м. Вінниця
16 лютого 2024 р. Справа № 120/4615/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі Постанови КМ України №103 від 21.02.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Вінницького ОТЦК та СП від 13.10.2021 № ХЛ60093, враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 та індексацію пенсії з 01.03.2023 передбачену постановою КМ України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням уже виплачених сум.
28.12.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зокрема, в обґрунтування наявності підстав для встановлення судового контролю позивач вказав на те, що прийняте судом рішення від 07.06.2023 виконане лише частково. Так, позивач вказав на те, що всупереч висновкам суду та резолютивної частини рішення, виплата йому пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 здійснюється в розмірі зафіксованому станом на 01.04.2019, тобто пенсія обмежена максимальним розміром.
Ухвалою суду від 08.01.2024 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України.
На адресу суду надійшли письмові пояснення до заяви щодо виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України. Свою позицію Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області обґрунтувало тим, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23, Головне управління з 01.01.2018 здійснило перерахунок пенсії позивача. Щодо виплати заборгованості, то представник пенсійного фонду зазначив, що така буде виплачена в порядку календарної черговості за рахунок коштів виділених за окремою бюджетною програмою на фінансування з Державного Бюджету України. Таким чином відповідач зазначив, що Головним управлінням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4615/23 виконано в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою від 15.01.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області встановлено строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23. При цьому, в мотивувальній частині ухвали суд звернув увагу на те, що відповідачем фактично здійснено перерахунок пенсії позивача не з 01.04.2019 (як зазначено в рішенні суду), а станом на 01.04.2019. При цьому, здійснюючи перерахунки пенсії за періоди після 01.04.2019, відповідач знову застосовував до пенсії позивача обмеження максимальним розміром та не виплачує нараховану індексацію.
15.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначив, що на виконання вказаного рішення Вінницького окружного адміністративного суду, Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії позивача без обмеження останньої максимальним розміром.
Розмір пенсії стягувача з 01.04.2019 розраховано Головним управлінням виходячи з того, що у випадку коли на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Отже, управління вказує, що на момент виникнення зобов'язання, а саме на 01.04.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 на квітень 2019 року становить - 25573,50 грн, в той час коли максимальний розмір пенсії в даний період складав - 14970,00 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у звіті вказує, що рішенням суду у справі №120/4615/23 надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без врахування вимог щодо обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019 та визнано протиправними дії Головного управління щодо обмеження пенсії максимальним розміром саме з 01.04.2019, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався, як і не ставилось питання подальших перерахунків пенсії позивача. Таким чином вказує, що Головним управлінням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4615/23 виконано в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши поданий відповідачем звіт, суд зазначає наступне.
Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення від 19.03.1997 року, №18357/91).
У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року) (рішення від 12.05.2011 року, № 11944/05).
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.
Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв'язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Крім цього, у Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 адміністративний позов задоволено. Зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Вінницького ОТЦК та СП від 13.10.2021 № ХЛ60093, враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 та індексацію пенсії з 01.03.2023 передбачену постановою КМ України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням уже виплачених сум.
У поданому звіті, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23, Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії позивача, який станом на 01.04.2019 становить 25573,50 грн.
Розмір пенсії стягувача з 01.04.2019 розраховано Головним управлінням виходячи з того, що у випадку коли на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Отже, управління вказує, що на момент виникнення зобов'язання, а саме на 01.04.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 на квітень 2019 року становить - 25573,50 грн, в той час коли максимальний розмір пенсії в даний період складав - 14970,00 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у звіті вказує, що рішенням суду у справі №120/4615/23 надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без врахування вимог щодо обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019 та визнано протиправними дії Головного управління щодо обмеження пенсії максимальним розміром саме з 01.04.2019, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався, як і не ставилось питання подальших перерахунків пенсії позивача. Таким чином вказує, що Головним управлінням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4615/23 виконано в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналогічного змісту пояснення щодо виконання рішення суду від 07.06.2023 наведені відповідачем у листі від 08.12.2023, наданого у відповідь на заяву позивача від 14.11.2023 та у поясненнях на заяву про встановлення судового контролю.
Разом із тим, оцінюючи дані доводи, в ухвалі від 08.01.2024 суд вказав про те, що не погоджується з позицією відповідача щодо виконання рішення. Суд зазначив, що рішенням від 07.06.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію (в тому числі з урахуванням проведеної індексації) без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Суд констатував, що відповідачем фактично здійснено перерахунок пенсії позивача не з 01.04.2019 (як зазначено в рішенні суду), а станом на 01.04.2019. При цьому, здійснюючи перерахунки пенсії за періоди після 01.04.2019, відповідач знову застосовував до пенсії позивача обмеження максимальним розміром та не виплачує нараховану індексацію.
Тому, суд дійшов висновку, що відповідачем рішення суду в цій справі не виконано належним чином.
Суд враховує, що у поданому звіті, відповідачем інших доводів щодо невиконання рішення суду не наведено.
Суд звертає увагу, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов'язано з 01.04.2019 здійснити виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 та індексацію пенсії з 01.03.2023 передбачену постановою КМ України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
В той же час, у мотивувальній частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23 зазначено, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.
Тобто суд, задовольняючи позов у частині позовних вимог, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено обмеження розміру пенсії максимальним розміром для пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23 в зазначеній частині не виконано і, як слідує з листа відповідача, пояснень та звіту на виконання рішення суду, він з 01.03.2022 та з 01.03.2023 і надалі виплачує пенсію позивачу з обмеженням її максимальним розміром.
Таким чином, відповідач ухиляється від виконання рішення суду у частині виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром.
При цьому, наразі суд не вбачає наразі підстав для накладення на керівника ГУ ПФУ санкцій, передбачених частиною другою статті 382 КАС України, але вважає необхідним встановити ГУ ПФУ новий строк в один місяць з дня набрання даною ухвалою законної сили для подачі звіту про виконання рішення.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Тому, з урахуванням вимог частини 2 статті 382 КАС України, суд вважає за необхідне у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.02.2024 про виконання судового рішення від 07.06.2023 у справі № 120/4615/23 - відмовити та з урахуванням частини 2 статті 382 КАС встановити новий строк для виконання судового рішення у вказаній частині - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили даною ухвалою.
Водночас суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Визнати звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/4615/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 120/4615/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 120/4615/23.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області інформацію та письмові докази на її підтвердження про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення; реєстраційний номер облікової картки платника податку/серію і номер паспорта такої особи, а також інформацію про місце її проживання (перебування).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна