Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
16 лютого 2024 року Справа №200/464/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
25 січня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий засобами поштового зв'язку 18 січня 2024 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Строк звернення до адміністративного суду визначає ст. 122 КАС.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Конституційний Суд України в рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини в п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас ч. 3 ст. 122 КАС передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а навела висновок про те, що норми, зокрема, ст. 55 Закону № 2262 (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Таким чином, норми спеціального законодавства у сфері соціального захисту, які стосуються необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонеру суми пенсії, стосуються саме нарахованих сум пенсії за минулий час, які не виплачені з вини пенсійного органу.
Спірні правовідносини виникли щодо дій пенсійного органу, які полягали в припиненні нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, встановленої Постановою КМУ № 713, з 01 вересня 2021 року.
Отже, до спірних правовідносин належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.
Висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС, у соціальних спорах, наведені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, і полягають в наступному:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу Пенсійного фонду України на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Саме такий висновок наведений Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19.
В постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Застосувавши до спірних правовідносин норми ст. 122 КАС з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав внаслідок припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ № 713, з 01 вересня 2021 року, (як стверджує позивач), він повинен був дізнатися у вересні 2021 року, отримавши відповідну пенсійну виплату.
Отримання позивачем листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 04 грудня 2023 року № 23969-22574/М-02/8-0500/23 - відповіді на його звернення від 13 листопада 2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вичиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через два роки після отримання пенсії за вересень 2021 року.
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 січня 2020 року у справі № 420/3001/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 360/1870/19, від 27 серпня 2021 року у справі № 1.380.2019.000974, від 27 січня 2021 року у справі № 160/4284/19.
Крім того, суд зауважує, що згідно з інформацією, викладеною в листі ГУ ПФУ в Донецькій області від 04 грудня 2023 року № 23969-22574/М-02/8-0500/23, нарахування та виплата ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, установленої відповідно до Постанови КМУ № 713, були припинені з 01 лютого 2022 року, а не з 01 вересня 2021 року, як стверджує позивач.
До суду з цим позовом позивач звернувся 18 січня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Документи, що додаються до позовної заяви, визначені ст. 161 КАС.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС, звертаючись до суду з цим позовом, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки позовна заява не відповідала вимогам ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС, ухвалою від 30 січня 2024 року вона була залишена без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання цієї ухвали засобами електронного зв'язку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали від 30 січня 2024 року позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що починаючи з 2021 року постійно звертався до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявами і скаргами з приводу перерахунку пенсії. Однак пенсійний орган лише в лютому 2022 року здійснив перерахунок пенсії на виконання рішення суду, при цьому припинив нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ № 713.
Позивач зауважив, що про проведений перерахунок, а також про припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн пенсійний орган його не повідомив, розрахунок складових пенсії не надав.
Лише в грудні 2023 року позивачу стало достеменно відомо про припинення нарахування і виплати щомісячної доплати до пенсії.
Також позивач наголосив, що з початку широкомасштабної агресії російської федерації та введення в Україні воєнного стану він перебував в м. Маріуполі. Позивач неодноразово намагався виїхати з міста, однак через відсутність гуманітарних коридорів не зміг цього зробити. Лише в квітні 2022 року власними силами йому вдалося виїхати з вже окупованого міста. Позивач зауважив, що не маючи ніяких технічних засобів та доступу до Інтернету, не міг звернутися до суду за оскарженням дій пенсійного органу.
На початку 2023 року позивач був госпіталізований з ішемічним інсультом мозжечка, цілий місяць перебував у реанімаційному відділенні, проходив тривалу реабілітацію через порушення когнітивних функцій (порушення пам'яті), заново вчився ходити і роботи рухи.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач надав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04 квітня 2022 року № 509-500072887, витяг з його електронного кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, епікриз, виданий комунальним підприємством «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» за період перебування на лікуванні з 16 січня 2023 року по 06 лютого 2023 року, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 822909 від 11 травня 2023 року.
У зв'язку з агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні воєнного стану, триває.
Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України неодноразово оновлювало цей перелік.
Маріупольський район, включаючи Маріупольську міську територіальну громаду, включений до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з його первинної редакції.
З 05 березня 2022 року вся територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, включаючи Маріупольську міську територіальну громаду, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, про що свідчить Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2022 року № 309.
Катастрофічні наслідки, до яких призвели дії російсько-терористичних військ в м. Маріуполі, є загальновідомими.
Зокрема, на 50-сесії Ради ООН з прав людини, яка відбулася в Женеві в червні 2022 року, представлена доповідь щодо ситуації в Маріуполі, який після трьох місяців тотальних руйнувань захопили окупаційні війська російської федерації.
За заявою Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет: «З лютого до кінця квітня Маріуполь, ймовірно, був найбільш смертоносним місцем в Україні. Інтенсивність та масштаби бойових дій, руйнувань, загибелі та поранень переконливо свідчать про порушення міжнародного гуманітарного права та грубі порушення міжнародного права».
За висновками доповіді: підтверджено загибель у Маріуполі 1 348 мирних жителів, зокрема 70 дітей, але фактична кількість загиблих у багато разів більша; жителі провели понад місяць в облозі: у підвалах без води, тепла та медичної допомоги; пошкоджено або зруйновано до 90% багатоповерхових будинків, а також до 60% приватних; були пошкоджені чи зруйновані всі лікарні; не було води - люди вибігали до криниць або відкритих водосховищ, і по дорозі багато гинуло; у місті велися обстріли з танків та важкої артилерії, використовувалися реактивні системи залпового вогню, реактивні снаряди та завдавалися удари з повітря; багато жителів ще не поховано; місто залишили 350 тисяч людей тощо.
Таким чином, в умовах воєнного стану, під час перебування позивача в м. Маріуполі, реалізація ним права на звернення до пенсійного органу і до суду об'єктивно була неможливою. В подальшому звернення позивача до пенсійного органу і суду було об'єктивно ускладнено через стан його здоров'я.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому цей строк підлягає поновленню, а подана позивачем заява - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
1. Заяву позивача - ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, та поновити цей строк.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
4. Ухвала постановлена і підписана суддею 16 лютого 2024 року.
Суддя Т.О. Кравченко