Справа № 308/15741/23
1-кс/308/820/24
12 лютого 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зміну запобіжного заходу,
Захисник - адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернулася до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 06 жовтня 2023 Ужгородським міськрайонним судом було застосовано запобіжний захід у вигляді застави до ОСОБА_4 , та визначено розмір застави - 190 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 509960 гривень. Застава внесена на депозитний рахунок. Разом з тим в рамках КП №12023070000000336 Ужгородським міськрайонним судом (головуючий суддя ОСОБА_6 ) 29 січня 2024 року обрано цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю. З часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пройшло більше майже 3 місяців. З плином часу ризики, які існували, відпали. Також, ОСОБА_4 наразі перебуває під двома запобіжними заходами - заставою та цілодобовим домашнім арештом, що є не зовсім доцільним.
На утриманні підозрюваного перебуває двоє малолітніх дітей, дружина перебуває в декретній відпустці, грошові кошти, сплачені як застава, можуть бути використані на потреби сім'ї. Крім того, за період змінились і інші обставини, якими обгрунтовувала сторона обвинувачення наявність ризиків, а саме: перебування ОСОБА_7 в статусі депутата Хустської міської ради, наявне рішення про припинення депутатських повноважень. Враховуючи особу обвинуваченого, на даному етапі кримінального провадження по відношенню до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки та зможе запобігти встановленим ризикам з числа передбачених ст. 177 КПК, які наводить сторона обвинувачення.
На підставі викладеного, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт за місцем його фактичного проживання в АДРЕСА_1 , що цілком відповідає обставинам даної справи. Просить вирішити питання про повернення застави застоводавцю.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила задовольнити клопотання та змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід з застави на цілодобовий домашній арешт, вказала про непорушення підозрюваним процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, існує два різні кримінальні провадження, у даному провадженні запобіжний захід був досліджений судом апеляційної інстанції, застава сплачена, нема підстав для її зміни.
Заслухавши позицію прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, органом досудового розслідування - Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12023070000000269, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022 року.
25.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2023 постановлено відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосовано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 190 (сто дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 509960 (п'ятсот дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501. У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України, покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, експертами, понятими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Встановлено строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 21 листопада 2023 року, включно.
До клопотання додано копії свідоцтва про народження дітей, довідки про склад сім'ї, свідоцтва про шлюб, акту обстеження житлово-побутових умов, довідку про зареєстроване місце проживання, довідку п/п ОСОБА_8 , рішення №1760 від 22.12.2023 про припинення повноважень депутата, ухвали слідчого судді у справі №308/6312/23 від 29.01.2024, повідомлення ро підозру ОСОБА_4 від 14.12.2023, меморіального ордеру №7907_18 від 06.10.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно з ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
На стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
У зв'язку з цим, реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов'язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.
Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, та конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності, строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (порядок продовження строку тримання під вартою). Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов'язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 06.10.2023. Сторона захисту вважає, що ризики, які існували, з плином часу відпали.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Матеріали клопотання свідчать про те, що визначений слідчим суддею розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Посилання в клопотанні на життєві обставини підозрюваного та членів його сім'ї, пов'язані із необхідністю повернення грошових коштів, внесених як заставу за ОСОБА_4 , з повідомленням обставин, що зменшують ризики, не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу та прийняття рішення про зміну запобіжного заходу на більш тяжкий за відсутності підстав для цього. Такі обставини не наведені прокурором, не надані стороною захисту.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов'язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов'язків, покладених слідчим суддею, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Таким чином, застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов'язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Захисник клопоче про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт, який є більш тяжким запобіжним заходом, порівняно із заставою, відповідно до встановленої ч. 1, 3 ст. 176 КПК України градації, де більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: домашній арешт, тримання під вартою, а більш м'якими: особисте зобов'язання; особиста порука. При цьому, посилання сторони захисту на те, що в рамках іншого кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю не є підставою для зміни йому запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, на думку слідчого судді, застосований наразі до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, визначений ухвалою слідчого судді від 06.10.2023, здатен і надалі забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі 190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 509960 грн, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим. Розмір застави визначався слідчим суддею, виходячи з даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, позитивних характеристик, підозри у вчиненні, зокрема особливо тяжкого злочину, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто з урахуванням приписів ч. 4 ст. 182 цього Кодексу, а тому застосування більш тяжкого запобіжного заходу, ніж застава, без наявності для того підстав, не відповідає меті та підставам застосування запобіжного заходу у даному випадку.
Таким чином, підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі слідчий суддя не вбачає, а тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 200, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зміну запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16 лютого 2024 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1