Щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалась, грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік, виплачена. Виплатити грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної основної відпустки за 2022 рік.
Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана терміном 10 діб в період з 24 липня 2023 року по 02 серпня 2023 року. Виплатити грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2023 рік та виплатити грошову компенсацію за невикористані 20 діб щорічної основної відпустки за 2023 рік.
Відпустка за сімейними обставинами за 2023 рік не надавалась. Грошова матеріальна допомога за 2023 рік для вирішення соціально-побутових потреб, передбачена наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року, не виплачена.
Премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% від посадового окладу в повному розмірі за період служби з 01 вересня 2023 року по 22 вересня 2023 року, згідно рішення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, не виплачувати.
Щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період служби з 01 вересня 2023 року по 22 вересня 2023 року, згідно рішення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, не виплачувати.
Щорічна додаткова відпустка учасникам бойових дій за період служби за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік не надавалась. Виплатити грошову компенсацію за невикористані 56 діб додаткової відпустки учасникам бойових дій за період служби за 2020 рік. 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік.
Виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону № 2232 порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу у відповідача у період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
За змістом частини 1 статті 91 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
За пунктом 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку №178 встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Таким чином, із аналізу норм статті 9-1 Закону №2011-XII, а також Порядку №178 слідує, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.
Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.
Одночасно суд враховує, що відповідно до пункту 4 Порядку №178 єдиною підставою для виплати грошової компенсації військовослужбовцям є виключно їх заява (рапорт), на підставі чого видається наказ командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, у якому зазначається розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зауважує, що позивачем не надано доказів, підтверджуючих звернення ОСОБА_1 до відповідача із відповідною заявою (рапортом) про виплату компенсації за неотримане речове майно безпосередньо під час звільнення чи під час проходження військової служби.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він звертався із рапортом про виплату компенсації, але не отримав відповідь чи розрахунок (довідку про вартість речового майна), на увагу не заслуговують з огляду на відсутність належних доказів, що підтверджують таке звернення позивача із рапортом до відповідача.
Враховуючи факт того, що позивач з відповідним рапортом не звертався, у відповідача не виникло обов'язку здійснити виплату компенсації за неотримане речове майно, оскільки право ініціювати виплату вказаного виду компенсації належить виключно військовослужбовцю.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_2 .
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян