16 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/31756/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі - ТОВ «ДОК-АГРО», товариство, позивач, декларант) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/00559/2 від 15.08.2023, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2023/006071.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 серпня 2022 року між позивачем ТОВ «ДОК-АГРО» (покупець) та ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу №01/08/2022 від 01.08.2022, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар, виготовлений виробником та призначений для продажу на території України.
Надалі між сторонами було укладено Специфікацію №6 від 28.04.2023р. щодо поставки товару - каустичної соди в пластівцях на умовах CIF (INCOTERMS), Клайпеда, Литва загальною вартістю 12 749,00 доларів США. Умови оплати за товар було визначено наступним чином: 30% від загальної вартості у формі передоплати, а 70% від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту покупцю.
Також продавцем було надіслано покупцю комерційний інвойс від 28.04.2023 щодо здійснення оплати за товар в сумі 12 749,00 доларів США.
На виконання умов Контракту, Специфікації та на підставі комерційного інвойсу ТОВ «ДОК-АГРО» було здійснено через АБ «УКРГАЗБАНК» наступні платежі: 4125.00 доларів США відповідно до swift від 28.04.2023р.; 8624.00 доларів США відповідно до swift від 13.06.2023р. на загальну суму 12 749,00 доларів США.
Крім цього, на підтвердження вартості товару компанією ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) було надіслано на адресу покупця прайс - лист від 28.04.2023р., згідно з яким визначено, що сторонами зафіксовано ціну на каустичну соду в пластівцях - 579,50 дол. США.
На підставі вказаного контракту на митну територію України було ввезено товар каустичну соду в пластівцях на умовах CIF (INCOTERMS), Клайпеда, Литва загальною вартістю 12 749.00 доларів США. Умови оплати за товар було визначено наступним чином: 30% від загальної вартості у формі передоплати, а 70% від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту покупцю. Також Продавцем було надіслано Покупцю комерційний інвойс від 28.04.2023р. щодо здійснення оплати за товар в сумі 12 749,00 доларів США.
В обґрунтування позову також вказав, що з метою митного оформлення товару 14 серпня 2023 року подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA205140065075U2 на товар: «гідроксид натрію (сода каустична) у твердому стані, поставляється в пластівцях булого кольору, зміст основної речовини сода каустична (NaOH) - 99,2%, карбонат натрію (NaC03) - 0,28%, хлорид натрію (NaCI) 0,01%, оксид заліза (Fe203) - 0,02%, сфера 2 застосувань: сільське господарство: при боротьбі з паразитами і грибковими хворобами». Код товару згідно УКТЗЕД 2815110000 (графа 33 МД) з рівнем митної вартості 579,50 доларів США за 1 тонну.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений Митним Кодексом України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України.
У поданій декларації декларантом визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року №UA205140/2023/00559/2, та надав картку відмови в прийнятті митної декларації; митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006071 від 15.08.2023, визначивши митну вартість за резервним методом, що призвело до сплати митних платежів у більшому розмірі. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з підстав ненадання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених частинами другою - четвертою Митного кодексу України (далі - МК України), та подання документів, які містять неточності.
Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 МК України надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку позивача, відповідачем безпідставно не враховано той факт, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня вартості продажу аналогічних товарів на європейському ринку не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації вартості продажу аналогічних товарів на європейському ринку, при чому без конкретного зазначення відповідного ресурсу, оскільки порядок формування цих невідомих ресурсів, ведення, отримання інформації, а також порядок використання їх даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Крім того, абсолютно незрозумілим є порівняння вартості товару, взятого за розрахунок митним органом і тим, який імпортується наразі.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року позовну заяву ТОВ «ДОК-АГРО» залишено без руху, у зв'язку з виявленими недоліками, які позивачу необхідно усунути шляхом подання належного офіційного перекладу на українську мову документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою, а саме: копія swift від 28.04.2023 на суму 4125, 00 дол. США; копія swift від 13.06.2023 на суму 8624,00 дол. США; копія коносаменту № MEDUE0088009 від 27.05.2023 (арк.спр.64).
На адресу суду 05 червня 2023 року надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви з долученими до позовної заяви документами, які були викладені іноземною мовою, з офіційним перекладом їх українською мовою (арк.спр.66-75).
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк.спр.76).
У відзиві на позовну заяву від 17.11.2023 відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з наступних підстав.
За митною декларацією були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності. Відповідач наводить заперечення, які за змістом тотожні оскаржуваному рішенню.
Зазначає, що на вимогу митниці декларантом не було подано достатніх документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Оскільки декларантом подано документи, які, на думку митниці, фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про визначення митної вартості прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а розгляд справи здійснювати із викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 123).
У відповіді на відзив від 27 грудня 2023 року представник позивача не погоджується із висновками відповідача у відзиві та просить позов задовольнити з підстав, наведених у позові (арк.спр.128-135).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
01 серпня 2022 року між позивачем ТОВ «ДОК-АГРО» (покупець) та ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу №01/08/2022 від 01.08.2022, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти каустичну соду в пластівцях на умовах CIF (INCOTERMS), Клайпеда, Литва та оплатити згідно інвойсів товар загальною вартістю 12 749,00 доларів США. Умови оплати за товар було визначено наступним чином: 30% від загальної вартості у формі передоплати, а 70% від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту покупцю. Також продавцем було надіслано покупцю комерційний інвойс від 28.04.2023р. щодо здійснення оплати за товар в сумі 12 749,00 доларів США.
Надалі між сторонами було укладено Специфікацію № 6 від 28.04.2023р. щодо поставки товару - каустичної соди в пластівцях на умовах CIF (INCOTERMS), Клайпеда, Литва загальною вартістю 12 749,00 доларів США. Умови оплати за товар було визначено наступним чином: 30% від загальної вартості у формі передоплати, а 70% від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту покупцю.
Як слідує з матеріалів справи, продавцем було надіслано покупцю комерційний інвойс від 28.04.2023 щодо здійснення оплати за товар в сумі 12 749,00 доларів США.
На виконання умов Контракту, Специфікації та на підставі комерційного інвойсу ТОВ «ДОК-АГРО» було здійснено через АБ «УКРГАЗБАНК», що підтверджується відмітками банку, наступні платежі: 4125,00 доларів США відповідно до swift від 28.04.2023р.; 8624.00 доларів США відповідно до swift від 13.06.2023р. на загальну суму 12 749.00 доларів США.
Крім цього, на підтвердження вартості товару компанією ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) було надіслано на адресу покупця прайс - лист від 28.04.2023р., яким чітко визначено, що сторонами зафіксовано ціну на каустичну соду в пластівцях - 579,50 дол. США.
Відповідно до пункту 3 контракту №01/08/2022 встановлено, що ціна товару, що поставляється за даним контрактом, погоджується на кожну партію товару окремо і відображається у відповідних доповненнях/специфікаціях або додатках до цього контракту. Загальна вартість контракту складається з сум усіх підписаних сторонами додатків/Специфікацій або доповнень. Валюта контракту - долар США. Товар, що купується за даним контрактом, буде транспортований в Україну, для митного очищення і використання на території України (арк. спр. 27).
ТОВ «ДОК-АГРО» 14 серпня 2023 року подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA205140065075U2 на товар: «гідроксид натрію (сода каустична) у твердому стані, поставляється в пластівцях булого кольору, зміст основної речовини сода каустична (NaOH) - 99,2%, карбонат натрію (NaC03) - 0,28%, хлорид натрію (NaCI) 0,01%, оксид заліза (Fe203) - 0,02%, сфера 2 застосувань: сільське господарство: при боротьбі з паразитами і грибковими хворобами». Код товару згідно УКТЗЕД 2815110000 (графа 33 МД) з рівнем митної вартості 579,50 доларів СШA за 1 тонну.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений Митним Кодексом України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: митна декларація №23UA205140065075U2; контракт купівлі-продажу №01/08/2022 від 01.08.2022р; - специфікація до контракту №6 від 28.04.2023р; комерційний інвойс №23AR0428 від 28.04.2023р; swift від 28.04.2023р. на суму 4125,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою; swift від 13.06.2023р. на суму 8624,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою; - сертифікат якості від 03.02.2023р; пакувальний лист за контрактом №01/08/2022; - коносамент N9MEDUE0088009 від 27.05.2023р; прайс-лист ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd від 28.04.2023p; довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 25/126 від 14.08.2023р.; договір транспортного експедирування № 10.01.2022/93ЮД від 10.01.2022р; заявка на надання транспортно-експедиційних послуг №11807 від 28.07.2023р; рахунок N9TG100823003 від 10.08.2023р; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №11807 від 10.08.2023р; експортна митна декларація №020220230000445855.
Позивачем обрано перший (основний) метод визначення митної вартості, тобто за ціною товару.
Декларанту, 15 серпня 2023 року, було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором, угодою, контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації.
Позивачем у відповідь на запит щодо подання додаткових документів було надано: лист - пояснення №15/08 від 15.08.2023р; прайс-лист ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd від 28.04.2023p (повторно); довідку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 25/126 від 14.08.2023р. (повторно); swift від 28.04.2023р. на суму 4125,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою - повторно; swift від 13.06.2023р. на суму 8624,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (повторно); експортну митну декларацію №020220230000445855 із уточненими відомостями продавцем товару.
Крім цього, ТОВ «ДОК-АГРО» було додатково надано відповідачу пояснення, що каталоги, прейскуранти виробника товару у нього відсутні, договори із третіми особами про поставку товарів, митна вартість яких визначається - не укладались, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором також не здійснювалися. Також було зазначено, що послуги експедитора у сумі 2400,00 (дві тисячі чотириста) гривень не додавалися до фактурної вартості товару, так як це є експедиторською винагородою за послуги, що надані на території України, про що зазначається безпосередньо у рахунку N9TG100823003 від 10.08.2023.
Проте, уповноважений орган за результатами перевірки митної декларації , а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року №UA205140/2023/00559/2.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006071 від 15.08.2023, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.
Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів «а » і «b» дозволяє стороні визначати вартість і цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар №1 - 1,05 дол. США/кг за МД №UA209170/2023/63196 від 10.08.2023.
Таким чином, спірний товар було випущено у вільний обіг згідно МД 23UA205140065448U5 від 15.08.2023, з наданням гарантій, передбачених ст.55 МК України (арк.спр.23).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №23АR0428 від 28.04.2023 на суму 12749,00 доларів США (арк.спр.30, 102); банківські платіжні документи, що стосуються товару, зокрема виписку з бухгалтерської документації у вигляді SWIFT від 28.04 2023 на суму 4125,00 доларів США та SWIFT від 13.06.2023 на суму 8624,00 долари США - загальна вартість товару складає 12749,00 доларів США. Тобто, ціна товару у сумі 12749,00 доларів США підтверджується відмітками АБ «УКРГАЗБАНК» (swift перекази), рахунком-фактурою (інвойсом). Суперечностей щодо товару та його ціни такі документи не містять (арк.спр.31, 32, 102).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 01.08.2022 №01/08/2022 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Відповідно до інвойсу №23АR0428 від 28.04.2023 (арк.спр. 30, 102) вартість товару становить 12749,00 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.
Ціна товару в інвойсі №23АR0428 від 28.04.2023 (арк.спр. 30, 102) відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 в МД №23UA205140065075U2 від 14.08.2023 (арк.спр.96).
Банківський платіжні документи (арк.спр. 31-32) свідчать про здійснення оплати у сумі 12749,00 доларів США згідно з контрактом від 01.08.2022 №01/08/2022.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Як вбачається з інвойсу №23АR0428 від 28.04.2023 (арк.спр. 30, 102) умови поставки товару: CIF, Клайпеда, Литва (INCOTERMS).
Щодо виявлених митним органом неточностей, що стосуються розбіжностей, а саме: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 020220230000445855 від 26.05.2023 - 13750 USD не відповідає ціні, зазначеній у рахунку-фактурі від 28.04.2023 №23AR0428- 12749 USD.
Відповідно до п. 1 контракту 01/08/2022 від 01.08.2022, укладеного між продавцем товару «ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co., Ltd» та ТзОВ «Док-Агро», продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити і оплатити хімічні речовини, що надалі називається «Товар». Найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в Додатках/Специфікаціях/або Доповненнях, що є невід'ємною частиною цього Контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано специфікацію №6 до контракту купівлі-продажу 01/08/2022 від 01.08.2022.
У графі 1 даної специфікації зазначено: назва товару - каустична сода в пластівцях; кількість, МТ - 22; ціна, дол. США - 579,50; загальна вартість, дол. США - 13750 дол. США. Водночас у графі «Разом» вартість товару визначена уже на рівні 12 749дол.США. При цьому дана специфікація не передбачає ніякої знижки за товар.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом самостійно було подану експортну декларацію країни відправлення №020220230000445855 від 26.05.2023 для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, про що свідчить інформація, зазначені в графі 44 митної декларації №23UA205140065075U2 від 14.08.2023 року.
Відповідно до експортної декларації країни відправлення №020220230000445855 від 26.05.2023, вартість товару визначена на рівні 13 750,00 дол. США, ціна за одиницю товару - 652,00 дол. США.
Відповідно до наданих декларантом документів, перевезення товару здійснюється на умовах поставки CIF (LT KLAIPEDA).
Відповідно до цих правил, термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця.
Щодо зауважень митного органу до митної декларації країни відправлення, у якій відомості щодо вартості, які наведені у вищезазначеній копії митної декларації країни відправлення не кореспондуються із вартістю оцінюваного товару, заявленою до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Як випливає з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (арк. спр. 95 зворот) , декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації, а також відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів . Декларант не надав додаткових документів, про що повідомив відповідача листом 15/2023 від 15.08.2023. З цього приводу суд зазначає , що декларантом було додатково надано відповідачу пояснення, що каталоги, прейскуранти виробника товару у нього відсутні, договори із третіми особами про поставку товарів, митна вартість яких визначається - не укладались, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором, також не здійснювалися.
Щодо зауваження митного органу про невключення експедиторських витрат до митної вартості, суд зазначає наступне.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач посилається на те, що рахунок про надання транспортних витрат №TG100823003 від 10.08.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезення імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей. Митним органом також було й зазначено, що послуги експедитора у сумі 2400,00 (дві тисячі чотириста) гривень не додавалися до фактурної вартості товару, так як це є експедиторською винагородою за послуги, що надані на території України . про що зазначається безпосередньо й в рахунку №TG100823003 від 10.08.2023 .
Враховуючи позицію Верховного суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 варто звернути увагу на те, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відтак, суд вважає, що у рішенні відповідачем не обґрунтовано підстав для можливого заниження позивачем транспортних витрат та наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.
Стосовно зауваження про те, що прайс-лист товару б/н від 20.07.2023 містить цінову пропозицію для ТОВ "ДОК-АГРО " на товар, що імпортується, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, суд зазначає, що інформація з прайс- листів не є публічною офертою. Це надає можливість продавати товари за іншими цінами, ніж вказані в прайс-листі, у разі здорожчання чи здешевлення товару або досягнення сторонами інших домовленостей (наприклад, придбання великої партії товару, що відповідно може вплинути на вартість товару). В той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа для широкого кола осіб, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку. З огляду на вище викладене, сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером не для загального кола покупців, на думку суду, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД UA209170/2023/63196 від 10 серпня 2023 року, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 15 серпня 2023 року №UA205140/2023/00559/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).
Оскільки картка відмови в митному оформленні (випуску) товару №UА205140/2023/006071 від 15 серпня 2023 року винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року №UA205140/2023/00559/2, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року №UA205140/2023/00559/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2023/006071 від 15 серпня 2023 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Щодо стягнення судових витрат в сумі 7199,16 грн суд виходить з таких приписів статей 244, 139 КАС України.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 7199,16 грн (сім тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 16 копійок), сплачений відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №2323 від 10.10.2023 (арк. спр. 21).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська область, Локачинський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-А, код ЄДРПОУ 40955973) до Волинської митниці (44350, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 79, ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року №UA205140/2023/00559/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2023/006071 від 15 серпня 2023 року .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» судовий збір у розмірі 7199,16 (сім тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень шістнадцять копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович