06 лютого 2024 року Справа № 160/25115/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02.10.2023 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2023 № 047050002712 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » щодо відмови зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 та відмови призначити їй грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального стажу: з 01.08.1982 по 31.01.1983 на посаді бібліотекаря бібліотеки-філіалу № 6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 01.02.1983 по 02.02.1984 виконання обов?язків на посаді завідуючої бібліотеки-філіалу № 6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 03.02.1984 по 07.10.1985 на посаді бібліотекаря бібліотеки-філіалу № 6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 08.10.1985 по 31.07.1986 на посаді бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 01.08.1986 по 03.05.2012 на посаді старшого бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області; з 04.05.2012 по 01.01.2014 на посаді провідного бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Комунального закладу «Централізована бібліотечна система» Дніпродзержинської міської ради, з 02.01.2014 по 13.09.2018 на посаді заступника директора по роботі з дітьми у Комунальному закладі «Централізована бібліотечна система м. Кам?янського» Кам?янської міської ради;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що вона має спеціальний (бібліотечний) стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача-1 та зверталась до відповідача-1 про здійснення виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому рішенням відповідача-2 було відмовлено у такому призначенні оскільки у позивача відсутнє право на призначення одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, оскільки відсутній необхідний спеціальний стаж. Позивач вважає щодо рішення відмови зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 та відмови призначити їй грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
06.10.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідачів додаткові докази по справі.
27.10.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем-2 було розглянуто заяву позивача та рішенням правомірно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж роботи на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обумовлює й відсутність підстав призначення позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
31.10.2023 року від відповідача-2 надійшли витребувані судом докази.
01.12.2023 року відповідно до розпорядження керівника апарату суду №745д та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Дєєву М.В.
06.12.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження справу та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Копія ухвали від 06.10.2023 року та позовні матеріали були направлені відповідачу-1 через системи «Електронний суд» та доставлені в його електронний кабінет 03.10.2023 року та 06.10.2023 року. Також, ухвала від 06.12.2023 року була доставлена відповідачу-1 в його електронний кабінет 06.12.2023 року.
Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем-1 відзив на позовну заяву та витребувані судом докази до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно принципу екстериторіальності заяву позивача розподілено для опрацювання на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.02.2023 № 047050002712 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » відмовлено позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за відсутності стажу за вислугу років на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до п. «е» частини першої ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зазначено, що розглянуто довідку №10 від 13.02.2023 року, яка видана Комунальним закладом «Централізована бібліотечна система м.Кам'янського» Кам'янської міської ради та повідомлено, що дана організація не відноситься до закладів і установ освіти, що передбачено постановою №909 від 04.11.1993 року. Також, гр. ОСОБА_1 , на момент досягнення пенсійного віку працювала на посаді заступника директора по роботі з дітьми, що не відповідає переліку найменування посад відповідно до постанови №909 від 04.11.1993.
Позивач вважає вказане рішення відповідача-2 про відмову у нарахуванні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячної пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV у редакції на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пунктів 2 та 4 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10) , що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (ЗП України, 1994 р., № 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., № 39, ст. 1820; 2004 р., № 46, ст. 3052);
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» (ЗП України, 1992 р., № 11, ст. 271).
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктами 5-7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону (1058-15), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, до посад у освітніх закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, віднесено бібліотекарів, завідувачів бібліотек.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 14.09.2018 року.
Згідно із розрахунком стажу загальний страховий стаж позивача становить 43 роки 11 місяці 12 днів.
Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.10.1977 позивач працювала зокрема на наступних посадах:
- з 01.08.1982 року по 31.01.1983 року - на посаді бібліотекаря бібліотеки-філіалу №6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області;
- з 01.02.1983 року по 02.02.1984 року виконувала обов'язки завідуючої бібліотеки-філіалу №6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області;
- з 03.02.1984 року по 07.10.1985 року на посаді бібліотекаря бібліотеки-філіалу №6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області;
- з 08.10.1985 року по 31.07.1986 року - на посаді бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області;
- з 01.08.1986 року по 03.05.2012 року - на посаді старшого бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області;
- з 04.05.2012 року по 01.01.2014 року - на посаді провідного бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Комунального закладу «Централізована бібліотечна система» Дніпродзержинської міської ради;
- з 02.01.2014 року по 31.05.2021 року - заступник директора по роботі з дітьми у Комунальному закладі «Централізована бібліотечна система м.Кам'янського» Кам'янської міської ради.
Відомості про роботу позивача на вказаних посадах підтверджується також довідкою Комунального закладу «Централізована бібліотечна система м.Кам'янського» Кам'янської міської ради від 13.02.2023 року №10, згідно з якою ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Комунальному закладі «Централізована бібліотечна система м.Кам'янського» Кам'янської міської ради - 01.08.1982 прийнята на посаду бібліотекара бібліотеки -філіала №6 (наказ №45 параграф 1 від 30.07.1982 ); - 01.02.1983 призначена на посаду виконуючої обов'язки завідуючої бібліотеки-філіалу №6 на період декретної відпустки (наказ №10 параграф З від 01.02.83); - 03.02.1984 переведена на посаду бібліотекара в бібліотеку - філіал №;6 (наказ №5 параграф 5 від 31.01.1984); - 08.10.1985 переведена на посаду бібліотекара центральної міської дитячої бібліотеки (наказ №68 параграф 1 від 01.10.1985); - 01.08.1986 призначена на посаду старшого бібліотекара центральної міської дитячої бібліотеки (наказ №49 параграф 6 від 01.08.1986); - 06.12.1991 в зв'язку з переатестацією і переходом на нові умови праці присвоєна кваліфікація бібліотекар 1 категорії (наказ №53 від 09.12.1991); - 01.01.1993 В зв'язку з переходом на нові умови праці присвоєна кваліфікація провідного бібліотекара 14 розряду (наказ №23 від 04.05.1993); - 03.05.2012 звільнена у зв'язку з переведенням до комунального закладу «Централізована бібліотечна система м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради (наказ №14 параграф 1 від 03.05.2012); - 04.05.2012 призначена на посаду провідного бібліотекара (наказ №2 параграф 1 від 04.05.2012 року); - 02.01.2014 переведена на посаду заступника директора по роботі з дітьми (наказ №3 параграф 1 від 03.05.2012).
Підстава для видачі: книги наказів за 1982-2016 роки, особова справа форми П-2.
Також, згідно із довідкою Комунального закладу «Центральна бібліотечна система м. Кам'янського» Кам'янської міської ради від 13.02.2023 року №10, назву закладу «Дніпродзержинська централізована бібліотечна система» змінено на Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради. Рішення міської ради від 27.01.2012 №352-18/VІ «Про виділ з управління культури та туризму Дніпродзержинської міської ради самостійних юридичних осіб» наказу управління культури та туризму міської ради від 01.02.2012 №6. Назву Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради змінено на Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система м. Кам'янського» Кам'янської міської ради. Рішення Кам'янської міської ради від 30.09.2016 №485-10/VІІ «Про зміну найменування комунального закладу «Централізована бібліотечна система м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачами не заперечено, при призначенні пенсії за віком виплату грошової допомоги, визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV, позивачу не було здійснено.
Зі змісту спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.02.2023 № 047050002712, що позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги, оскільки до заяви не надано документів про віднесення до закладів освіти Комунального закладу «Центральна бібліотечна система м.Кам'янського».
Так, пунктом 2 Порядку №1191 встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
Зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Бібліотеки», а в частині «Найменування посад» містить зазначення «завідуючі, бібліотекарі», при цьому зміст пункту 2 «Примітки» вказаного Переліку №909 визначає, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Статтею 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» визначено види бібліотек, які, зокрема, за призначенням поділяються на публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій). Публічні, спеціальні та спеціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.
Бібліотека, відповідно до частини третьої статті 12 цього Закону, може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.
Також, статтею 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» встановлені соціальні гарантії працівників бібліотек, відповідно до частини першої якої на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини шостої статті 30 цього Закону працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 2 «Примітки» Переліку закладів і установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, в площині дії пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату відповідної грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на відповідних посадах незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів і установ.
З огляду на викладене, робота на посаді бібліотекаря та завідувача бібліотеки надає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на те, що позивач на момент призначення пенсії за віком працювала у відповідному закладі бібліотеки та мала достатній трудовий стаж роботи в даному закладі, зворотнього відповідачами не доведено, при цьому, раніше пенсію не отримувала, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин, відмовляючи позивачеві у призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач-2 діяв протиправно.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2023 № 047050002712 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 про відмову позивачу у призначені грошової допомоги передбаченої п.7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», винесене не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасувати, і такий спосіб захисту порушеного права у даному випадку є належним, чим і скористався позивач.
Позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача-2 зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального стажу: з 01.08.1982 по 31.01.1983 на посаді бібліотекаря бібліотеки-філіалу № 6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 01.02.1983 по 02.02.1984 виконання обов'язків на посаді завідуючої бібліотеки-філіалу № 6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 03.02.1984 по 07.10.1985 на посаді бібліотекаря бібліотеки-філіалу № 6 Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 08.10.1985 по 31.07.1986 на посаді бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області, з 01.08.1986 по 03.05.2012 на посаді старшого бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Дніпродзержинської централізованої бібліотечної системи Дніпропетровської області; з 04.05.2012 по 01.01.2014 на посаді провідного бібліотекаря Центральної міської дитячої бібліотеки Комунального закладу «Централізована бібліотечна система» Дніпродзержинської міської ради, з 02.01.2014 по 13.09.2018 на посаді заступника директора по роботі з дітьми у Комунальному закладі «Централізована бібліотечна система м. Кам'янського» Кам'янської міської ради, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів відмови відповідача-2 у зарахуванні вказаних спірних періодів роботи до спеціального стажу, також не містить таких підстав і спірне рішення відповідача-2.
Суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Захист прав за відсутності доказів їх реального порушення не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що вона має спеціальний (бібліотечний) стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячної пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» першим визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу такої виплати.
Як вже зазначалося судом вище, згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Отже право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується не лише з виходом на пенсію з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а і з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
При цьому в межах розгляду даної адміністративної справи суд не обраховував спеціальний страховий стаж роботи позивача на певних визначених законодавством посадах, а також судом не досліджувалося питання неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії та, відповідно, не з'ясовувалися дані підстави.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, виплати та визначення підстав, за яких призначається виплачується грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове держави пенсійне страхування» або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню при призначенні пенсії за віком у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.3196844656.1 від 14.09.2023 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 536,80 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2023 року № 047050002712 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 про відмову ОСОБА_1 у призначені грошової допомоги передбаченої п.7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2023 року про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню при призначенні пенсії за віком у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв