Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2024 року Справа №200/4751/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, ЄДРПОУ 03197428) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
31.10.2022 року року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків з дня отримання ухвали шляхом надання до суду:
- інформації про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- засвідчених належним чином копій кожного з наданого до суду документу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року позовну заяву повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі №200/4751/22, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 200/4751/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналогічні положення містяться в частині 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За змістом ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В порушення наведених вимог Кодексу позивач не додав до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на які містяться посилання в позові, а саме: докази того, що відповідачем було відмовлено у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 5688,00 грн.
Подані разом з позовною заявою копії документів, не містять будь-якої інформації, яка стосується твердження позивача про те, що відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 5688,00 грн.
Докази неможливості самостійного подання позивачем доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, до позовної заяви також не додані.
Також суд зазначає, що в позовній заяві Позивачем зазначено, що 21 вересня 2022 року Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було повідомлено про те, що у червні 2022 року їй було виплачено одноразову надбавку до пенсії у розмірі 612,00 грн., проте доказів в підтвердження викладеного Позивачем надано не було.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачу, слід надати відповідні докази, якими підтверджуються обставини викладені в позовній заяві.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Так, позивач, зокрема, просить суд: визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо незаконного зменшення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учаснику війни та стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на мою користь недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік на загальну суму 5688,00 грн.
Проте, з викладених в позові обставин та наданих доказів, вбачається, що Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на обліку в управлінні соціального захисту населення як отримувач будь-якого виду державної соціальної допомоги не перебуває. Таким чином з питання отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року Позивачу необхідно звернутися за місцем отримання пенсії.
З викладеного вбачається, що Відповідачем не було відмовлено Позивачу у виплаті, а лише надано роз'яснення, щодо звернення до органу Пенсійного фонду, таким чином не зрозуміло в чому саме виразились протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради.
Також суд зазначає, що в позовній заяві Позивачем зазначено, що 21 вересня 2022 року Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було повідомлено про те, що у червні 2022 року їй було виплачено одноразову надбавку до пенсії у розмірі 612,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги викладено не конкретизовано, у зв'язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами, та обгрунтувати в чому саме виразились протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачу слід визначитись з відповідачем по справі, уточнити позовні вимоги та надати відповідні докази.
Згідно пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем в порушення зазначених вимог не зазначено в адміністративному позові: де знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких приєднані до матеріалів справи.
Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем в підтвердження обґрунтованості позовних вимог не надано до суду підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та таких самих підстав.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, а саме не завірені належним чином копія кожного з наданого до суду документу.
Між тим, згідно з частиною другою статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 42 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частиною другою зазначеної статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Суд зазначає, що під час розгляду справи суд має встановити за наявними матеріалами (в тому числі) особу позивача.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Під час дослідження матеріалів позовної заяви судом встановлено, що документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд мав би можливість встановити особу позивача та констатувати його правосуб'єктність представником позивача суду не надано.
Судом встановлено, що в позовній заяві вказано адресу реєстрації позивача. Разом із цим, докази на підтвердження зазначеного факту до позову не додані.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, а саме: документів, що підтверджують відомості, зазначені у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи […].
В матеріалах справи відсутний оригінал позовної заяви з додатками та позовна заява з додатки для відповідача. Таким чином Позивачу не обхідно надати до суду оригінал позовної заяви з додатками для суду та відповідача.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- доказів, якими підтверджуються обставини викладені в позовній заяві;
- уточненої позовної заяви із зазначенням доводів, в чому саме виразились протиправні дії відповідача та визначитись з відповідачем по справі;
- документів, що підтверджують відомості, зазначені у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- інформації про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригінал позовної заяви з додатками для суду та відповідача;
- засвідчених належним чином копій кожного з наданого до суду документу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.В. Череповський