16 лютого 2024 р. Справа № 120/13690/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), які подані її представником - адвокатом Хомичем І.О. (далі - представник позивача) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - також Закон №796-ХІІ). Як вказує позивач, 26.07.2023 вона звернулась до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - також Закон № 1058-ІV), в якій просила призначити їй пенсію за віком із застосуванням показника по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за період 2020-2022 роки.
За результатами розгляду даної заяви ГУ ПФУ у Вінницькій області винесено оскаржуване рішення від 01.08.2023 №932300136230 яким було відмовлено у призначенні пенсії за віком з тих підстав, що позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону №796-ХІІ.
З таким рішення рішенням відповідача 2 позивач не погоджується та вважає, що має право призначення віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, у зв'язку з чим за захистом своїх прав та інтересів вона звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 25.09.2023 судом відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23.10.2023 до суду від ГУ ПФУ у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 1 проти позову заперечує. Зазначає, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та на підставі документів, які містяться в матеріалах справи.
30.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ПФУ у Вінницькій області. Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що 26.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії, згідно Закону №1058. Розгляд заяви здійснювався Головним управління за принципом екстериторіальності. За наслідками розгляду вказаної заяви було прийнято рішення про відмову у призначення пенсії від 01.08.2023 №932300136230. Відповідач 2 вказує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України від 28.02.1991 №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон N 796) з 30.01.2010. ГУ ПФУ у Вінницькій області звертає увагу суду, що пенсії за віком призначаються відповідно до Закону №1058. При цьому, пенсія за віком призначається з дотриманням умов, передбачених Законом №796. Тому, на переконання відповідача, позивач вже скористалась своїм правом на призначення пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону №1058, а відтак у ГУ ПФУ у Вінницькій області відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за період 2020-2022 роки.
З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 з 30.01.2010 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислену відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії позивач продовжила працювати. Вказана обставина не заперечується відповідачами.
26.07.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення їй пенсії за віком в порядку, передбаченому Законом № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки), що передують року звернення за призначенням нового виду пенсії.
У подальшому, згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами) (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації вказана заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Вінницькій області.
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення 01.08.2023 №932300136230 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Позивач з таким рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області не погоджується вважає його протиправним у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи оцінку тим правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст.10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону № 1058-IV для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, починаючи з 30.01.2010 позивач отримувала пенсію за віком, призначену зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положеннями статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Далі відповідною статтею передбачено умови надання пільг у вигляді зменшення пенсійного віку.
В той же час, положеннями цієї ж статті передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Тобто особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що їм призначається це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону № 1058-IV.
Згідно статті 40 зазначеного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз і + Кз 2 + Кз з + ... + Кз п); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв=З + Зд, де: Зв-сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З-сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд-сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д-сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т-розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV унормовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як з'ясовано з матеріалів справи, позивачу вперше призначено пенсію в 2010 зі зниженим пенсійним віком, на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.
Так, частиною першою вказаної статті визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку.
В той же час, ч. 1 ст.55 № 796-XII врегульовано, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Отже позивачу в 2010 році вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому відсутні підстави для повторного призначення одного і того ж виду пенсії, в межах одного і того ж закону з застосуванням показника заробітної плати за 2020-2022 роки.
При цьому, суд зауважує, що ст. 55 Закону № 796-XI передбачено не окремий вид пенсії, а пільгові умови у вигляді зменшення віку, з настанням якого особа отримує право оформити та отримувати пенсію.
Аналогічної правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 18.07.2023 по справі № 120/1780/23, правовідносини в якій є ідентичними до обставин цієї справи.
Відтак з огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем 2 правомірно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по України за 2020-2022 роки.
При цьому суд вважає помилковим посилання позивача на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, та на інші подібні справи, позаяк спірні правовідносини у таких справах є відмінними від даної справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень і дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 16.02.24.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. А. Саєнка, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ: 22933548)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович