про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 лютого 2024 р. Справа № 120/1714/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте позивачем разом із позовом не подано документа, який би підтверджував сплату судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1211,20 гривень.
Як свідчить зміст поданої позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру. При цьому позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від основної позовної вимоги, у зв'язку із чим позивач мав би оплатити судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Окрім того, пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу приписів частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У позові, окрім іншого, йдеться про те, що 13 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області із запитом, у якому просив надати інформацію чи передавалися відповідачем в оренду дві земельні ділянки, які розміщені на території села Степанівка та про які йдеться в наказі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05 січня 2016 року № 47/15-16. 29 вересня 2023 року позивачем отримано відповідь на запит від 13 вересня 2023 року, у якій, на думку заявника, надано нечітку інформацію.
Однак до позовної заяви не долучено такої відповіді Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області на запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року.
Відтак на виконання вимог частини 4 статті 161 КАС України до суду слід надати відповідь (лист) відповідача на запит позивача від 13 вересня 2023 року.
Також пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позові зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача у разі оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом із тим у позові зазначено, що 02 жовтня 2023 року позивач звернувся до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області з трьома скаргами, які були зареєстровані відповідачем за вхідними № 47, № 48 та № 51, проте жодної відповіді на такі скарги позивач не отримав.
Водночас із долучених до позовної заяви скарг від 02 жовтня 2023 року слідує, що дві з них подавалися не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 .
Відтак з огляду на приписи пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України ОСОБА_1 слід навести обґрунтування, яким чином порушуються його права, свободи та інтереси бездіяльністю Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо нерозгляду скарг від 02 жовтня 2023 року, які подавалися ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, наведених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович