Справа № 308/2027/24
15 лютого 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Маняка В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Химинець Михайло Іванович, до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Химинець М.І., в заявленому адміністративному позові просить суд скасувати постанову серії ЕАТ №№7567799 від 20.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Зокрема, 20.08.2023 року він автомобілем не керував, не був водієм. Будь-які докази вчинення ним правопорушення відсутні. Постанова винесена неуповноваженою особою.
Просив поновити строк на звернення до суду з цим адміністративним позовом, так як оскаржувана постанова ОСОБА_1 вручена не була, з її змістом він ознайомився в рамках іншої судової справи № 354/1308/23, що перебуває в провадженні Яремчанського міського суду Івано - Франківської області.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Заяви ( клопотання) учасників справи.
07.02.2024 року представником відповідача Департаменту патрульної поліції подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
Сторони, їх представники по справі в судове засідання не з'явились. Представником позивача адвокатом Химинцем М.І. подано через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача.
Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не повторно не з'явився. Однак слід врахувати, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. 07.02.2024 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, а розгляд справи відкладено на 15:00 год. 15.02.2024, однак і в судове засідання 15.02.2024 представник відповідача не з'явився, а тому, враховуючи, що розглядувана справа відноситься до категорії термінових справ, а неприбуття в судове засідання повідомленого належним чином учасника справи не перешкоджає її розгляду (ч.3 ст. 268 КАС України), суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Голяні О.В.
02.02.2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, було постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2 Глави 11 КАС.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови.
Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Статтею 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Оскаржувана постанова від 20.08.2023 року, містить відомості про відмову від її отримання особою, щодо якої її складено, та міститься посилання на відправлення її рекомендованим листом 23.08.2023 року за вих. № 11081. Жодного доказу щодо фактичного направлення копії цієї постанови на адресу позивача матеріали справи не містять.
Таким чином суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення строку на оскарження постанови є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а тому строк на оскарження слід поновити.
Обставини, встановлені судом.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №№7567799 від 20.08.2023 року, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що 20.08.2023 року о 20 год. 09 хв. 07 сек. водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Паляниця, урочище Вишні 288 Івано - Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу д.з.5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» та здійснив зупинку в зоні дії знаку, де зупинка та стоянка заборонена, чим порушив п.33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків.
Оцінка Суду.
Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Так, в даній справі на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення в матеріалах справи наявна лише постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності.
З іншої сторони, в спростування своєї вини ОСОБА_1 в позовній заяві надав заперечувальні пояснення, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В свою чергу згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, в даних правовідносинах, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, в підтвердження та спростування винуватості ОСОБА_1 надано дві групи доказів -постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина п'ята статті 77 КАС).
Далі суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (пункт 4).
Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Названі обставини не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню.
Розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору, згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір», є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч. 1ст.3ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами ч.1ст.139КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання цього позову до суду підлягав сплаті судовий збір в розмірі 605,60 грн., а тому на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
З цих підстав, керуючись статями 1-3,77,241-246,268-271,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7567799 від 20.08.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення виготовлено 15.02.2024.
Суддя О.В. ГОЛЯНА