16 лютого 2024 року справа № П/811/579/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
за участі секретаря судового засідання Батаєвої І.О.,
позивача ОСОБА_1
і представників відповідача Шпак Н.Ф.
та Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (далі - Служба) Кудакова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький (у режимі відеоконференції зі Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області) заяви про накладення штрафу на керівників суб'єктів владних повноважень за невиконання рішення суду,
08 вересня 2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято рішення, котрим частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про стягнення коштів і моральної шкоди (Том 14 а.с.61-68).
Суд стягнув з Управління кошти у сумі 29088,59 грн і судові витрати у сумі 10322,99 грн.
Водночас стягнув моральну шкоду у сумі 10000 грн.
Також зобов'язав Управління перерахувати вихідну допомогу при звільненні з урахуванням виплати коштів за цим рішенням суду і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №П/811/2284/17 і доплатити додаткові кошти.
14 червня 2022 року Третій апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди і в цій частині вимог відмовив у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін (Том 14 а.с.75-78).
10 листопада 2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято додаткове рішення, котрим зобов'язано Управління перерахувати компенсацію за невикористані дні відпусток з урахуванням виплати коштів за цим рішенням суду і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №П/811/2284/17 і доплатити додаткові кошти.
Водночас суд зобов'язав Управління виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з урахуванням виплати коштів за цим рішенням суду і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №П/811/2284/17 (Том 14 а.с.69-74).
14 червня 2022 року Третій апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою додаткове рішення суду залишив без змін (Том 14 а.с.79-82).
01 березня 2023 року суд прийняв ухвалу, якою замінив сторону боржника у виконавчому провадженні за рішенням і додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду на Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486) (далі - Управління 2) (Том 14 а.с.191-195).
07 листопада 2023 року суд прийняв ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про накладення штрафу на керівника боржника (Том 18 а.с.237-242).
Суд встановив Управлінню 2 новий строк подання звіту про виконання рішення і додаткового рішення суду.
Суд зробив такі висновки стосовно виконання рішення і додаткового рішення суду в частині зобов'язального характеру.
Так, станом на 23 жовтня 2023 року належить до виплати:
- вихідна допомога при звільнені - 7291,73 грн (з урахуванням попередньої виплати);
- компенсація за невикористані дні відпусток - 24490,48 грн (з урахуванням попередньої виплати);
- компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - 57165,72 грн (Том 18 а.с.168-174).
Кошти мають бути сплачені за рахунок фонду оплати праці, а не зі спеціального рахунку «виконання судових рішень на користь фізичних і юридичних осіб».
При нарахуванні і виплаті коштів боржник діє, як податковий агент, що породжує обов'язок утримання, нарахування та сплати податків й зборів.
22 листопада і 04 грудня 2023 року суд прийняв ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення та додаткового рішення суду зі зобов'язання нарахувати і виплатити кошти на їх стягнення (Том 19 а.с.69-73, 119-123).
Мова про стягнення коштів у сумі 57165,72 грн, 24490,48 грн і 7291,73 грн.
Рішення суду в частині стягнення коштів у сумі 29088,59 грн (заборгованість зі заробітної плати) і 10322,99 грн (судові витрати) виконувалось Службою з 2022 року (Том 19 а.с.164).
28 листопада 2023 року Служба перерахувала ОСОБА_1 кошти у сумі 22925,45 грн і 10322,99 грн (з урахуванням утримання Управлінням 2 податків і зборів зі заборгованості зі заробітної плати) (Том 19 а.с.187-190).
21 листопада 2023 року Управління 2 подало звіт про виконання рішення суду (Том 19 а.с.55-57).
Зазначило про неможливість виконання рішення суду у спосіб, який встановив суд в ухвалі від 07 листопада 2023 року.
Кошти у сумі 57165,72 грн, 24490,48 грн і 7291,73 грн не сплатили ні Управління 2, ні Служба.
01 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про накладення штрафу на керівника Управління 2 стосовно невиконання рішення суду (Том 19 а.с.112-113).
11 грудня 2023 року позивач подав до суду заяву про накладення штрафу на керівника Служби стосовно невиконання рішення суду (Том 19 а.с.154-155).
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви.
Пояснив, що Служба у платіжних дорученнях не зазначила про сплату заборгованості зі заробітної плати, що призвело до неотримання 100 грн, оскільки банківська установа утримала комісію за зарахування коштів на картковий рахунок.
Зазначив, що Управління 2 не виплатило інші суми коштів і після прийняття судом ухвал про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Представник Служби заперечив стосовно накладення штрафу на керівника.
Пояснив, що в платіжних дорученнях зазначено про сплату коштів на виконання рішення суду. Утримання комісії за зарахування коштів на картковий рахунок - правовідносини, які виникають між клієнтом і банківською установою.
Представник Управління 2 також заперечила стосовно накладення штрафу на керівника.
Зазначила, що виконати рішення суду можна лише за рахунок коштів зі спеціального рахунку «виконання судових рішень на користь фізичних і юридичних осіб», а не за рахунок фонду оплати праці.
На виплату коштів зі спеціального рахунку претендує велика кількість стягувачів, погашення заборгованості перед яким здійснюється Службою в порядку черги.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника Служби і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про накладення штрафу на керівника Управління 2 з таких підстав.
Так, приписами частин 2 і 3 статті 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Законодавець допускає накладення штрафу не тільки на керівника відповідача, а й на іншого суб'єкта владних повноважень, який відповідальний за виконання рішення суду.
Правильність такого тлумачення доводиться і аналізом приписів частини 1 статті 383 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У цій нормі права законодавець під поняттям «суб'єкт владних повноважень» розуміє виключно відповідача, про що чітко зазначає.
Приписами частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що питання накладення штрафу за невиконання рішення суду про стягнення коштів можна розглядати відносно керівників Управління 2 і Служби, так як ці суб'єкти владних повноважень відповідальні (причетні) за виконання рішення суду.
Зміна способу і порядку виконання рішення суду зі зобов'язання нарахувати і виплатити кошти на їх стягнення не звільняла Управління 2 від обов'язку добровільно виконати рішення суду.
Прийнявши ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд залучив Службу, як іншого суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, до процесу виконання.
ОСОБА_1 просив суд накласти штраф на керівника Служби стосовно невиконання рішення суду в частині стягнення коштів у сумі 29088,59 грн (заборгованість зі заробітної плати) і 10322,99 грн (судові витрати).
Служба перерахувала кошти на картковий рахунок позивача у розмірі після утримання податковим агентом податків і зборів.
Утримання банківською установою комісії за зарахування коштів на картковий рахунок - правовідносини, які виникають між клієнтом і фінансовою установою.
Банк підтвердив, що утримав комісію на підставі договору, який укладено з клієнтом (Том 19 а.с.247).
Отже, у ОСОБА_1 виникли спірні правовідносини з банківською установою.
Тому суд відмовляє у задоволенні заяви про накладення штрафу на керівника Служби.
07 листопада 2023 року суд надав Управлінню 2 відповідь на питання виконання рішення суду в письмовій ухвалі.
Висновок суду.
«Тому кошти мають бути сплачені за рахунок фонду оплати праці, а не зі спеціального рахунку «виконання судових рішень на користь фізичних і юридичних осіб».
07 лютого 2024 року апеляційний адміністративний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 07 листопада 2023 року (Том 20 а.с.4-5).
Управління 2 не виконало рішення суду, маючи на те можливість.
Так, упродовж листопада - грудня 2023 року своєчасно і у повному обсязі виплатило працівникам заробітну плату (Том 19 а.с.228).
Управління 2 преміювало працівників за вказаний період часу на 2311591,29 грн (Том 19 а.с.228).
Премія, що відноситься до стимулюючих виплат (необов'язкова, розмір якої встановлюється керівником установи), виплачена за рахунок фонду оплати праці.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що керівник Управління 2 свідомо проігнорував правовий висновок суду стосовно порядку виконання рішення суду про сплату коштів у сумі 57165,72 грн, 24490,48 грн і 7291,73 грн.
Керівник Управління 2 мав би виконати рішення суду, а залишок коштів спрямувати на виплату премії.
Такий алгоритм дій продиктовано приписами частини 1 статті 6 КАС України, який розкриває сутнісний зміст такого конституційного принципу як верховенство права (стаття 8 Основного Закону).
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Більше того керівник Управління 2 проігнорував і приписи частини 1 статті 129-1 Конституції України.
Цією нормою права визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Тому суд накладає штраф на керівника Управління 2.
Ним є ОСОБА_2 (Том 19 а.с.55-57).
Суд визначає штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Грошовий вираз становить 60560 грн (20 х 3028).
На підставі викладеного, керуючись ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про накладення штрафу на керівника Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.
Накласти на начальника Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ОСОБА_2 штраф у сумі 60560 грн.
Половину суми штрафу (30280 грн) стягнути на користь ОСОБА_1 , а іншу частину - до Державного бюджету України.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання в частині стягнення на користь ОСОБА_1 розпочинається з 16 лютого 2024 року, а завершиться 15 лютого 2027 року.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання в частині стягнення на користь Державного бюджету України розпочинається з 16 лютого 2024 року, а завершиться 15 травня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складення її повного тексту.
Ухвала набирає законної сили після проголошення суддею.
Повний текст ухвали суду виготовлено 16 лютого 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ