16 лютого 2024 рокуСправа №160/29213/23
позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає y не нарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 22.01.2023 року по 26.01.2023 року, з 27.01.2023 року по 27.02.2023 року, з 03.04.2023 року по 19.04.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням під час Захисту Батьківщини та за період перебування його у відпустці після такого тяжкого поранення для лікування з 27.02.2023 року по 27.03.2023 року, з 18.04.2023 року по 18.05.2023 року відповідно до Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 16129,03 грн., пропорційно часу його безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я із 22.01.2023 року по 26.01.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням пов'язаним із Захистом Батьківщини виходячи із гарантованої пунктом 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., за час його безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я із 27.01.2023 року по 27.02.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням пов'язаним із Захистом Батьківщини відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 56666,66 грн., пропорційно часу його безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я із 03.04.2023 року по 19.04.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням пов'язаним із Захистом Батьківщини виходячи із гарантованої пунктом 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., за період перебування його у відпустці для лікування з 27.02.2023 року по 27.03.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням під час Захисту Батьківщини, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду № 168 від 28.02.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., за період перебування його у відпустці для лікування з 18.04.2023 року по 18.05.2023 року у розмірі 1000000,00 грн., у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням під час Захисту Батьківщини, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду № 168 від 28.02.2022 року.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що, у порушення норм чинного законодавства, військова частина НОМЕР_1 не нарахувала та не виплатила йому збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а також додаткової винагороди на час переміщення з одного лікувального закладу до іншого та за період перебування у відпустці для лікування.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Відповідач правом на надання відзову не скористався.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 03.12.2022 року по 09.08.2023 року.
Під час проходження військової служби та приймаючи участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі н.п. Червонополівка (Луганська область) 21.01.2023 року позивач отримав поранення, що підтверджується довідкою про обставини поранення № 2964 від 16.03.2023 року.
Далі, у зв'язку із отриманим пораненням, про яке вказано у вищевказаній довідці позивач потрапив на стаціонарне лікування до КНП «МКЛ № 6» ДМР де пробув із 22.01.2023 року по 26.01.2023 року, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 0140223, далі був госпіталізований у відділення травматології КНП «ЦМЛ» РМР де пробув із 27.01.2023 року по 27.02.2023 року, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1524.
За наслідком такого лікування гарнізонною ВЛК був проведений медичний огляд за наслідком якого прийнята постанова, що підтверджується довідкою військово - лікарської комісії від 27.02.2023 року № 2250 якою визначено, що отримана травма відноситься до тяжких і встановлена потреба у відпустці за станом здоров'я на тридцять днів, тобто до 27.03.2023 року.
З 03.04.2023 року по 19.04.2023 року у зв'язку із отриманим пораненням позивач проходив стаціонарне лікування у КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1191.
За наслідком такого лікування КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» також був проведений медичний огляд та прийнята постанова, що підтверджується довідкою військово - лікарської комісії від 18.04.2023 року № 168 якою визначено, що отримана травма класифікується як тяжка і встановлена потреба у відпустці за станом здоров'я на тридцять днів.
22.06.2023 року, гарнізонною ВЛК проведений медичний огляд позивача за наслідком якого була прийнята постанова, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 662 якою визначено, що отримане поранення пов'язане із Захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких, непридатний до військової служби з переоглядом через шість місяців.
Наказом № 151 -РС від 09.08.2023 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоровя.
Разом з тим, ані під час проходження лікування, ані під час розрахунки при звільненні відповідачем не нараховано додаткову винагороду передбачену Постановою №168.
Вважаючи подібну бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід28.02.2022 №168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Суд звертає увагу, що обидві вказані вище умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються довідкою (свідоцтвами) військово-лікарських комісій, а також виписками та виписними епікризами із медичних карт стаціонарного хворого.
А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням. Так само відповідно останній має право на отримання додаткової винагороди за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування.
Оскільки, як вже було встановлено вище, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та часу перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня, не виплата відповідачем відповідної винагороди є грубим порушенням прав позивача.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України підлягають розподілу, відсутні.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає y не нарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 22.01.2023 року по 26.01.2023 року, з 27.01.2023 року по 27.02.2023 року, з 03.04.2023 року по 19.04.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням під час Захисту Батьківщини та за період перебування його у відпустці після такого тяжкого поранення для лікування з 27.02.2023 року по 27.03.2023 року, з 18.04.2023 року по 18.05.2023 року відповідно до Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 16129,03 грн., пропорційно часу його безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я із 22.01.2023 року по 26.01.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням пов'язаним із Захистом Батьківщини виходячи із гарантованої пунктом 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., за час його безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я із 27.01.2023 року по 27.02.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням пов'язаним із Захистом Батьківщини відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 56666,66 грн., пропорційно часу його безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я із 03.04.2023 року по 19.04.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням пов'язаним із Захистом Батьківщини виходячи із гарантованої пунктом 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., за період перебування його у відпустці для лікування з 27.02.2023 року по 27.03.2023 року у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням під час Захисту Батьківщини, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду № 168 від 28.02.2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., за період перебування його у відпустці для лікування з 18.04.2023 року по 18.05.2023 року у розмірі 1000000,00 грн., у зв'язку із отриманим ним тяжким пораненням під час Захисту Батьківщини, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду № 168 від 28.02.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька